Мистецькі заходи у Львові

"Кому належить краєвид? Торфовище" — перший проєкт із серії, яку команда ЛКП "Львівське радіо" реалізовує у формі Мережі Культур і Технологій у місце-просторі ДІМ42. Назва — не риторичне запитання. Це спроба поставити під сумнів антропоцентричне право на землю й ландшафт: хто вирішує? що з ним робити? кому він служить? чиїм голосом говорить? Виставка починається локально — з ландшафтного заказника "Торфовище Білогорща" та торфовища в Дублянах — і поступово розширюється до загальноукраїнського контексту, а далі виходить за межі країни: до досвіду Шотландії, Англії та Нідерландів. Три тематичні частини: регіон Малого Полісся, безпосередньо Торфовище Білогорща, і "Зелений щит" — природні ландшафти як чинник захисту і стійкості. Фотографія, відео, інсталяція, малярство, комікс — різні мови, якими говорить одна тема.

Вперше з часів Незалежності України у Львові – велика ретроспектива Олександра Мурашка, українського художника світової слави. Вона стане однією з головних мистецьких сенсацій року. Національний художній музей України (NAMU) та Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького представляють масштабний проєкт "Олександр Мурашко. Кольорові модуляції", присвячений 150-річчю від дня народження митця. Понад 60 робіт – від ранніх академічних творів до експресивних полотен останніх років – із фондів NAMU, а також зі збірки нашого музею та приватної колекції родини Понамарчуків. А ще – рідкісні архівні світлини художника та його оточення, унікальні біографічні документи. Після успіху в Києві виставка вперше приїжджає до Львова та продовжує співпрацю NAMU і НМЛ — одразу після великого модерністського проєкту. У НМЛ також можна придбати каталог виставки, презентація якого відбулася напередодні в Києві.

Шум машин, заводський дим та міська біганина вже давно стали нашою буденністю, де, перебуваючи в постійному поспіху і фокусуючись на звичних речах, ми звикли не звертати увагу на те, що відбувається навколо. Та життя автора є інакшим. Мешкаючи серед природи, Дмитро Молдованов вдало помічає приховане від більшості очей: на його картинах тварини, русалки та інші істоти оживають; виглядаючи з-за дерев, вони пильно стежать за нами. Чи здатні ми помітити приховану серед урбаністичних пейзажів красу і чи готові вийти за межі міста в пошуках справжніх казок? Приходьте шукати відповіді на запитання на виставку!

Запрошуємо відвідати виставку київської художниці Оксани Свіжак. Її роботи наповнені теплими відтінками, які створюють майже фізичне відчуття повітря. Головним героєм полотен стає світло, що розчиняє контури, проходить крізь усі елементи композиції та формує відчуття живої мінливої реальності. "Зона спокою" - виставка про внутрішній простір, який людина створює для себе у часи нестабільності, шукаючи точку опори. Коли зовнішній світ стає крихким і непередбачуваним наші спогади часто стають тим безпечним сховком, який оберігає нас від надмірного стресу.

Запрошуємо відвідати виставку "Все нормально))", що висвітлює самоорганізовані мистецькі ініціативи в Україні як спосіб існування, виживання та спільної дії в умовах постійної нестабільності. "Все нормально))" — це виставка про роботу, яка триває навіть тоді, коли все навколо горить, про спільноти, що попри вразливість власного існування продовжують робити те, що вважають важливим. "Все нормально))" — короткий та соціально прийнятний опис стану, в якому катастрофа стає повсякденним фоном для життя та роботи. Це спроба подивитися на самоорганізацію не як на героїчний виняток, а як на базовий режим існування сучасного українського мистецького середовища. Спроба говорити про самоорганізовані ініціативи як про структури, що виникають всупереч відсутності стабільності. Спроба підсвітити роботу, що майже завжди відбувається в умовах дефіциту ресурсів, розмитих ролей і необхідності одночасно вигадувати інституцію та виживати всередині неї.

Що написано на обличчі? Екстаз, агресія, зневага, сарказм, напруження чи іронія? Нова виставка в Я Галерея Львів - короткий екскурс у культуру "гримаси". Це селекція переважно сучасного мистецтва з діалогом у часі та стилях. Звісно, яка ж гримаса без карикатури, гротеску та іронії? Завжди точний у своїх спостереженнях Оноре Дом'є представлений добіркою літографій для газети *Le Charivari*. Поруч наш класик Анатолій Василенко з карикатурами зі сторінок журналу "Перець". Андрій Сагайдаковський із дитячими кривляннями перед дзеркалом, Юрій Пікуль в автопортреті в образі домашнього культуриста, Сергій Радько зі скульптурними керамічними головами, Володимир Костирко з мистецькими цитатами на європейські твори минулого... Гримаса - як прояв найяскравішої емоції людини. Є доказом первинності чи людяності? Чекаємо вас на новій виставці!

Чим для вас є вишитий рушник чи сорочка? Родинною пам’яттю? Оберегом? Символом приналежності до свого роду? Колись ці речі були невід'ємною частиною життя українців, а закладені в них символи зчитувалися без слів. Та чи збереглося це розуміння сьогодні? Запрошуємо відвідати виставковий проєкт "Сувій Роду", який спонукає замислитися над українськими звичаями та символікою, що супроводжували повсякденне й обрядове життя наших предків. В основі експозиції – етнографічна колекція знаного етнолога, майстра народної вишивки та колекціонера Юрія Мельничука. Рушники, сорочки, скатертини, народні строї та аксесуари з різних куточків України репрезентують багатство народного мистецтва та традицій. Виставку доповнюють понад 30 комплектів народного вбрання з історико-етнографічних регіонів України, а також авторські вишиті роботи Юрія Мельничука та його учнів. "Сувій Роду" – це нагода відкрити для себе скарб українського культурного спадку та дізнатися більше про символіку звичних речей.

Чи вдавалося вам зловити мить? Ту, що триває лише секунду, але враження залишає надовго. Запрошуємо відвідати виставку "Застиглі миті" Наталії Владичко – художниці, яка понад 25 років живе й працює в Нідерландах і вперше представить свої твори в Україні. Вона сміливо експериментує зі склом, порцеляною, рисунком та аквареллю, поєднуючи різні матеріали й техніки. Її роботи витончені й філігранні, водночас сповнені руху та внутрішньої енергії. У кожній із них прихований глибинний сенс і тонке відчуття часу й образу. Понад двадцять творів – від ботанічних композицій до скляних об'єктів – запрошують зупинитися й замислитися над тим, як формуються наші спогади і які миті визначають нас.

Камерна групова виставка у якій представлені роботи @vladflomaster @md_rosencrantz та@martiana_paw. Всіх нас об'єднує тема чуття любові, — прив'язаності, внутрішньої опори та жадання загубитися. Є таке українське прислів'я: "У кого що болить той про те і гомонить". Наше мистецтво, як і життя загалом, це велика радість і щастя, але так само причина нервів і головного болю. Ми складаємо по клаптикам найдорожчі для себе речі, страждання і сумління, мозаїку і дурістику. Найбільше любо коли це все виходить гарно. Осмислюючи переживання, звертаючись до власного досвіду, досліджуючи те, що є для важливим і близьким.

Справжній дух виявляє себе найяскравіше тоді, коли простір навколо нього звужується до розмірів полотна. Мистецтво – це завжди діалог між безмежним прагненням духу та фізичною обмеженістю матеріального світу. Проєкт "Королівське полювання" став для митця формою інтелектуальної стратегії: невпинним пошуком істинного "Я", вистежуванням суті за межами повсякденності. Через деформацію людської фігури та фрагментарність диптихів Кость Борисюк доводить: наше тіло є обмеженим простором, але саме це обмеження стає необхідною умовою для фінального прориву. "Королівське полювання" – це шлях майстра, який до останнього подиху вистежував свободу в лабіринтах форми. Він довів, що чим вужчими стають рамки навколишнього світу, тим потужнішим є вибух прориву людської душі крізь них.

Як з окремих елементів з'являється ціле? Як кожна окрема постать змінюється у взаємодії з іншими? Як зв'язки, обриси і рухи формують ансамбль? Дізнаємося на новій виставці у Галереї органного залу – "Ensemble" Маркіяна Теплого. Пошук цієї серії розпочався з витинанки. Працюючи з людськими силуетами, автор досліджує не окрему людину, а зв'язки між людьми. В основі лежить принцип цілісності, притаманний традиційній витинанці: окремі елементи не можуть існувати самі по собі – вони набувають значення лише у взаємодії. Так з'явилося поняття "Ensemble". Це група об'єктів, що утворюють єдине ціле, сукупність елементів, які через поєднання створюють нову якість. У цій серії людські фігури перестають бути ізольованими персонажами і перетворюються на модулі, знаки та елементи структури. Через повторення, симетрію та взаємозалежність вони утворюють ланцюги, орнаменти та ритми. Квитки можна придбати у касі органного залу та за вказаним посиланням

Виставка виникає з досвіду життя в умовах постійної нестабільності і крихкості. У такому стані значення матеріального поступово нівелюється, а відчуття тимчасовості загострює потребу в духовній опорі. Водночас зростає цінність турботи про те, що є справді важливим і сутнісним. Це спроба художниці осмислити сенс і спосіб людського існування, насамперед її особистого. "Я бачив усі справи, що чинились під сонцем: й ось усе це — марнота та ловлення вітру!" Екклезіяста 1:14

Запрошуємо на виставку "Штрихом і духом" видатного львівського художника, академіка та лауреата Шевченківської премії Любомира Медвідя, яка презентує унікальний зріз його творчості від 1960-х років і до сьогодні. Експозиція поєднує дві дивовижні грані автора: з одного боку – вільну мандрівку у підсвідоме через рисункову графіку, сповнену спонтанних філософських експромтів, метафор та тонкого «чорного гумору», а з іншого – величне сакральне мистецтво у вигляді фрагментів стінописів та ікон для храму в Суховолі та майбутнього іконостаса для львівського храму отців оріоністів, який був спроєктований всесвітньо відомим італійським архітектором Маріо Боттою. На противагу поверхневій декоративності, храмовий мінімалізм Медвідя, ідеально вписаний у триколірну архітектурну гаму споруди (білий, чорний та сріблисто-сірий), транслює чисту християнську ідею, високу духовну культуру та глибоку внутрішню зосередженість Образу.

"Універсальний пейзаж" — це серія офортів та емалей Оксани Стратійчук, над якою вона працює від 2020 року. Ця серія народилася в час пандемії й продовжується під час війни в Україні, однак вона не є безпосередньою реакцією на події. Радше це спроба звернутися до того, що залишається незміннимпопри людські потрясіння, — до природи та її універсальних законів. У центрі серії — не певна місцевість і не конкретний ландшафт. Це пейзаж, позбавлений географії. Його формують першоелементи: горизонталь і вертикаль, світло й простір, вода, дерева, гори. Саме вони стають основою візуальної мови, через яку художниця розглядає не окреме місце, а саму сутність пейзажу. "Мій пейзаж — це горизонталь і вертикаль, вода і дерева; він втілює саму сутність пейзажу, а не конкретний краєвид", — говорить Оксана Стратійчук. Горизонт у серії — це не реальна лінія, а радше межа між двома стихіями, якої неможливо досягти. Гори стають символом нескінченності, дерева — знаком життя й часу, вода — образом безперервного руху. Так окремі природні мотиви перетворюються на універсальні архетипи.

Ось кілька фрагментів кураторської концепції Вікторії Бурлаки: Нова картина Романа Михайлова "Ніка" продовжує цикл робіт, народжених із неможливості фізичної подорожі та водночас із потреби духовного руху. Проте "Ніка" — це значно більше, ніж переосмислення знаменитої Ніки Самофракійської. Вона стає образом перемоги, яка ще не настала остаточно, але вже існує як переконання, як горизонт, до якого спрямовані наші зусилля. Йдеться не лише про перемогу у війні, а й про перемогу як фундаментальний людський принцип: добра над злом, свободи над насильством, гідності над приниженням, світла над темрявою. Про перемогу над зовнішнім ворогом і над власними страхами. Творчість Романа Михайлова органічно вписується в контекст українського неоекспресіонізму. Для художника свобода є не темою, а самим способом існування живопису. Його роботи поєднують історію і сучасність, особисте й універсальне, трагедію та надію.

Міжвоєнний Львів — місто надій, пошуків та архітектурних експериментів. Модернізм тут був більше, ніж стилем: він утілював нове бачення світу після Першої світової. Та вже в 1939-му місто знову опинилось у вирі війни й втрат. Зникли люди, спільноти, ідентичність. Залишилися будівлі. Вони пам'ятають. Виставку Мирослави Ляхович "Архітектура, що вижила: Львівський модернізм між війнами" уже демонстрували в Цюриху, Каунасі, Брно та в 2025 році — у Львові, у Музеї міста. Але зараз ми знову маємо можливість побачити цей проєкт у нашому місті, із декількома новими об'єктами, що поповнили експозицію. Найвизначніші приклади львівського модернізму: на фотографіях, кресленнях, у дослідницьких текстах та в 3D сканах — запрошуємо вас у галерею Палацу Хоткевича!

Ця виставка розповідає про ліс, якого немає на жодній мапі. Ліс, що стоїть на межі між видимим і невидимим світом. Його називають Залізним не тому, що дерева там зроблені з металу, а тому, що він твердий, непрохідний і давній, як сама пам'ять землі. У цьому лісі не діють людські правила. Тут живуть сили, які існували ще до того, як люди навчилися називати речі своїми іменами. У темряві між стовбурами народжуються істоти, що не знають страху перед людиною. Тут ростуть давні чари, дикі й неприборкані, як вітер над холодними горами. Залізний ліс — це образ межі. Межі між культурою і дикою природою, між порядком і хаосом, між тим, що ми можемо пояснити, і тим, що назавжди залишиться таємницею. Це місце, де світ здається старшим і більшим за людину. Картини цієї виставки — не ілюстрації до конкретної легенди. Це спроба відчути простір, у якому народжується міф.

Уявіть: людство пройшло повне коло, цивілізація перезапустилась, і нові люди схиляються над нашими наскельними малюнками - так само, як ми колись над малюнками перших. Що вони прочитають у слідах, які лишимо ми? "Повісті майбутніх літ" - центральний цикл виставки Головного Героя, виконаний крейдою, вугіллям і природними пігментами, як послання, написане наперед для тих, хто читатиме нас так, як ми читаємо перших.

Цей виставковий фотопроєкт про Львів, культурну столицю України та місто-натхнення, де тісно переплелися столітня історія, велична європейська архітектура, затишок кав'ярень та неповторний шарм. Його часто називають музеєм просто неба, серцем Галичини та душею української культури. Автори фоторобіт – відомі українські фотомитці: львів'янин Роман Геринович і киянин Валерій Лещинський. Вони, кожний по своєму, кожний доволі оригінально, передають своє захоплення чарівним містом. Роман використовує дуже давній аналоговий ціанотипічний фотопроцес, а Валерій подає своє бачення з елементами цифрового фото поп-арту. Як це їм вдалося і чи подобається такий мистецький синтез – вирішувати вам, шановні глядачі.

"Gonfalone!" — виставковий проєкт Вікторії Фартушної, що звертається до образу стяга як носія пам'яті, цінностей і колективної уяви. Через живописні полотна та об'єкти мисткиня фіксує напружений стан сучасного суспільства, у якому індивідуалізм, самотність, недовіра й потреба в опорі стають ключовими ознаками часу. У цьому проєкті гонфалон постає не як історичний артефакт, а як метафора сучасності. Мисткиня ставить запитання про те, що сьогодні стає суспільними цінностями, як загальноприйняті орієнтири співвідносяться з особистими переконаннями окремої людини, кого або що суспільство зводить на п'єдестали та чи є ідеалізація втечею від реальності — чи, навпаки, способом виживання в умовах постійної невизначеності. Експозицію складають живописні полотна, виконані темперою та акрилом, а також об'єкти з пап'є-маше та змішаної техніки.

Складно уникати факту, що війна торкається найбільш особистого досвіду життя — сну. У книзі The Third Reich of Dreams, яка складається з майже трьохсот сновидінь, записаних у Німеччині між 1933 і 1939 роками, журналістка Шарлотта Берадт наводить сон жінки, якій сниться, що стіни її квартири зникають, а будинок стає повністю прозорим. Берадт читає цей образ як свідчення проникання тоталітарної влади у найбільш приватний простір людини. Софія Короткевич створює особисті способи подолання тривоги, нескінченно повторюючи та фіксуючи її повсякденну присутність, і водночас уважно простежує практики турботи, які людина шукає, щоб віднаходити спокій в турбулентні часи, навіть уві сні, коли неможливо контролювати підсвідоме. Персональна виставка "Тривога лягає поруч" звертається до оприявнення психологічного досвіду життя під час війни через матеріальність цього стану. Власні фізіологічні та мисленнєві спостереження художниця поєднує з колективними свідченнями, у яких пам'ять тіла і думки зазнає тривалих змін.

У Zenyk Art Gallery відкривається одна з наймасштабніших виставок українського наївного мистецтва, примітивізму та арт брюту останніх років. 207 творів, 27 українських мистців і майстрів. Від гуцульської Криворівні до Слобожанщини. Це виставка про те, як народна культура не залишається у минулому, а продовжує жити, змінюватися й знаходити нові форми в мистецтві. Марія Примаченко, Параска Плитка-Горицвіт, Никифор Дровняк, Ганна Собачко-Шостак, Євмен Пшеченко, Дмитро Молдованов, Яна Гудзан, Тетяна Мялковська та багато інших авторів зустрічаються в одному просторі, щоб розповісти спільну історію. І так, слони й мухи тут теж не випадково. Виставка складається з трьох розділів і пропонує поглянути на примітивізм, наївне мистецтво та арт брют як на різні способи говорити про одне — про людину, пам'ять, традицію і талант.

Новий живописний цикл @artur.kotyk – це роздуми про досвід війни, людську відповідальність, природу влади та моральний вибір. Центральним образом експозиції є рука – символ, що відсилає до середньовічної іконографії "руки Бога". У роботах митця цей образ набуває нового змісту: він є не лише знаком творення, а й символом влади, насильства, милосердя та особистої відповідальності. Артур Котик – український художник зі Львова. Його творчість сформувалася під впливом повномасштабної війни. Поєднуючи символізм із сучасною образною мовою, він створює багатошарові композиції, що запрошують глядача до роздумів про пам'ять, людську гідність і місце людини в історії. Попри молодий вік, митець уже представив свої роботи в Україні, Польщі, Чехії та Франції, зокрема на виставці в Раді Європи. "Рука провидіння" – це виставка про межу між людським і божественним, відповідальність за власний вибір та мистецтво як спосіб осмислення сучасних викликів.

"Гобелен багатьох голосів" — це фізичний і цифровий аудіогобелен, зітканий з історій, спогадів, мрій і всього, що існує поміж ними. Проєкт народився із серії інтерактивних воркшопів в Україні, Великій Британії та Естонії. У відповідь на безперервне розграбування українського мистецтва російськими силами, цей гобелен втілює те, чого неможливо вкрасти, знищити чи привласнити, — те, що існує в знанні, пам'яті та людських зв'язках. Об'єднуючи українців за кордоном із тими, хто залишається в Україні, фінальний фізичний і цифровий гобелен поєднує 118 історій, якими поділилися та які вишили учасники дев’яти різних воркшопів. Цифровий гобелен / вебсайт дає змогу людям з усього світу досліджувати зібрані нами історії та додавати власні, підтримуючи тяглість проєкту й розширюючи його вплив.

ZAG Studio представляє виставку "НАШІ. НЕВІДОМІ" — проєкт, що відкриває творчість трьох українських митців наївного мистецтва: Дмитра Стриєка, Івана Сколоздри та Ніни Шупляк. Виставка є частиною основної експозиції "НАШІ".  В експозиції представлені роботи, що виростають із народної традиції та особистого досвіду авторів, звертаючись до української історії, релігії, фольклору й повсякденного життя. Попри відсутність академічної художньої освіти, кожен із митців сформував власну унікальну художню мову та став важливою постаттю українського наїву.  "НАШІ. НЕВІДОМІ" — це виставка про пам'ять, ідентичність і мистецтво, яке народжується з безпосереднього переживання світу. Вона повертає до сучасного мистецького дискурсу імена авторів, чий внесок у розвиток української культури залишається недостатньо знаним широкому загалу. Квитки можна придбати за вказаним посиланням

Виставка двох митців з Ужгорода - Беати Корн та Віктора Мельничука "Карти, камінь і вогонь" — міститиме три образи. Камінь — як матеріальна пам'ять. Гральні карти — як випадок, фатум і спроба їх прочитання. Та вогонь — як перехід, точка неповернення. Ці образи, походять із досвідів: збирання каміння біля річки та гри в карти, пов'язаної з спогадами дитинства. Беата Корн поєднує природне каміння з керамічними формами. Камені в її роботах не виглядають тягарем — вони радше прийняті формою, втримані нею у стані крихкої, але збереженої рівноваги. Це не "камінь на душі", а камінь, якому знайшлося місце. Віктор Мельничук представляє серію "Карти війни" — порцелянові гральні карти, наче намальовані синьою кульковою ручкою. Це колода, якою неможливо грати і неможливо гадати. Тому що у ній зруйновано звичну систему знаків: масті, фігури й значення більше не збігаються. Карта стає не інструментом гри, а свідченням часу, у якому правила гри втратили силу. Вогонь у цій виставці є не лише технологічним етапом випалу кераміки. Він стає образом випробування, у якому м'яка матерія набуває твердості, а особистий досвід — образності і форми.

Прослуховування "Under pressure" у виконанні дуету Фредді Мерк'юрі та Девіда Боуї наводить на роздуми, зокрема про те, чому ця пісня, навіть без розуміння слів, справляє таке сильне враження. Можна подумати, що це завдяки високим талантам виконавців, які насправді будь-яку пісню можуть перетворити на шедевр, але також можна припустити, що визначальною тут є сама досконало написана композиція. Та правильно, мабуть, буде відповісти, що і те, і інше є однаково важливим. Подібно і в фотографії: природний дует світла і тіні потребує режисера, який в потрібний момент спіймає їхній танець в фокус свого об’єктива. Без взаємодії з глядачем, вони обоє так і залишаться непоміченими. На відміну від гармонії, в дуеті кожен з учасників виконує свою індивідуальну партію незалежно, однак обидвоє замкнені твором і тим самим приречені на взаємозв'язок. І цей процес помножується.

Тінь належить до тих явищ, які здаються очевидними лише доти, доки ми не починаємо розглядати їх уважно. У фізичному сенсі вона виникає там, де світло зустрічає перешкоду. Тінь не має власного матеріального тіла, але здатна займати простір. Вона не є річчю, проте засвідчує її присутність. Назва проєкту "Крик тіні" походить від однойменної роботи Ігоря Гречаника – присвята розбомбленим українським містам. Водночас проєкт окреслює ширше дослідницьке поле, розглядаючи тінь як художній, оптичний і семантичний феномен, як самостійний просторовий післяобраз. Виставковий проєкт об'єднує роботи, створені у 2021–2026 роках, – у період, коли художня мова митця набула нової пластичної відкритості. Цифрова анімація продовжує цей досвід в іншому медіумі, відкриваючи додаткові можливості сприйняття. Так виникає взаємодія матеріального і віртуального, статичного і динамічного, форми та її мінливого відбитка.

У Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького відкриється ювілейна виставка до 120-річчя від дня народження одного з найяскравіших українських художників ХХ століття. В основі експозиції – твори зі збірки НМЛ: живопис і графіка, знакові роботи різних років. Художник, якого знають усі. І водночас майже не знають. Він народився в селі, але став співцем міста. Навчався як живописець, а світове визнання здобув як графік. Не викладав, але виховав покоління митців. Ким був Леопольд Левицький? Чому він притягував людей? І чому його творчість досі звучить так сучасно? Виставка "Леопольд Притягальний" розкриває не лише багатогранність творчої спадщини митця, а й запрошує зазирнути у світ його образів – Міста, Людини та щоденного Життя.

Виставковий проєкт "Просвіт" Лілії Студницької — це чуттєве й філософське дослідження короткої, але вирішальної миті, коли світло пробиває найщільнішу темряву, трансформуючи простір і внутрішній стан глядача. У центрі експозиції — серія пейзажів, створених на межі експресіонізму та емоційної абстракції. Слово "просвіт" у контексті виставки функціонує не лише як оптичне чи метеорологічне явище, але й як глибока алегорія надії, внутрішнього зцілення та віднайдення опори під час випробувань. Просвіт — це не просто яскрава пляма на горизонті. Це момент, коли природа стає дзеркалом нашої здатності бачити світло навіть під вагою найважчих хмар. Лілія Студницька — сучасна українська художниця, чия творчість вирізняється сміливою роботою з колористикою, вираженою експресією та глибоким відчуттям пейзажного стану. Виставка буде цікавою для поціновувачів сучасного українського живопису, колекціонерів, арт-критиків, а також усіх, хто шукає в мистецтві естетичного перезавантаження та натхнення.

Світ крізь об'єктив: запрошуємо на персональну виставку Романа Уварова! Кожен кадр Roman Uvarov — це окрема історія, зафіксована у часі. Це простір, який дихає, погляди, що промовляють без слів, та постаті, які залишають слід у пам'яті. Запрошуємо вас поринути у дивовижний світ художньої фотографії на персональній фотоекспозиції "Простори, погляди, постаті".

"Усі роботи були створені вже у статусі солдата, якісь вдома, у коротких відпустках, якісь у вільний від служби час. У них я намагаюся вхопити й зберегти моменти спокою, тиші та внутрішньої рівноваги в ці буремні часи". — @mr.zhuravchyk Журавчик (Максим Журавчак) — львівський ілюстратор, художник і військовослужбовець. Співпрацював з українськими та міжнародними компаніями й організаціями, серед яких Сільпо, OLX, Vogue, The Village, DODO Socks, Kyiv Music Film, KUNSHT, СЛУХ, Hospitaliers Ukraine, Wacom Ukraine та інші. Його роботи також зберігаються у приватних колекціях в Україні та за її межами. У просторі будуть представлені графічні роботи та полотна Журавчика. Лаконічні форми, виразна стилізація та мінімум засобів дають змогу говорити про спогади й цінні миті повсякденного життя просто й водночас чуйно. Образи та безсумнівно впізнавана графічна мова найточніше передають оптику й цінності художника сьогодні.

У центрі цієї виставки — пам'ять. Пам’ять тіла, погляду, дотику, присутності. Художницю цікавлять майже невловимі відчуття тепла й безпеки, які залишаються у людині навіть тоді, коли вона вже давно подорослішала. Виставка нагадує, що вразливість — це не слабкість. Що здатність любити й співчувати вимагає великої внутрішньої сили. І що, попри біль, цинізм і холод сучасного світу, у людини все ще залишається вибір: не дозволити світові зробити серце черствим. Будемо раді розділити цю подію з вами!

Виставковий проект "Проста | непроста дорога", присвячений місту як простору особистого досвіду. Її авторами стали молоді люди з психічними та комплексними порушеннями – студенти громадської організації "Майстерня Мрії".Проєкт не лише про здатність людини пристосовуватися до міста, а й про готовність самого міста розширювати власні межі прийняття – зменшувати не лише фізичні бар'єри, а й бар'єри людяності.Виставка охоплює свою географію та пропонуватиме зануритися у простори й маршрути, якими рухаються авторки й автори "(не)простої дороги".

Ex humo (лат. "із землі") — назва нової виставки Дмитра Коваля, у якій земля стає концептуальним ядром проєкту. Вона постає не лише як мотив живопису, а як простір пам'яті, світла й безперервного оновлення. Практика Дмитра Коваля зосереджена на дослідженні пейзажу як художньої форми, що виходить за межі зображення природи. Працюючи в техніках олійного та монументально-сакрального живопису, художник вибудовує багатошарові живописні поверхні, де колір, світло й фактура стають основними засобами осмислення простору. Пейзажі, дерева, квіти та людські образи у його роботах формують єдиний художній світ, у якому природа постає як носій пам'яті, часу й людського досвіду. Виставка Ex humo у ZAG Studio — це спроба подивитися на землю як на джерело світла, пам'яті й дому, де живопис стає простором уважного споглядання та внутрішнього діалогу.

Крила — це символ свободи, перемоги, творчості та мрійників. Широко розправлені, вони дарують відчуття польоту, єднають земне й божественне та дозволяють мандрувати вигаданими світами, долаючи шлях до Світла. Запрошуємо зануритися у витончений і глибокий світ графіки українського митця Олега Денисенка.

Світ кераміки — це мистецтво, яке хочеться не лише побачити, а й відчути. Саме такою є нова виставка Оксани Калмикової "Світ на дотик".Кожна керамічна робота мисткині випромінює тепло й щирість. До неї хочеться доторкнутися, відчути природну фактуру матеріалу, його живу енергію та майстерність рук, які перетворили глину на мистецтво. Мистецтво кераміки Оксани Калмикової — це не тільки зізнання в любові до природи, до тварин, до всього живого, це орігінальне техніка, що пов'язує давні традиції українського керамічного панно у малому форматі. У її образах відчувається захоплення красою навколишнього світу, його тендітністю та гармонією. Це авторська кераміка, що дарує усмішку, пробуджує теплі спогади й нагадує про важливість обережного ставлення до світу, який нас оточує. Цей рік став для мисткині особливо творчим і плідним. Нові ідеї та технології втілилися у численних роботах, якими вона з радістю ділиться з глядачами, запрошуючи кожного відкрити для себе дивовижний "Світ на дотик" — світ, де мистецтво можна не лише побачити, доторкнутися, а й відчути серцем.

Чому ми прагнемо зберігати пам’ять? Чому повертаємося до фотографій, архівів, листів, речей чи створюємо живописні образи, які фіксують те, що давно минуло? Що саме ми намагаємося втримати, коли час невпинно змінює все навколо? Проєкт об'єднує роботи Катерини Стельмащук, Рози-Світлани Задираки, Олени Мішиної, Тетяни Рудої та Наталі Пономарьової, які звертаються до пам’яті як до особистого архіву. У своїх роботах мисткині досліджують різні способи її збереження — через фотографію, живопис, образ, матеріал і особистий досвід. Кожна робота стає спробою зафіксувати те, що неможливо втримати фізично, але що продовжує жити в людині.

Ця виставка знайомить із творчістю Ніни Шупляк (1939) — української майстрині народного живопису та авторської народної картини, однієї з найяскравіших представниць сучасного українсьного наївного мистецтва. "У квітучому саду" — це особиста історія мисткині та розповідь про любов до творчості й життя. Образ саду стає метафорою художнього світу авторки — світу дбайливо створюваного поруч із щоденною працею, родинним життям та складними історичними й політичними змінами. Експозиція об'єднує роботи від 1950-х років до сьогодні, дозволяючи побачити, як упродовж десятиліть розвивалася художня мова Ніни Шупляк. Живопис на склі, полотні, дереві та вінілі формує барвистий і живий простір, у якому особисте бачення мисткині переплітається з українською народною традицією. Це виставка про радість творення, уважність до навколишнього світу та особистий досвід, що стає частиною ширшої історії українського народного мистецтва. Про творчість як спосіб зберігати внутрішню свободу, зв'язок із землею та любов до життя.

Ми поставили собі запитання: що буде, якщо виставка сучасного мистецтва почнеться не з кураторської концепції, а з діалогу художників із простором? Протягом трьох місяців шестеро українських митців досліджували територію KIVSH, дозволивши її історії, архітектурі та матеріальності визначати напрям своєї роботи. Так виник "ЦЕХ" by KIVSH. Приходьте знайомитися! Учасники:
Олексій Фурдіяк, Сергій Якунін, Олег Капустяк, Андрій Сагайдаковський, Володимир Семків, Андрій Бокотей.

Правила існують, щоб їх порушувати… Але хто насправді їх диктує? Якщо ви давно чекали на "Дуже поганих королів" або вже не можете перестати думати про Кінгстонський університет — ми їдемо до вас! Запрошуємо на офіційні презентації роману Дж. С. Вонди, де разом із книжковими блогерами поговоримо про одну з найгучніших спайсі новинок цього літа. На вас чекають дискусії, цікаві теорії, атмосфера Кінгстона та відповіді на запитання: хто ж усе-таки диктує правила? Реєстрація за вказаним посиланням

"Сніжний Ізюм" — дебютний роман журналістки Аліни Дихман, яка зараз разом із міжнародними прокурорами займається збором свідчень про депортацію українських дітей на рф. Книга поєднує реальні події на деокупованій Харківщині із затишними елементами магічного реалізму та фентезі. Реєстрація за вказаним посиланням

Це буде не просто розповідь про книгу. Це зустріч, у яку я вклала частинку свого серця. Ми поговоримо про історію створення роману, про шлях від першої ідеї до друкованої книги та зазирнемо за лаштунки самовидаву. У програмі заходу: театральні номери за мотивами книги; музичні виступи; презентація моєї творчості; знайомство з книгою "Віра. На межі свідомості"; цікаві факти про самодрук і процес видання книги; можливість придбати книгу з моїм підписом.

Імпозантний вампір, екстравагантний лорд фейрі чи загадковий незнайомець? Обрати важко, але якою б не була ваша відповідь, запрошуємо на обговорення книжки "Файні брюнети та інша нечисть" Юлії Нагорнюк. Поговоримо про файних брюнетів, стереотипи романтичного фентезі і їхнє поєднання в українських реаліях. Реєстрація за вказаним посиланням

Запрошуємо в подорож пустелями Сифізу разом з Алісою Корж! Перший тур фантастичної дилогії "Промені Аласі", яка вже встигла підкорити серця читачів, стартує вже цього місяця. На вас чекають розповіді про улюблених персонажів та закулісся творчого процесу від авторки, а ще нагода поспілкуватись з Алісою Корж і поставити їй запитання. І звісно ж, отримати автограф! Модерує презентацію письменниця та книжкова блогерка Ярина Кендзьор.

Головною цікавинкою експозиції є те, що всі представлені роботи виконані в унікальній та витонченій техніці ціанотипії — одному з найдавніших способів безсрібного фотографічного друку. Глядачі матимуть змогу на власні очі побачити магію монохромних відбитків у характерних насичено-синіх тонах ("берлінська лазур"), які підкреслюють особливу текстуру, гру світла та глибокий емоційний стан кожного кадру. Виставка "Фотофестини на двох" об'єднує творчі пошуки двох відомих майстрів світлопису — Олега Огородника та Романа Гериновича. Автори експериментують з альтернативними історичними процесами, демонструючи, як старовинна технологія ХІХ століття набуває абсолютно нового, сучасного звучання та художньої глибини в руках сучасних українських фотохудожників. "Ціанотипія — це не просто технологія, це повернення до витоків фотографії як чистого мистецтва, де кожен відбиток є абсолютно неповторним і несе в собі відбиток душі автора та енергію моменту", — зазначають дослідники історії фотографії.

Виставка "Книга мрій Львова", створена на основі дитячих історій, малюнків, мрій і листів. До створення книг про Ригу, Будапешт, Вроцлав та Львів залучені як діти з цих країн, так і українські діти, які через війну були змушені залишити свої домівки та знайшли нові оселі у цих країнах. На основі дитячих рефлексій, що були зібрані під час занять із дітьми, Палац культури ім. Гната Хоткевича готує мистецьку виставку — про місто та буття в ньому очима дітей. Книга мрій має на меті дослідження різних типів переміщення, працюючи з дітьми. Через мистецькі заняття, ігри та вправи ця методологія допомагає дітям усвідомити свою належність до міста та відповідальність за його творення й покращення. Перебуваючи на перетині партисипативної та освітньої практик, проєкт прагне посилити голос дітей, особливо у світі, позначеному війною. Експозиція поєднає мистецькі роботи, тексти та листування між дітьми зі Львова й Вроцлава. Це історії про дім, безпеку, дружбу, втрату, надію і майбутнє.

Складно уникати факту: війна торкається найбільш особистого досвіду життя – сну. У час, коли базове відновлення не потребує додаткових зусиль, цей автономний убезпечений досвід непоправно порушується – тривога лягає поруч. Монотонна повторюваність у роботах Софії Короткевич – це і художній прийом, і втілена форма її власного – та почасти спільного – образу замкненого кола подій війни, які не хочеться проживати, але й не можеться зупинити нині. Софія Короткевич створює особистий спосіб подолання тривоги, нескінченно повторюючи та фіксуючи її повсякденну присутність. Ця виставка – про досвід, який поки що повторюється. Така собі документація культури виживання у щоденнику на замочку, що захований серед подушок і перин у спальні. Відкрити вночі, коли відчуватимеш, що тривога лягає поруч. Реєстрація за вказаним посиланням

"Ручний режим" — це дослідження фотографії як процесу уважного спостереження та свідомого формування образу. В основі проєкту – ручна обробка дзеркальних поверхонь із нержавіючої сталі та міді, які по-різному взаємодіють зі світлом. Кольорові рефлекси виникають без цифрової обробки, а безпосередньо під час взаємодії світла, фактури й відображення, фотографія ж лише фіксує цю миттєву оптичну подію. Виставка зосереджується не стільки на матеріалі чи технології, скільки на самому процесі бачення. Роботи не пропонують готових образів чи однозначних сюжетів, а запрошують глядача до повільного й уважного споглядання. У цьому контексті "ручний режим" постає не лише способом фотографування, а й способом взаємодії з реальністю.

Експозиція присвячена 75-річчю від дня народження художника. На виставці представлено серію портретів видатних діячів, які формували духовну спадщину України та заклали підвалини її державотворчих і культурних традицій. Про автора: Валерій Дувірак – Заслужений художник України, член Національної спілки художників України. За багаторічну творчу діяльність, вагомий внесок у культуру та активну підтримку Збройних Сил України через благодійні аукціони митець відзначений: Нагрудним знаком Петра Конашевича-Сагайдачного (ПЦУ); Медаллю "За заслуги перед Прикарпаттям"; Відзнаками "Гордість Івано-Франківської територіальної громади" та "Почесний громадянин міста".

Молодіжна агенція з адвокації ромської культури "АРКА" у партнерстві з Національним історико-меморіальним заповідником "Бабин Яр", Меморіальним музеєм тоталітарних режимів Територія Терору та Українським центром вивчення історії Голокосту відкриває виставку: "Невидимі. Стійкість: минуле і сучасність ромів". Ця виставка — про повернення видимості. Колись приглушені, сьогодні ромські голоси звучать сміливо, виразно і з правом на рівність, гідність та визнання. У центрі виставки — ромська ідентичність як форма спротиву. Через свідчення тих, хто пережив геноцид ромів, архівні матеріали та сучасні художні роботи експозиція простежує шлях від переслідувань і геноциду ромів під час Другої світової війни до сили, активності та видимості ромських громад України сьогодні — навіть в умовах повномасштабної війни. Реєстрація за вказаним посиланням

Запрошуємо на презентацію 46-го числа науково-популярного журналу "Наша спадщина". Новий випуск видання присвячений культурним та історичним скарбам Жидачівської територіальної громади. До номера увійшло понад 15 науково-краєзнавчих і мистецтвознавчих матеріалів про стародавнє місто Удеч (Жидачів), сакральну архітектуру краю та 620-річчя чудотворної ікони Жидачівської Оранти. Окрему увагу в журналі приділено пам'ятним датам: 100-річчю від дня народження Героя України Бориса Возницького, який зробив вагомий внесок у створення місцевого краєзнавчого музею, та 90-річному ювілею українського дисидента, політика й правозахисника Богдана Гориня. Центральною темою випуску стала багата спадщина Жидачева та його околиць — одного з найдавніших куточків України. Читачі дізнаються про археологічні пам'ятки національного значення, давній костел Успіння Діви Марії, унікальні зразки народної творчості (зокрема писанкарство та виготовлення ляльок з тіста), а також про історичні постаті й фотоісторію Покуття у світлинах видатного фотографа Юліана Дороша.

Запрошуємо на зустріч з Тарасом Данильцівим - людиною, яку не зламали життєві обставини. Не маючи змоги повноцінно рухатися, Тарас сповнений оптимізму і життєлюбства, знайшов своє покликання в написанні книжок. Його герої мріють і наполегливо йдуть до своїх мрій, адже сила духу часто творить чудеса. Приходьте до нас і переконайтеся, що інвалідність - не вирок, а шанс знайти в собі нові таланти.

Запрошуємо на авторську екскурсію виставкою "Проста | непроста дорога": візуальні роздуми молоді з психічними порушеннями про Львів. Виставковий проєкт "Проста | непроста дорога" присвячений місту як простору особистого досвіду. Його авторами стали молоді люди з психічними та комплексними порушеннями – студенти громадської організації "Майстерня Мрії". Ця серія робіт народилася з розмов про місто: про те, як автори виставки пересуваються ним, що помічають дорогою та які місця допомагають їм почуватися в безпеці. Проєкт не лише про здатність людини пристосовуватися до міста, а й про готовність самого міста розширювати власні межі прийняття – зменшувати не лише фізичні бар'єри, а й бар'єри людяності. Під час екскурсії ми відвідаємо всі три локації проєкту та разом пройдемо маршрутом виставки. Реєстрація за вказаним посиланням

Роман американської письменниці китайського походження Іюнь Лі, вперше опублікований у 2022 році. Книга увійшла до списків найкращих книжок року за версіями The New Yorker, Time, NPR та інших видань. 320 сторінок про дружбу, талант, маніпуляції, владу, дорослішання та ціну чужих амбіцій. Це історія двох дівчат із повоєнної Франції, де успіх однієї поступово стає пасткою для обох. Якщо любите книжки, після яких хочеться ще довго сперечатися, повертатися до окремих сцен і запитувати себе: "А хто ж насправді був правий?", ця історія точно варта уваги.

Це ціла історія, викладена в  серії робіт. Сюжет виставки розгортається навколо закинутого лісового маєтку, де оселилися боги, духи та антропоморфні істоти. В основі серії – дослідження подвійності: Тваринна подоба персонажів відкриває їхній справжній характер. Людська подоба – натякає на нашу схожість із ними. Роботи поділені на кілька форматів: одні відтворюють фрагменти цього містичного світу, інші знайомлять з героями особисто, а деякі представлені як карти таро, натхненні історіями мешканців садиби. Уся серія – це прогулянка забутими стежками, поміж усього що лишили після себе старі мешканці. І того, що проростає та живе на місці старої історії. Квитки можна придбати у касі органного залу та за вказаним посиланням

Запрошуємо вас на літературну подію. Шановна спільното, чекаємо на вас цієї суботи знову в тій самій локації – у Мистецькій бібліотеці. Приводьте друзів і насолоджуйтесь виступами поетів і музикантів, приємною атмосферою та чудовою компанією.

Подія відбудеться у форматі великого концерту просто неба. У самому серці Львівського скансенсу (Шевченківський гай) ми зберемося, щоб разом прожити історії, які народилися з українських легенд, природи та музики. На вас чекають: презентація книги разом з авторами Марією Яремак та Павлом Яремаком; концерт спільно з камерним складом INSO-Lviv Orchestra, Андрієм Яцківим та Уляною Горбачевською; благодійний аукціон з особливими лотами; автограф-сесія та можливість поспілкуватися з авторами. Ми зробимо перший крок до амбітної і великої мети — зібрати кошти на книжки для музичних шкіл України. Саме тому кожен проданий квиток та лот на аукціоні — це ваш внесок у музичну освіту дітей, які потребують українського і сучасного матеріалу. Квитки можна придбати за вказаним посиланням

Запрошуємо дітей у захопливу подорож світом українського мистецтва. Під час подорожі експозицією діти розгадають таємницю: що надихало художників напряму наїв. Через гру, спостереження та взаємодію діти відкриватимуть для себе картини, вчитимуться помічати деталі та знайомитимуться з мистецтвом легко й захопливо. На дітей чекає: інтерактивна екскурсія виставкою "НАШІ"; виконання ігрових завдань; імерсивний простір; живий діалог, взаємодія та творчі відкриття. Для дітей 10–12 років. Квитки можна придбати за вказаним посиланням

Історія, яка розмиває межі моралі. Історія прекрасна і жаска водночас. Історія любові і ненависті, жадання і огиди. Ця історія затягує, лякає, подобається, закохує і викликає відразу - але точно не залишеє байдужим. Нас чекає неймовірно атмосферне обговорення. Приходьте з гарним настроєм, бо в цей день у нашої книгарні ще й маленька річниця. Реєстрація за вказаним посиланням

Запрошуємо дітей у захопливу подорож світом українського мистецтва. Маленькі відвідувачі шукатимуть звірят, що ожили на картинах українських мистців наївного мистецтва, і допоможуть слонику зібрати їх на творчу вечірку. Через гру, спостереження та взаємодію діти відкриватимуть для себе картини, вчитимуться помічати деталі та знайомитимуться з мистецтвом легко й захопливо. На дітей чекає: інтерактивна екскурсія виставкою "НАШІ"; пошук тваринок та виконання ігрових завдань; імерсивний простір; живий діалог, взаємодія та творчі відкриття. Для дітей 4-6 років. Квитки можна придбати за вказаним посиланням

Запрошуємо вас на презентацію проєкту "Недописані" у Львові, у Бібліотеці Іваничука. Ми прийматимемо подію проєкту "Недописані" — меморіальної ініціативи, що працює з пам'яттю про людей літератури, чиї життя обірвала росія. "Недописані" — це не просто перелік імен. Це верифікований архів, у якому зібрані історії письменників, поетів, перекладачів, редакторів, видавців, журналістів і культурних менеджерів. Команда проєкту документує біографії, тексти, спогади родин і колег, а також працює з тим, як говорити про втрати у культурі так, щоб не втрачати саму культуру. Під час зустрічі співзасновниця проєкту Олена Герасим'юк розповість, як народилися "Недописані", як формується їхній архів і чому важливо повертати в розмову імена людей, яких часто не видно в публічному просторі, хоча саме вони створювали українську літературу, мову й культурну тяглість. Реєстрація за вказаним посиланням

Ідея проста й тепла: зустрічатись раз на місяць; читати одну книгу; обговорювати її, щоб побачити історію з різних точок зору, почути інші інтерпретації й, можливо, зрозуміти щось нове для себе. Про книгу: Похмура й захоплива історія про київського патологоанатома Северина, який через бідність погоджується на нелегальний заробіток — продаж анатомічних матеріалів. Написаний практикуючим лікарем із фірмовим чорним гумором, цей роман детально показує психологічну деградацію людини та те, як один компроміс із совістю запускає незворотні зміни, перетворюючи звичайного чоловіка на цинічного монстра. Ідеальний вибір для дискусії про мораль, етику та межі дозволеного. Реєстрація за вказаним посиланням

Запрошуємо дітей у захопливу подорож світом українського мистецтва. Під час подорожі експозицією діти розгадають таємницю: що надихало художників напряму наїв. Через гру, спостереження та взаємодію діти відкриватимуть для себе картини, вчитимуться помічати деталі та знайомитимуться з мистецтвом легко й захопливо. На дітей чекає: інтерактивна екскурсія виставкою "НАШІ"; виконання ігрових завдань; імерсивний простір; живий діалог, взаємодія та творчі відкриття. Для дітей 7–9 років. Квитки можна придбати за вказаним посиланням

Ми знаємо Ніну Резніченко крізь призму її багаторічного творчого тандему з художником Сергієм Резніченком. Та цього разу в салоні Музею Соломії Крушельницької мисткиня представить власну персональну виставку — "Соло". Експозиція об'єднає добірку творів останніх років, що репрезентують різні жанри: портрет, натюрморт, пейзаж і капріччо. Кожна робота звучить по-своєму, заслуговуючи на власне "соло" й особливу увагу. Картини Ніни Резніченко вирізняються насиченим колоритом, емоційністю та тонким відчуттям настрою. Їх хочеться розглядати знову і знову, щоразу відкриваючи нові деталі та сенси. У просторі музичного салону ці роботи набудуть особливого звучання. Їхня елегійність, світло й внутрішня гармонія створюють атмосферу, в якій хочеться затриматися, сповільнитися й уважніше придивитися до мистецтва. Саме таким і є справжній живопис — той, що запрошує до діалогу й залишає після себе тривалий післясмак. Квитки можна придбати у касі музею та за вказаним посиланням

Запрошуємо на особливу творчу подію — презентацію нової поетичної збірки Юлі Барви "Птахи не летять на схід". До 35-ї річниці Незалежності України одна з найвідоміших сучасних українських поетес Юля Барва презентує книгу, присвячену Україні, її незламному народові, силі духу та всьому, що сьогодні переживає кожен українець. Це книга про пам'ять, віру, любов до Батьківщини й людей, які щодня виборюють її майбутнє. Юля Барва — одна з найвідоміших сучасних українських поетес, авторка віршів, які протягом останніх років знаходять відгук у серцях мільйонів українців. Її поезія, відома під хештегом #авсеіншевірші, стала голосом покоління, що переживає війну, втрати, любов, надію та незламність. Презентація стане не лише знайомством із новою збіркою, а й благодійною подією. Кошти, виручені з продажу книги саме під час презентації у Львові, будуть передані на підтримку Збройних сил України. Квитки можна придбати за вказаним посиланням

Роман "Морт" відкриває цикл серії "Дискосвіт", у якому головним персонажем є Смерть. Та це не означає, що книжка моторошна, адже у світі Террі Пратчетта Смерть рибалить, філософує, любить кошенят і смачні страви, мріє про відпустку і врешті просто виконує свою роботу: доправляє душі в інший світ. Думки про відпочинок спонукають Смерть обрати собі в підмайстри сільського хлопця Морта. Реєстрація за вказаним посиланням

У серпні обговорюватимемо продовження "Лайтларку" від Алекс Астер, роман "Нічний трунок". Айла Краун уже зняла прокляття, яке роками тримало її народ у страху. Але найважчі випробування лише починаються. Попереду боротьба за владу, придворні інтриги, нові магічні таємниці, небезпечні союзи й вибір між обов’язком і коханням. Якщо любите політичне фентезі, сильних героїнь і тропи від ворогів до коханців та любовний трикутник, здається, нам точно буде що обговорити. Реєстрація за вказаним посиланням

Розпочинаємо наше перше книжкове зібрання, щоб поговорити про "Літо в місті" Алекс Астер. Це історія про літо в Нью-Йорку й кохання. Фальшиві стосунки лише на літо чи кохання на все життя? Захоплюючі книжки, запальні розмови та смачні моменти — у нашому міському кафе Escape. Модерує захід книжкова блогерка Вікторія Черевко. Що на тебе чекає: жива розмова про книгу (і не тільки); напій та десерт від Escape; тепла компанія тих, хто теж любить читати. Реєстрація за вказаним посиланням

Автобіографічна книга "Освічена" - це вражаюча історія про силу освіти та непохитну волю до знань. Зростаючи в сім'ї мормонів у віддалених горах Айдахо, Тара була ізольована від звичайного світу. Її батьки не довіряли системі охорони здоров'я, школам та уряду, тому Тара не мала свідоцтва про народження, ніколи не відвідувала школу й не отримувала медичної допомоги. Попри жорстокість та обмеження, які накладали на неї батьки, Тара знайшла спосіб вчитися самостійно та склала вступні іспити, та зрештою отримує місце в університеті. Реєстрація за вказаним посиланням

Це цікава та детальна інсайдерська історія про життя в Швеції. Авторка, яка живе в цій країні протягом багатьох років, розповідає про шведську культуру, традиції, менталітет та побутові моменти. Книга включає в себе безліч цікавих фактів, які допомагають зрозуміти, яка ж Швеція насправді. Реєстрація за вказаним посиланням

Книга "Дейзі Джонс і The Six" — це музична драма про кохання, славу й епатаж від авторки "Сім чоловіків Евелін Г'юґо" Тейлор Дженкінс Рід. Дейзі — дівчина з феноменальним голосом — дорослішає в Лос-Анджелесі кінця шістдесятих. Секс, наркотики й рок-н-рол — усе це її захоплює й закручує у вирі пригод. Та останній пункт у списку дівчині подобається найбільше. У двадцять голос Дейзі почнуть помічати, а за вродою шаленіти ще більше. Познайомившись з популярним гуртом "The Six" і їхнім продюсером Біллі, Дейзі приймає рішення об'єднатись з ними — і нова група "Дейзі Джонс і The Six" стає воістину легендою індустрії. На піці слави, 12 липня 1979 року гурт розпадається. Причини невідомі нікому. Минув час і тепер учасники готові повідати правду. Кожен свою. Реєстрація за вказаним посиланням

Нове 224-сторінкове видання побачило світ у 2026 році у львівському видавництві "ЛА «Піраміда" після 30 років перебування автора у Франції. Захід відбудеться за участю ініціатора видання, письменника Василя Ґабора, а модераторкою події виступить Оксана Середа. Книга містить зворушливі спогади Олекси Грищенка про дитинство і юність, розкриваючи візію краси української землі та рідного Кролевця на Сіверщині. У тексті переплітаються сонячне тепло, п'янкі історії про козацьку добу та розповіді про зустрічі з видатними земляками, зокрема з письменником Михайлом Коцюбинським, що стало духовним підґрунтям для формування національного світогляду митця. "У добу, коли малярство залюбки бере собі за тему все недолуге, мертве, бридке або виплоди несамовитої маячні, коли письменство переважно змальовує моральний бруд, розпусту, плюгавство або нудьгу й безнадію, впродовж мого життя — а Бог один відає, скільки лиха мені довелося зазнати й горя натерпітися — я завжди намагався розважати моє серце й душу лише світлом і грою життєрадісних барв..." — зазначає у своїх спогадах Олекса Грищенко.