Мистецькі заходи у Львові

Виставка - ретроспективна, присвячена 70-літньому ювілею митця. На ній буде представлено близько 50 робіт автора. Художник Микола Крицький належить до тієї генерації митців, які протягом свого творчого життя невпинно шукають себе у мистецтві. Завжди у неспокої та спробі розібрати на молекули та у намірі розшифрувати цей незбагненний, утаємничений світ мистецтва. Його манера, творчі підходи свідчать про нього, як про художника з глибоким корінням, власною філософією, цікавим баченням та впізнаваним вишуканим стилем. У живописних творах автора яскраво домінує композиційне мислення, чітко продумані колористичні ходи, які виразно демонструють експресію пошуків та знахідок художника. Твори – виважені та виразні у своїй основі, вони спонукають до роздумів та занурюють у стан творчої медитації митця. Ця ювілейна виставка Миколи Крицького – це ще одна смілива спроба розставити потрібні та правильні акценти, можливість знайти відповідь на поставлені важливі питання у пошуку Коду ідентичності…

Виставка "Від створення світу" знаного львівського митця, Народного художника України Петра Сипняка є логічним продовженням його філософсько-духовних роздумів над одвічними питаннями, що постали перед людством від часів створення світу й були порушені автором ще у ранніх і порівняно недавніх виставкових мистецьких проєктах ("Дійство", 1993; "Містерії", 2008; "Втрачений рай", 2021; "Земля свята", 2024). У своїй новій добірці творів художник розвиває добре знайомі його пошановувачам теми з "Чумацького циклу", серії "Вертеп", звертається до пейзажу та портретів сучасників. Чільне місце на виставці посідають гротескно-сатиричні композиції, де митець осмислює сьогодення через культурну традицію, зокрема сюжети давньогрецької міфології у серіях "Дійства" або "Містерії". Пейзаж залишається для Петра Сипняка його мистецькою рекреаційною зоною, де він переводить подих від глибоких філософських занурень у складні світоглядні та екзистенційні питання. Художник зосереджує увагу на найдрібніших змінах станів природи й спонукає зупинитися у їхньому неквапливому спогляданні.

Проєкт, який розпочався більше десяти років тому, постійно розвивається й щоразу доповнюється новими творами, відкриваючи сучасне бачення постатей світової культури. У цьому творчому тандемі Наталія Проданчук працює як художниця, а Віктор Проданчук — як скульптор. Основна ідея проєкту полягає у створенні сучасного портрета відомих митців світового значення, в якому класичні образи осмислюються крізь призму сьогодення. Цього разу у просторі ФілАрт буде представлено 18 живописних портретів різних форм. Живопис Наталії Проданчук — сучасний, яскравий і динамічний. Кольористично насичені роботи вирізняються енергійним мазком і свіжим прочитанням відомих образів, у яких колір працює як емоція та ритм, підкреслюючи характер і творчу силу зображених постатей. Квитки можна придбати у касі філармонії та за вказаним посиланням

Сьогодні українське мистецтво – це не відсторонене споглядання, а форма присутності. Воно не обіцяє швидкого зцілення, але дає ясність і внутрішню стійкість. Ця виставка про травму як середовище нашого сучасного існування. Однак, наша травма – це не лише біль. Це життя всупереч, переживання втрат і пошук сили йти далі. Вона про надію, пам'ять і світло, яке тримається у ядрі навіть у найтемніші часи. У межах проєкту буде представлено твори сучасних українських митців і мисткинь з 2014-го року і до сьогодні.

Іноді найпростіші речі стають символами. Крісло з накинутим пальтом — перетворилося на образ дому. Того самого, де тебе чекають. Де знають, ким ти є. У новій серії робіт Сергій Савченко знову і знову повертається до цього образу — як до молитви, як до заклинання, що тримає нас у часи втрат і розсіяння. Ця виставка — про те, як важливо мати куди повернутися. І як боляче, коли дім — лише спогад. Але навіть у тумані епохи ми шукаємо його — і знаходимо.

Запрошуємо в Дім Франка на відкриття нової фотовиставки "Елегія міста". Львів — старовинний і водночас модерний. Місто, де змінюються люди, будинки й парки, але незмінною залишається його таємниця та дух. Виставка "Елегія міста" — це візуальне зізнання в любові до Львова. Монохромні фотографії дозволяють побачити місто без зайвого шуму — відчути його атмосферу, ритм і справжню велич. Запрошуємо на виставку і тиху розмову з містом. Про автора: Олександр Звір — львівський фотограф, який понад 20 років присвятив мистецтву фотографії. Митець працює з аналоговою фотографією та відроджує давні техніки — амбротипію та ціанотипію. У центрі його уваги — архітектура і людина в міському просторі.

У час, поки ZAG галерея ще знаходиться в процесі реекспозиції, ZAG Studio запрошує вас на відкриття виставки "Шевченко. Діти", де будуть представлені роботи юних українських мистців. Життєпис Тараса Шевченка, маркований раннім сирітством, перегукується з реальністю сучасних українських дітей, чиє дорослішання відбувається в умовах війни. Таким чином, проєкт концептуалізує діалог між двома епохами крізь призму дитячого світосприйняття, а також досліджує феномен втрати безпечного дитинства як колективної травми. Висловлюємо глибоку вдячність співкураторці проєкту Мілені Медвідь, а також нашим партнерам: Навчально-методичному центру культури і мистецтв Львівщини та Львівській дитячій художній школі імені Олекси Новаківського за надані роботи та співорганізацію. Особлива шана — юним авторам, чия щирість стала основою цієї експозиції.

Цей проєкт - спроба осмислення сучасної культурної памʼяті України. "Сьогодні пам'ять набуває різних форм. Вона більше не існує лише у датах і монументах. Вона живе в тілі, в голосі, у щоденних діях і внутрішніх діалогах" - зазначає мисткиня Проєкт присвячений пам'яті батька авторки, Володимира Легкого — молодшого сержанта 32-ї та 58-ї окремих механізованих бригад. Тетяна Легка - мисткиня та поетка, яка працює з темами пам'яті, природи та емоційного досвіду. Збірка "Березовий листок" була відзначена в межах Літературного конкурсу видавництва "Смолоскип", артбук брав участь у фестивалях зін-культури та літературних фестивалях у Харкові, Хмельницькому та Києві, був опублікований у Vogue та експонувався в різних країнах Європи й за її межами.

Виставка продовжує дослідження жанру ню в його різних художніх проявах — живописі, акварелі, графіці, кераміці та фотографії. Проєкт порушує водночас вразливу й естетично довершену тему людського тіла — як форми, символу, простору щирості та правди. "Оголена правда" — це не лише про фізичну оголеність, а й про внутрішню відкритість, чесність митця перед собою та глядачем. Цьогоріч в експозиції представлені роботи класика української графіки Яків Гніздовський та живописець Володимир Черкасов. Поруч із ними — сучасні львівські митці: Роман Дуб, Іван Твердун, Віктор Жмак, Любомир Медвідь, Ігор Колісник, Андрій Кучабський, Сергій Савченко, Роман Дмитрик, Ігор Теплий, Сашко Балабай, Оксана Калмикова, а також харківська фотографка Валерія Бучук, яка нині живе і працює в Берліні. "Оголена правда 3" — це теплий і довірливий простір зустрічі. Тут мистецтво говорить про найтонше — про крихкість і силу, про любов і прийняття, про красу, яка народжується в щирості. Ця виставка запрошує не лише споглядати, а й відчути — без поспіху, без упереджень, із відкритим серцем.

Ця виставка складається з живописної та графічної частин. На живописі Івана Губенка чільне місце займає архетипний для індустріальних українських міст персонаж, який розчиняється у навколишньому середовищі, адже місто і його персонажі доповнюють одне одного. "Кривий Ріг, де я народився і виріс, дав мені міцну художню освіту, образ людини в кепці та поетику індустріального пейзажу", — каже про роль рідного міста у своїй творчості Іван Губенко. Серед графічних робіт — блокноти з начерками Івана Губенка і з цивільних архівів, і з часу служби у лавах НГУ, де Іван уже понад півтора роки є стрільцем. Наразі через службу у війську начерки стали для Івана основним способом продовження художньої практики. Роботи Івана Губенка експонувалися на майже 20 експозиціях у музеях, виставкових залах, галереях, культурних центрах тощо у різних містах України.

Запрошуємо на першу виставку Нікіти Тітова у Львові. Автор відомий широкому колу глядачів в Україні та за кордоном завдяки своїм політичним плакатам, мова яких стисла, чітка й лаконічна. "Відчуй" — це зовсім інший напрям творчості Тітова: менш відомий і, можна сказати, інтимніший. Живопис та графіка, представлені на виставці, — це крок від плакатності у більш емоційний світ фарби та пензлів. Тут уже менше чітких ліній і готових рішень, натомість з'являється певна недомовленість. Кожен твір — унікальний, адже його неможливо тиражувати, на відміну від цифрового плаката. Ця виставка є майданчиком для роздумів та переживань, які потребують прямого візуального контакту. Головне — прийти і відчути. Нікіта Тітов — художник, ілюстратор та плакатист, чия творчість стала важливим явищем у сучасному українському просторі. Народився в місті Йихві (Естонія), але більшу частину свого життя прожив в Україні, де і здобув художню освіту в Харківському педагогічному інституті на художньо-графічному факультеті.

ZAG представляє новий виставковий проєкт, що докорінно змінює оптику сприйняття українського мистця. Спільно з Національним музеєм Тараса Шевченк  ми експонуємо 58 знакових творів: від академічного живопису до соціальної графіки. "В українській культурі Шевченко не ікона, а критерій: чи є в словах чесність, чи є розуміння, що свобода — не подарунок, а зусилля?" — Христина Береговська, кураторка проєкту, докторка мистецтвознавства.

"Дивлячись у розриви" — виставковий цикл, що пропонує погляд на історію та сучасність українського мистецтва як на простір розривів, втрат і відсутностей. Проєкт започаткований влітку 2024 року у Voloshyn Gallery в Києві. Друга частина була показана у 2025 р. в галереї "Артсвіт" та Центрі сучасної культури в Дніпрі, а третю нещодавно відкрили в галереї Art Front у Токіо, Японія. "Історія українського мистецтва — це розірвана історія і, водночас, історія розривів. Перервані оповіді, знищені твори, репресовані автор(к)и, гучне мовчання, переписування минулого згідно зі щоразу новою панівною ідеологією, трагедії конформізму та віртуозність самовиправдання, ламання себе через коліно, перевзування у повітрі, зміна імені на півдорозі, розщеплення особистості", — каже Нікіта Кадан. У львівській частині проєкту в Jam Factory Art Center головною стає тема самотності та нових взаємин між "я" і "ми", сформованих досвідом війни.

Живопис, народжений з материнської любові. Дорогі друзі, щиро запрошуємо вас відвідати особливу та непересічну виставку малярства Олени Черніньки , мами Героя — львів'янина під позивним "Лємберг" - Михайла. Дана експозиція - збірка емоціних та експресивних полотен зібраних за період 2020-2026 років. Але передусім - це тиха присвята і водночас безцінна розмова матері з сином через кольори, світло та образи... Кожна робота Олени — це спроба осягнути невидимий зв'язок, який не переривається, це тихий маніфест незламності духу та трансформації болю у творчу силу любові! Прийдіть, щоб підтримати авторку та відчути силу мистецтва, яке допомагає жити і любити далі...

До Львова приїздить версія експозиції, що експонувалася у Музеї мистецтв у Лодзі. У НМЛ її доповнять твори з музейних фондів, що ще більше розширить мистецький контекст. Виставковий проєкт уже побував у Мадриді, Відні, Лондоні, Кельні, Братиславі, Брюсселі та Лодзі. Збірки НМЛ доповнювали експозицію у Відні та Братиславі. У 2023 році виставка отримала відзнаку Apollo Magazine Awards як проєкт року; про неї писали The Times, The Guardian та The Art Newspaper. "В епіцентрі бурі" – не лише про сміливі мистецькі пошуки початку ХХ століття. Це історія українських митців, які творили в часи революцій, втрати державності, репресій і терору та попри виклики формували модерну українську культурну ідентичність. У різні роки проєкт розвивали: Костянтин Акінша, Катерина Денисова, Олена Кашуба-Вольвач та Марина Дроботюк.

"МУІ: Маріуполь. Українська ідентичність" — інноваційний виставковий проєкт, спроба зберегти місто у часі, зафіксувати його правдиву історію та дати простір для спільного переживання й осмислення того, що було зруйновано, але не зникло. Це перша урбаністична виставка про Маріуполь, симбіоз бачення міста з мистецької та архітектурної перспектив. Інтерактивний макет міста занурює у простір за допомогою відеомапінгу та дає відчути голоси поколінь, їхню радість і біль, відчай і надію маріупольців. Експозиція дає змогу ознайомитися з усіма етапами розвитку міста: від перших поселень до періоду відродження та повномасштабного вторгнення 2022 року крізь призму світла, проєкцій та звуків.

"Писана" — це про вписування. У ландшафт, у памʼять, у погляд. Про подорожніх, які приходять і залишаються — назавжди або лише слідом у знайомій лінії. Про тишу, в якій природа і речі виходять на перший план, а людина стає уважним спостерігачем. Живопис Юлії Долинської — гіперреалістичний і водночас кінематографічний. Композиційні лінії ведуть погляд углиб, де зникає зайве й з'являється відчуття присутності. Тут ще нічого не знищено. І від того ця краса здається майже нереальною. Художниця працює олією на полотні, серіями — як тривалими розмовами, що не мають остаточної крапки. Над однією роботою може тривати від одного до вісімнадцяти місяців — до моменту впізнавання.

Виставка "Знайти опору в собі" — це простір для роздумів про ціну свободи через творчість і пам'ять. У експозиції представлені роботи у різних медіа — живопис, графіка, метал, дерево та ін., де кожен твір є свідченням сформованого художнього мислення, пошуку власної мови та глибокого відчуття часу. В мультимедійному форматі представлені дипломні проєкти та окремі творчі роботи авторів, зокрема ті, що перебувають на об'єктах та в приватних колекціях. На виставці ми розповідаємо про наших героїв та запрошуємо глядача продовжити цю розповідь — кожен відвідувач може написати листа і кинути його у поштову скриньку або залишили спогад через QR-код.

Ця виставка — не про війну як ремесло смерті. Вона про дивовижну здатність життя проростати там, де його намагаються випалити. Експозиція розділена на чотири емоційні вектори, що показують еволюцію погляду автора: Стійкість ландшафту: Природа як символ вічності. Роботи "Незламність", "Паростки життя" та "Весняні обійми" показують, як обпалена земля знаходить сили для нового циклу, ігноруючи руйнування. Прихисток духу: Фотографії лісу та вечірнього неба ("Спокій… не в хмарах", "Зародження мрії") — це ілюзія тиші, що стає для солдата єдиним місцем, де можна на мить забути про жахи війни. Сім’я посеред хаосу: Світлини "Сім'я" та "Буде життя" фіксують зворушливу адаптацію: дикі звірі звикають до вибухів, а покинуті домашні тварини стають найближчими душами для бійців в окопах. Контраст реальності: Вбивча і водночас велична краса. Розстріляне небо над полями соняхів та маків у роботах "Обпалений цвіт", "Ніч дня народження" та "Докричатись до неба" кричить про ціну, яку ми платимо за кожен схід сонця.

Plato Project — це виставка, у якій художниця Людмила Давиденко демонструє роботу з лінією, плетінням і тілесною присутністю як способом фіксації внутрішнього стану. Проєкт виник як відповідь на глибоке внутрішнє напруження та потребу втілити пережите у матеріальну форму. Нитка стає лінією, що виходить за межі площини, обвиває гілки, взаємодіє з простором і тілом, створюючи живі, динамічні структури, вкорінені у досвід. Виставка досліджує плетіння як жест — повільний, повторюваний, заземлюючий. Кожен об'єкт — це сплетення емоції, дотику, пам'яті, що формує тимчасову зону внутрішньої рівноваги — власне "плато".

У живописі Катерини Шадріної впізнавані сюжети, зібрані в напружені яскраві сцени. Її композиції балансують між наївністю та тривогою, ставлячи під сумнів чіткі межі між "дитячим" і "дорослим". Виставка звертається до трьох станів, які формують досвід кожної людини. Ми проходимо їх упродовж життя, але навіть у зрілості постійно повертаємося до них щоразу по-іншому відчуваючи й переосмислюючи світ. Художниця працює з фігуративом, використовуючи насичену кольорову палітру, різкі контрасти та умовну, подекуди гротескну пластику форм. Простір у її роботах нестійкий, а рух майже театральний. Ця виставка - запрошення впізнати власні внутрішні стани, які залишаються з нами незалежно від віку.

Конвенційні війни залишилися в минулому. У XXI столітті лінія фронту проходить через свідомість. Проєкт "Тут Україна: Чорне море" – це відповідь на війну наративів. На спробу ворога змінити наш менталітет, спотворити минуле й через це керувати майбутнім. Це виставка про простір, у якому більше немає "сірих зон". Є чорне і біле. А там, де сіре, – триває війна. Одеський художник Стас Жалобнюк говорить мовою воїна. Бо він і є воїн. Піксель став його щоденним одягом. У його роботах пейзаж більше не є нейтральний – він містить екзистенційну небезпеку. Чорне море тут – не курорт і не ностальгія. Це стратегічний простір. Ресурс. Фронт. У центрі композиції – хлібина з українського зерна. Символ України – розірваної, але живої. Цей проєкт – не про рефлексію заради рефлексії. Він про вибір. Свідомий. Однозначний.

Запрошуємо на фотовиставку "Пов'язані" співавторства Аліни Сарнацької, резидентки Ветеранської програми INDEX. Ця виставка поєднує документальну фотографію та наукові дані, щоб поставити питання: що відбувається з живими істотами, коли рвуться соціальні зв'язки? І як окремі компоненти впливають на складні системи? У центрі експозиції — паралель між безпритульними жінками та горобцем домашнім, видом, що історично залежить від людських поселень. Обидві групи не можуть вижити, коли руйнуються з'язки із середовищем, які мали б їх підтримувати. Візуальна частина побудована на крупних планах рук безпритульних жінок та горобці — живих істот, які щодня пристосовуються до міського середовища. Фото зроблені за підтримки "Клубу Еней" — громадської організації, яка надає допомогу жінкам. Науковий шар виставки представлений картами, фото та короткими текстами про поведінку горобців — зокрема про механізми прийняття та відторгнення у зграйній структурі та вплив сучасних міст на птахів.

У проєкті беруть участь п'ять українських мисткинь: Мар'яна Брюханова, Світлана Глушко, Вікторія Владимирська, Роза-Світлана Задирака, Аделіна Бурнаховська. "Виставка досліджує тілесність як простір досвіду, відчуттів і станів. У сучасному українському контексті тіло стає свідком і носієм напруги часу, реагує на втому, тривогу, опір і потребу відновлення. Представлені твори розкривають окремі етапи внутрішнього переживання, де межа між тілом і відчуттям стає умовною. У цьому проєкті кожна мисткиня працює зі своєю формою тілесного досвіду: соціального, емоційного, психологічного, екзистенційного чи матеріального. Разом ці підходи утворюють багатошарову картину "Матерії відчутого" — тіла як живого індикатора змін."

Запрошуємо на презентацію виставки "Палітра пам'яті" від ГО "Серце назовні" — мистецький проєкт, створений родинами загиблих захисників Маріуполя. Експозиція поєднує роботи, що виникли як арттерапія, і перетворилися на візуальні свідчення особистого досвіду втрати. Проєкт уже був представлений у музеях та освітніх закладах України. Львівська експозиція продовжує цю роботу з фіксації пам'яті через мистецтво.

Запрошуємо на фотопроєкт Миколи Глібовича "Милі картинки попри війну". Микола – резидент Ветеранської програми INDEX (за підтримки Razom), дизайнер і ветеран, працює з фотографією та коміксами. Виставка є серією фото (історій), які ветеран називає спробою мати трохи гарних мегапікселів, бо той піксель, який йому видали, не був створеним для того, аби бути гарним. "З другого дня повномасштабки я долучився до лав ЗСУ, спочатку як кухар, потім — як оператор БпЛА. Я почав фотографувати квіти навесні 2023 поблизу Бахмута. Ми розвідували, корегували артилерію й чекали команди на зліт, коли буде готова гармата, коли буде належна погода. Я відійшов відлити і сфоткав бруньку. Наступного літального дня було так само. Вийшла серія з 8 чи 9 бруньок, які щодня були дедалі більше розпущеними. Потім ми чекали команди на зліт, і поки побратими залипали в тіктоці, я ходив по полю і вишукував маки й соняшники, які чіпляли моє око. Побратими потім питались, чи я цікавлюсь ботанікою. Не зовсім".

Запрошуємо на відкриття виставки картин і оповідок художника й загиблого воїна Володимира Чорного — "Глибокий Чорний". Крім роботи з мистецькими практиками, зокрема у своїй улюбленій техніці офорту, Чорний працював як художник-декоратор для фільмів. Саме його руками творилися атмосфери стрічок "Памфір", "Залізні метелики", "Брама", "Наші котики", "Віддана" тощо. Як художник-постановник і художник-декоратор працював над кліпами для гуртів "Океан Ельзи", "DREZDEN", "ТНМК" та багато інших. З початком повномасштабного вторгнення Росії митець долучився до лав ЗСУ як доброволець, де отримав псевдо "Кара" (що у тюркських мовах означає чорний). Загинув 9 травня 2023 року в бою. На виставці будуть представлені картини митця, створені в офорті, мідні форми, з яких були надруковані роботи, а також малюнки, ескізи й фотографії Чорного зі знімальних майданчиків стрічок, над якими він працював. Також, можна буде прочитати оповідки, які Чорний надсилав своїм друзям "із нуля".

У перший місяць весни поблукаємо Трускавцем, просякнутого спокоєм, відпочинком і тишею. "Ян Вермеєр малював тишу, мав на мене вагомий вплив, то і я у цих роботах старалась її впіймати", - каже авторка. Під час мандрівок у місто змінювалась погода і пори року, але дивовижна атмосфера врівноваженості та умиротворення залишались. Як і столітні вілли, теренкури та усміхнені люди. Ці враження відчутні в усіх сюжетах, люб’язно кличемо їх оглянути. Про авторку З 1977 по 1979 рік навчалася у Львівській художній школі (викладачі — В. Риботицький, Б. Масляк), з 1982 по 1988 - в Українській академії друкарства за спеціальністю "Графіка". З 2005-го - член Національної Спілки художників України. У 2009-му нагороджена Грамотою міжнародної художньої виставки Львівський Осінній салон "Високий замок".

Наші Незламні – герої усі до одного. Однак, пропонований проєкт оповідає історії тих, чия боротьба залишається поза кадром. Виставка "Вартові Незламних" присвячена жінкам, а саме дружинам і партнеркам військових, які проходять тривалу реабілітацію. Жінкам, що підтримують, тримають за руку, своєю турботою допомагають долати щоденні виклики й знаходять сили запевнити: "Все буде добре", – навіть тоді, коли самі потребують опори. Поки він відстоював честь країни – вона боронила його тил. І цей процес триває... Проєкт об'єднує 12 фоторобіт, створених у співпраці з жінками, чиї чоловіки проходять відновлення в центрі Незламні-UNBROKEN. У фокусі кожного кадру – Жінка-Вартова, художній образ якої підсилюють елементи зброї та обладунків, що символічно позначають поранення її чоловіка. Ця візуальна мова підкреслює невидимий тягар відповідальності, витримки й любові, який вони несуть щодня.

Графічні роботи Петра та Андрія Гуменюків об'єднані спільною темою взаємодії пам'яті, повсякденного досвіду та того, що зазвичай залишається непомітним. У межах виставки ці виміри окреслюються через три простори – село, місто і небо, – які не розділяються між собою, а постійно перетинаються. Село у цій графіці постає як середовище формування досвіду. Це не образ минулого і не узагальнений символ, а простір щоденних дій, звичок і способів взаємодії зі світом. Місто займає особливе місце у виставці. Йдеться передусім про Львів, показаний не як сукупність знакових місць, а як простір життя. У графіці з’являються вулиці, подвір'я, інтер'єри, що відкриваються глядачеві через вікна, чи двері будинків, фрагменти архітектури, випадкові зустрічі та сцени з повсякдення. Небо, у цих роботах, не відокремлюється від земного. Воно присутнє всюди – у міських сценах, у побутових жестах, у фрагментах архітектури.

Весняний дощ - це спільна творча робота подружжя митців Ірини і Тараса Дзиндрів. Своєрідний діалог двох видів мистецтва, як способів мислення. Взаємодія площини і об'єму, кольору і світла, геометрії і аморфності. Ірина Дзиндра – живописиця. Представить два великих полотна, що символізують небо, роботи з циклу "Веснянки", створені ще у 2018 році, які проте будуть експонуватися вперше. А також серію найновіших експериментів - кольорових аплікацій на текстильному фоні натхненних народною орнаментикою і семантикою, створених в 2025 році. Тарас Дзиндра – художник гутного скла. Його інсталяція "Дощ" - нова робота, в якій він втілює в скляних об'ємах образ оновлення та очищення природи. Скло активно взаємодіє з простором, наповнює світлом і трансформує його. Створена в 2025 році. Разом роботи створюють цілісне середовище, запрошуючи долучитись до імерсивності, зосередитись на відчуттях про стан переходу між зимовою латентністю та весняним відродженням. Музичний супровід експозиції створив Серж Крапля.

"Тиша у світлинах Назара Підбережного не мовчить. Це авторська зав'язка, що розгортає цілий спектр досвідів солдата, які він вловлював в часі проходження базової військової підготовки. У емоційному об'єктиві автора значну частку підготовки, не стільки фізичної чи професійної, як моральної, складає Примирення. А ще — Очікування. Страх. Смуток. Невідомість. Нудьга. Іноді Абсурд. Проєкт "Вбити тишу" звертається до побутових звичок і розпорядку як до форми терапії — тихих, майже непомітних дій, що структурують повсякденність у турбулентних умовах і повертають відчуття опори. Зв'язку із собою минулим. Гігієна, лікування, шикування, переїзди, куріння, відпочинок. І багато втоми поміж тим. У якійсь мірі, фотосерія є щоденником терапії для багатьох солдат одночасно. І продовжує нею бути. У цій тиші, яку автор прагне вбити, насправді народжується голос братерства і підтримки одне одного, що тримає на цьому шляху надалі", — так говорить про "Вбити тишу" Yaryna Korotkevych, менеджерка культури і кураторка.

"Відомо, що техніка акварелі вимагає особливих навичок. Вона не терпить помилок і не дозволяє їх виправляти, а тому, приступаючи до чистого аркуша паперу, художник немовби отримує можливість лише однієї спроби. На перший план виступають досвід, упевненість у своїх силах і віртуозна майстерність. Можемо стверджувати, що всі ці якості були повною мірою властиві Мирославу Отковичу", – Орест Голубець (мистецтвознавець). Мирослав Откович (1947– 2021) – український художник-аквареліст, сценограф, реставратор. Він був учасником численних виставок в Україні та за кордоном, зокрема у Баку, Таллінні, Берліні, Софії, Лондоні, Люксембурзі, Детройті, Торонто, Едмонтоні. Акварелі митця прикрашають нині головний офіс Всесвітньої служби охорони здоров'я у Вашингтоні.

Ім'я митця маловідоме сучасному глядачеві. Однак його творчість, яка припадає на кінець ХІХ – початок ХХ століття, заслуговує на широке визнання. Учень Рисувальної школи Миколи Мурашка у Києві, згодом її викладач. Митець з оригінальним індивідуальним стилем та власною технікою виконання. Тонкий майстер акварелі й рисунку, проникливий портретист. Як і Тарас Шевченко, походив із Керелівки та був нащадком Шевченкового роду. У рідний край був закоханий з дитинства. Малював Київ, Крим, але найбільше – улюблену Керелівку. Знаходив красу у негаласливій сільській природі, у ніжності квітів, у формах струнких і з крислатим гіллям дерев, у закутках сільського подвір'я, у похилених хатках під стріхою… Малював натхненно і щиро. Був справжнім "поетом у малярстві". Виставка "Григорій Дядченко з Керелівки" запрошує нас ближче познайомитися з творчістю художника, відкрити його особливий неповторний світ, в якому він шукав краси і натхнення…

Ми пропонуємо в просторі здійснити подорож часом і поєднати твори з далекого минулого з тим, що було створено в нові часи. Катування й увінчання Ісуса Христа, Тайна вечеря, зрада Іуди, суд у Понтія Пілата, демонстрація натовпу з вигуком "Ecce Homo!", Хресна дорога, розп'яття, розігрування одягу, смерть на хресті, сходження в пекло та Воскресіння. Усе це — від давньої ікони з сюжетами Страстей, через графічні роботи готичного Мартіна Шонгауера, цикли Альбрехта Дюрера і Кранаха, офорти Рембрандта, рисунки Макса Клінгера — до творів 1980-х років Володимира Лободи; образів ангелів, святих і розп'ять Альбіни Ялози; робіт Дмитра Молдованова, який помістив сюжет Страстей у міські пейзажі рідного Миколаєва; народної скульптури розп'ять Христа та інструментів Страстей, музики і кіно: "Ісус Христос — Суперзірка", "Остання спокуса Христа" — і багато іншого в насиченій кураторській селекції.

Проєкт "ЛЮДИНА. Ідентифікація війною" – це 12 вертикальних лляних полотен, що нагадують традиційні українські рушники, виконані в біло-чорно-червоних тонах. На них зображені фрагменти різних епізодів перших місяців повномасштабного вторгнення: молода мама в метро годує дитя, батько веде сина зі скривавленою перебинтованою головою, породілля виносить немовля з розбомбленого пологового, рука розстріляної жінки, люди в укриттях, діти із застиглим страхом війни в очах, епізоди евакуації… Кожен із цих моментів автор уособлює з певними фрагментами дороги Христа на Голготу, адже під час війни Бог поруч із тими, хто страждає, з мечем болю, що прошиває серце Богородиці з Дитям на руках, з піснеспівом меси: Agnus Dei, qui tollis peccata mundi, miserere nobis ("Агнче Божий, що береш на себе гріхи світу, помилуй нас"). На кожному полотні – фрагменти автентичних візерунків, які українці здавна зображували на рушниках. І невинна кров мучеників стражденної землі.

"Повернення Ієви" – багатошаровий простір інтерпретацій, у якому особистий шлях мисткині виходить за межі приватної історії й набуває майже позачасового звучання. Йдеться не лише про фізичне, а й про внутрішнє повернення до точки становлення – культурного й духовного середовища, де зароджувалися інтонації майбутньої художньої мови. Назва виставки перетворюється в індивідуалізований відбиток прадавнього архетипу: ім'я стає носієм спадкоємності, а повернення – усвідомленим жестом. Пройшовши через різні середовища, контексти й художні підходи, авторка вибудовує власну ідентичність заново – інтегруючи досвід у нову форму мистецького висловлювання. Ієва Царук – латвійська художниця, живописиця, майстриня перформансу, членкиня Спілки художників Латвії та Ризької професійної спілки художників. Навчалась в Українській академії друкарства у Львові (кафедра графіки), а також закінчила Латвійську академію мистецтв, де здобула ступінь магістра графіки.

Хто вони — герої найбільшого і, можливо, найважливішого графічного циклу Георгія Якутовича? Це ті, хто роками оточували його гірський світ: прості, колоритні, щирі та мудрі. Відкривши для себе красу природи і людей, Георгій став головним промоутером регіону у своєму середовищі: возив митців і друзів у гори, ділився красою ландшафтів, лісів і річок. Карпатська тема стала провідною лінією його творчості, адже саме Карпати принесли розуміння, куди рухатися — як художньо, так і особисто, відкривши в художникові українську ідентичність. Запрошуємо на виставку, щоб побачити цикл, який у певному сенсі підсумовує творчість Георгія Якутовича. Це його остання велика серія — присвячена тим, хто став частиною його особливого, духовного, вільного світу, пов’язаного з природою та мистецтвом.

Ілля Чічкан, Нікіта Цой, Арсен Савадов, Федір Тетянич, Дмитро Молдованов, Іван Марчук, Олександр Ройтбурд, Влада Ралко – уже незабаром на Аукціоні №6: українське мистецтво ХХ-ХХI ст. Аукціонний дім Меркурій уже кілька років послідовно працює з різними періодами українського мистецтва – від класики й модернізму до практик незалежної України. Цей аукціон вибудовує лінію безперервного розвитку мистецтва за останні пів століття. Усі автори різні за мовою й поколінням, але кожен сформував власний стиль – часто всупереч нормам, системі чи ринку. Федір Тетянич створив "Фрипулью", Іван Марчук – "пльонтанізм", Арсен Савадов став ключовою фігурою "Нової хвилі", а Олександр Ройтбурд утвердив український постмодернізм. Влада Ралко працює з гострою, емоційно насиченою образністю, Ілля Чічкан – з іронією та темою ідентичності, Дмитро Молдованов досліджує сприйняття образу, а Нікіта Цой формує мову нового покоління. Аукціон – це крок до розвитку українського артринку: підтримки митців, формування культури колекціонування та посилення присутності українського мистецтва у світовому контексті.

Запрошую вас на мою персональну виставку акварелей! Прийдіть побачити мої роботи в живій атмосфері кав'ярні, відчути світло та кольори, що надихають. З нетерпінням чекаю на вас!

Маємо для Вас весняне оновлення мистецької виставки від особливої художниці Анастасії Бонішко. Наша найбільша цінність це люди, а Анастасія їх дуже талановито і по-особливому малює, тому вважаємо це ідеально нам личить. Приходьте знайомитися з Анастасією, надихатися нею, дякувати їй за її творчістю.

Відкрийте для себе історію хору "Гомін" на виставці "Лайк, підписка, закохатись"! Це запрошення подивитися на улюблений хор зсередини – таким, яким його не бачать зі сцени. Дізнайтеся несподівані факти про хористів та їхню творчість. Виставка – це віртуальна подорож маршрутом, який "Гомін" пройшов за останній рік: гастролі, репетиції, залаштунки, емоції, випадкові миті й моменти, що стали визначальними. Сотні зібраних історій, фото та деталей складаються тут в одну живу мозаїку. Ви побачите найяскравіші моменти, закарбовані на фото, доторкнетеся до артефактів, що стали символічними для "Гомону", і звичайно, почуєте спів хору, який підкорює серця мільйонів. Запрошуємо до Галереї органного залу на першу інтерактивну виставку про хор "Гомін". Квитки можна придбати у касі органного залу та за вказаним посиланням

Це історія про близькість, тілесність і слід, який залишає людина — на предметах, у просторі, в пам'яті. Роботи Даші Супер працюють із жестом як формою присутності. "Зроблено з любов'ю" — це про крихкість і силу одночасно, про декоративність, що стає висловлюванням, і про любов як дію, що залишає відбиток. Кураторка: Ілона Демченко.

Поезія Шевченка при свічках у виконанні Олексія Гнатковського у Львові. Перший вечір із серії мистецьких подій від blago — "Тарас Шевченко. Вічне Слово". Компанія blago спільно з Олексієм Гнатковським та !FESTrepublic запрошують на особливий вечір, присвячений поезії великої внутрішньої сили. Ця серія створена для того, щоб культура ставала ближчою до її шукача. Досяжнішою і відчутнішою. Не пропустіть, ексклюзивні поетичні читання при свічках у виконанні Народного артиста України та амбасадора компанії blago у Львові — Олексія Гнатковського. Коли вечір стихає, а світло свічок загострює увагу до кожного рядка, Шевченко відкривається по-новому. Саме в такі моменти культура стає ближче. Підтримувати культуру — це blago. Квитки можна придбати за вказаними посиланнями

Роман "Недуга" показує життя київської інтелігенції та мистецьких кіл 1920-х. Головний герой роману — директор заводу Іван Орловець. Його життя ідеально впорядковане та раціональне: робота, дім, родина, а попереду систематичне будівництво "світлого післяреволюційного майбутнього". Однак, попри позірну стабільність та систематичність, ця конструкція дуже хистка. Одного вечора в опері, куди його затягують друзі, він бачить відому співачку Ірину Завадську. Ця зустріч перевертає життя героя і ставить перед ним питання: якщо нова доба така прекрасна, то чому людина живе сірим, убогим і нещасним життям? У своєму тексті Євген Плужник розглядає "недугу" того покоління: розрив між ідеалом і дійсністю. Реєстрація за вказаним посиланням

Історія української культури – це низка скалічених поколінь, зламаних доль, коли кожне Відродження – Розстріляне, коли за кожні кілька десятиліть умовного миру і спокою доводиться платити долями найкращих синів і доньок народу у нових і нових кривавих війнах, де на кону – саме право бути українцем на власній землі. Цьогоріч до Шевченкових днів Дім Франка пропонує згадати неймовірно цікавого, талановитого, харизматичного митця, воїна-січового стрільця, амбасадора Тараса Шевченка на теренах обох імперій, поета, художника, скульптора Михайла Гаврилка. Більшовики і їхні ідеологічні наступники вбивали Михайла Гаврилка двічі. Вперше – коли фізично завдали мученицької смерті його тілові на Полтавщині 1920 року. Вдруге – коли по всій території України було цільово і систематично знищено практично увесь його творчий доробок. Запрошуємо вас помилуватися цими врятованими мистецькими творами, віддати шану Кобзареві і його великому поціновувачу та гідному синові своєї землі – Михайлові Гаврилку.

У грецьких міфах Медуза — безневинна жертва насильства, яку боги перетворили на чудовисько і заслали на край світу. Кожен, хто бачив її, одразу ж від страху перетворювався на камінь. Однак можна залишатися живим ззовні, але заціпеніти всередині. Роман Любка Дереша "Погляд Медузі" — це багатоголоса історія про травму війни, від якої кам'яніють розум і серце, і про мандрівку до віддалених берегів невідомого, де живе та зранена частина нас, яку ми самі вигнали поза очі. Осінь 2022-го, Україна у блекауті. Темрява, бузки й обстріли з боку Росії. І дзвінок із поганими новинами про Славка, який від літа на фронті. Дзвінок, що змінити життя всіх Славкових друзів, відкриваючи крок за кроком приховані почуття, зіштовхуючи шкірного із пітьмою всередині: страхом, болем, провиною, відчуженістю. Реєстрація за вказаним посиланням

Ангеліна Гафинець вибудовує живописний простір через власну чуттєвість і глибоке переживання світу. У її роботах сцени "тихого життя" набувають витончених поетичних вібрацій і смислів. Працюючи зі спрощеними формами й відкритими барвами, мисткиня створює образи-прихистки – простори ніжності й тепла. У цій магічній реальності кожен предмет віддзеркалює внутрішні емоційні стани і ціннісні орієнтири авторки. Виставка "Внутрішній простір кольору" "стане справжнім відкриттям для кожного глядача, хто шукає в собі та в сучасній дійсності глибших чуттєвих досвідів та пізнань незвіданого", – куратор проєкту Роман Яців, кандидат мистецтвознавства, доктор історичних наук, професор.

Запрошуємо на презентацію випуску журналу "Локальна історія" присвяченому постаті Андрея Шептицького. Як син польського графа зумів стати духовним батьком та ідеологом української нації? Де проходила межа між релігійним обов'язком та політикою під час нацистської окупації та переслідувань євреїв? Як Шептицький будував економіку та культуру майбутньої України через банки, кооперативи та музеї? Яку роль у житті митрополита відіграв його брат Климентій? Якими були дії Андрея Шептицького під час кривавих погромів у Львові 1941 року? Про це та багато іншого ми поговоримо на презентації номера. Участь у заході візьмуть: Ян Шептицький - нащадок роду. Олег Яськів - Директор центру Митрополита Андрея Шептицького, військовослужбовець ЗСУ. Анатолій Бабинський - науковий співробітник Інституту історії Церкви УКУ. Віталій Ляска - головний редактор "Локальної історії". Ліліана Гентош - старша наукова співробітниця Інституту історії Церкви УКУ.

Чи може слово мати колір, а вірш -перетворитися на малюнок? Запрошуємо юних шанувальників творчості Тараса Шевченка переконатися в цьому особисто! Запрошуємо дітей та їхніх батьків на літературно-мистецьку годину, де ми будемо не просто згадувати великого Кобзаря, а "оживляти" його безсмертні рядки. У програмі заходу: Живе слово: діти читатимуть улюблені вірші Тараса Григоровича та ділитимуться історіями про те, як вони розуміють його поезію сьогодні. Арт-майстерня: кожен учасник зможе відчути себе художником! Ми будемо розмальовувати тематичні сюжети за мотивами творів Шевченка, перетворюючи емоції від почутого на яскраві малюнки. Це чудова можливість для дітей відкрити для себе Шевченка не як портрет на стіні, а як близького за духом митця та натхненника.

"Ретроспективна виставка знакового для мистецтва Львова та України митця-педагога Володимира Риботицького естетично та хронологічно споріднена з місцем проведення – Музеєм Володимира Патика. Адже два Володимири були колегами по фаху, часто брали участь у колективних живописних пленерах та спільних творчих проєктах. На виставці представлені живописні полотна різних років. Окремі з представлених творів ("Великдень", 1991, та інші ), не виставлялися понад на тридцять років, були символом українського відродження початку 1990-х років…". Текст: Ростислав Шмагало, д-р. мистецтвознавства.

Презентація книги відбудеться за участю упорядника Василя Ґабора, модераторка Оксана Середа. До книги Миколи Голубця "Від Шевченка до Архипенка" вміщено сім портертів українських митців, які свого часу вийшли у світ окремими виданнями. Вони написані з темпераментом і засвідчують велику ерудицію і проникливість автора в оцінці того чи іншого українського художника. Нариси розміщені не в хронологічному порядку, а радше символічно – як своєрідна проєкція поступу українського мистецтва до світових вершин. Замість передмови розміщено статтю д-ра Івана Іванця, опубліковану до 50-ліття Миколи Голубця.

Традиційно у березні в Українському католицькому університеті відбуваються Шевченківські читання за ініціативи радника ректора УКУ, дисидента Мирослава Мариновича та його дружини пані Люби. Запрошуємо усіх охочих! "Надходять цьогорічні Шевченківські дні, коли українці читають Тарасову поезію і тим самим ніби вдаряють камертоном, щоб почути опорну ноту "ля" нашого національного духу. Кожен із нас прочитає свої улюблені вірші Тараса, а на завершення ми дружно заспіваємо його "Заповіт". Ми, нащадки нашого великого Поета, завжди маємо пам’ятати і про чар його поезії, і про його прохання вдячно пом'янути його "незлим тихим словом"", – запрошує пан Мирослав. Прохання до усіх принести на читання домашні Кобзарі і наприкінці зробимо спільне фото з ними.

У виставці "Зроблено з любов'ю" художниця Даша Супер фіксує механіку тиражування жіночності в сучасній візуальній культурі. Керамічні об'єкти — глянцеві нігті, локони, вії — нагадують штучні, фабрично оброблені атрибути гламурного образу. Художниця створює сконструйовану, стерильну іконографію жіночності, оприявнюючи, як досвід перетворюється на впізнавані символи, що залишаються клішованими, без "зворотного зв'язку". Проєкт про процес виробництва "ідеалу": повторювані деталі та надмірна глянцевість роблять видимими механізми стандартизації, фетишизації та відчуження у масовій культурі. Даша Супер — художниця. Народилась у Львові, живе і працює у Львові. Навчалась на кафедрі художньої кераміки у Львівська національна академія мистецтв. Працює з керамікою з 2020 року. Проводить заняття з декоративної кераміки. Реєстрація за вказаним посиланням

Книга "Ветеринарно-некромантичні послуги" — це урбан фентезі з магічними створіннями від польської письменниці Йоанни В. Ґайзлер. Головна героїня, Флорка Куна, тікає від свого бурхливого життя й влаштовується у специфічну ветклініку, де буде піклуватися про надприродних істот і звичайних тваринок. Крізь текст читачі поринають у магічний світ, де Флорка Куна й ветлікарка Ізабела Покіт допомагають різноманітним чудернацьким створінням відчувати себе добре й насолоджуватися буттям. Реєстрація за вказаним посиланням

Творчість Тараса Шевченка ще за його життя стала символом української ідентичності. А на зламі ХІХ–ХХ століть Шевченківські концерти перетворилися на масштабні культурні події, справжні маніфестації українського духу, де академічна музика поєднувалася з народною традицією. До їх організації долучалися провідні музичні та хорові товариства, знані композитори, дириґенти й співаки. Саме ці імпрези формували простір спільної пам'яті та культурної самоусвідомленості. На виставці буде представлено афіші та концертні програми Шевченківських концертів із фондів Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові. Модератори події — Ірина Криворучка та Данута Білавич.

Соломія Крушельницька здійснила винятково успішну кар'єру, що вивела її на провідні оперні сцени світу. Вона співпрацювала з видатними співаками та музикантами свого часу, а її сценічними партнерами ставали артисти світової слави. Серед них — Олександр Мишуга, Маттіа Баттістіні, Тітта Руффо, Ян Решке, Артуро Тосканіні та інші. Співачка користувалася щирою повагою серед колег. Попри традиційну конкуренцію, притаманну оперному середовищу, її професійні взаємини часто переростали у тривалу творчу співпрацю та справжню дружбу, засновану на взаємному визнанні й довірі. Запрошуємо на авторську екскурсію Анни Якимишин до Музею Соломії Крушельницької — неквапливу розмову про оперну сцену, великих імен та живі людські зв'язки за лаштунками слави. Це можливість побачити Соломію Крушельницьку не лише як легенду, а як особистість у колі тих, з ким вона творила історію опери. Квитки можна придбати у касі музею та за вказаним посиланням

"Спогади про нього" - це емоційна і вражаюча історія про любов і проблеми, які можуть стати на її шляху. Головна героїня Кенна Ровен повертається до свого міста після п'ятирічного ув'язнення і бореться за те, щоб повернути свою доньку. Коли їй здається, що у неї немає ніяких шансів, вона зустрічає Леджера Ворда, власника місцевого бару, який стає для неї опорою і підтримкою. Їхні почуття один до одного розкриваються повільно, але невідворотно, та небезпека завжди підстерігає їх. Квитки можна придбати за вказаним посиланням

"Життя настільки прекрасне, що окремі його моменти хочеться зловити, відтворити - аби зберегти їх якомога довше", - каже авторка. Оксана Тарнавська - українська мисткиня, журналістка за освітою, яка у зрілому віці здійснила свою дитячу мрію - присвятила себе живопису. Багаторічна робота зі словом природно трансформувалася у мову кольору: бажання передавати враження не лише текстом, а й фарбами стало глибокою внутрішньою потребою. В експозиції буде представлено понад 35 робіт - пейзажі, натюрморти, квіткові композиції. У своїх творах художниця досліджує красу природи та простих речей, намагаючись передати простір, об'єм та емоційний стан. Її живопис - це не лише відтворення побаченого, а емоційно пережитий образ, фіксація миті, спроба зберегти вічне у швидкоплинному.

Запрошуємо вас зануритися у світ мистецтва та самопізнання разом з Інгою Малендевич – художницею, арттерапевтом, фасилітатором та викладачем Петриківського розпису. Інга досліджує все, що надихає, через життя та його задачі, поєднуючи у роботі з собою і людьми різні методи малювання. Її авторські роботи неодноразово здобували перші місця на міжнародних та українських конкурсах, а принти її робіт вже поширюються Україною та країнами Європи – від Іспанії до Італії. У своїй практиці Інга поєднує малювання, дотик, ритм, розслаблення та звук, створюючи безпечний простір для відновлення, самопізнання та внутрішньої реконструкції.

Запрошуємо на обговорення роману "Книга гуски" Іюнь Лі. "Книга гуски" — захопливий роман про долю, мистецтво, маніпуляції та інтимність. Історія-спогад від післявоєнних сільських провінцій до Парижа, від англійської школи-інтернату до тихого будинку в Пенсільванії, в якому Аньєс нарешті може жити без свого минулого. Будемо говорити про дружбу, вигадані світи та тонку межу між реальністю й химерою. Модеруватиме зустріч книжкова блогерка: Милана — авторка телеграм-каналу "Меланчине життя і книжки". Реєстрація за вказаним посиланням

Запрошуємо вас на кураторську екскурсію виставкою "Григорій Дядченко з Керелівки" разом із кураторкою проєкту Оксаною Жеплинською. Під час екскурсії поговоримо про життєвий і творчий шлях художника: його навчання у Рисувальній школі Миколи Мурашка в Києві, викладацьку діяльність та формування власного мистецького стилю. Окрему увагу приділимо роботам митця. Також дізнаємося про родинний зв'язок митця з Тарасом Шевченком, про особливості його творчої манери та про те, чому сучасники називали Дядченка справжнім "поетом у малярстві". Екскурсія стане нагодою ближче познайомитися з творчістю Григорія Дядченка, уважно розглянути його роботи та відкрити для себе поетичний світ художника.

Що читає акторка та волонтерка? У невимушеній атмосфері ми говоритимемо з акторкою та волонтеркою Дариною Фединою про творчість, щоденні ритуали та те, що формує внутрішній світ людини сьогодні. Камерні зустрічі — це розмови про книги, культуру, натхнення та життя. Це простір для щирого діалогу, де можна поставити питання й почути відповіді. Реєстрація за вказаним посиланням

Книга "Конотопська відьма" містить фантастичну повість Григорія Квітки-Основ'яненка, яка переносить читачів у атмосферу української провінції початку ХІХ століття. У цьому творі класичної літератури переплетіння реальності, сатири, містики й народних легенд створюють унікальну картину побуту Слобожанщини. Сюжет повісті розгортається навколо сотника Микити Забрьохи, який зневажений відмовою своєї коханої хорунжівни Олени. Головний герой, розчарований у любові, намагається знайти шлях до серця своєї обраниці. Дії та рішення Микити визначають розвиток подій, демонструючи його вразливість і пошук розв'язання проблем у нетрадиційний спосіб. Образ чоловіка — символом соціальної й особистої боротьби, з якою стикається кожен персонаж у цій повісті. Як представник козацької старшини, Забрьоха має свої ідеали й прагнення, але виявляє слабкість, роблячи жахливі речі, які підривають його моральний авторитет. Реєстрація за вказаним посиланням

"Дівчина з ведмедиком" — один з найбільш відомих та екстравагантних текстів В. Домонтовича. Події роману розгортаються у Києві 1920-х років. Іполіт Варецький, інженер-хімік і викладач, знайомиться з родиною Тихменєвих і стає репетитором їхніх дочок — серйозної Лесі та зухвалої Зини. Саме Зина зачаровує його своєю незалежністю та авангардним духом. Вона прагне свободи й кидає виклик суспільним нормам. Та чи можливий роман між двома такими різними людьми? Реєстрація за вказаним посиланням

Книга "Двір мороку і гніву" — це друга частина ромфентезі серії "A Court of Thorns and Roses". Після всього, до чого вдалась Фейра, щоб побороти безжальну Амаранту, життя відважної дівчини триватиме далі… Минуло три місяці. Переживши надлюдські випробування Амаранти, Фейра повернулася до двору Весни з Тамліном і зараз планує їхнє весілля. Кохані намагаються удавати, наче нічого не змінилось. Однак Фейру мучать кошмари й спогади про вбивства, на які вона наважилась під час випробувань Амаранти. Тамлін усе більше контролює її свободу, виправдовуючи це турботою. Дівчина розгублена: чим далі, тим глибше вона занурюється до депресії, не розуміючи, як дати усьому раду… Реєстрація за вказаним посиланням

Запрошуємо на теплу та кумедну історію про маленького пухкенького песика Кльода, який носить берет і стильний червоний светр. Разом зі своїм найкращим другом — Паном Чохою, вельми зачоханою панчохою, — він щодня вирушає назустріч пригодам. Після дощових днів Кльод більше не хоче нудьгувати вдома. Щойно виглядає сонце, друзі вирушають у загадкове "замісто" — туди, де зелена травичка, яскраві квіти, курочки неквапливо походжають подвір'ям, а коні мчать назустріч вітру. Та відпочинок на фермі — це не лише розваги! На Кльода чекають справжні випробування: побути вівчаркою, підготувати свинок до конкурсу краси й навіть спробувати впоратися з розлюченим биком. Чи впорається маленький песик із такими великими пригодами? Добра, дотепна й динамічна історія для дітей та всієї родини про дружбу, сміливість і радість відкривати новий світ. Реєстрація за вказаним посиланням

"Жіночі" тексти чоловіка... Це взагалі можливо? Несподіваний і нехрестоматійний Франко переконливо доводить, що так. Сексуальне рабство, проституція і торгівля людьми, війна і посттравматичний синдром, теорія і практика брехні й техніка пікапу, криза традиційного подружжя і патріархальної моралі, кримінальні злочини і слідство, мобінг і суїцид — усе це круто змішано в міцному коктейлі його "профеміністичної" прози й драматургії. Та головне — усі ці твори об'єднують тема жіночої емансипації і наскрізний образ сильної, пристрасної, харизматичної жінки, котра змагається за власне щастя, свободу і незалежність. Навіть ціною життя. Реєстрація за вказаним посиланням

"Спадкоємиця Джасада" та "Корона Джасада" Сара Гашем — це романтичне фентезі з елементами "меча і магії", де за знищеним королівством стоїть жива спадкоємиця, а за кожним кроком — смертельна небезпека. Десять років тому родину правителів Джасада убили, їхню магію проголосили незаконною, а саме королівство спалили дотла. Хоча ворожа армія досі вистежує вцілілих джасадців, спадкоємниця престолу Сільвія зуміла зникнути безслідно. Її ім'я забуте, її дім стертий з мап, її спосіб життя — мовчазна тінь. Але один необачний вчинок звернув на Сільвію увагу самого Аріна — принца завойовників, мисливця за магами, ворога її роду. Тепер, щоб зберегти життя, дівчина повинна укласти угоду із найзапеклішим ворогом. Смертельна гра розпочинається. Реєстрація за вказаним посиланням

На виставці будуть представлені роботи українських митців-переселенців. Через інсталяції, колажі, живопис, фото та архівні матеріали митці створять спільний простір спогадів, де особисті історії поєднуються з колективним досвідом війни. Проєкт ставить питання: що відбувається, коли памʼять формується не через час, а через втрату, переміщення і виживання. Мета заходу — підтримати талановитих художників, які працюють з темою пам'яті та її формування в сучасних умовах.

Твори Тараса Шевченка торкаються кожного серця, будять сумління, утверджують у переконанні, що свобода — це найцінніший дар, а тексти, написані українською мовою, можуть належати до вершин світової поетичної майстерності. "Кобзар" заклав історіософію України, виявив, вимріяв, виховав, показав і напророкував незнищенність українців. У ньому і праведний гнів, і прозирання майбутнього, і невмируща надія, і спокій, і міць. Чому варто прочитати Тараса Шевченка? Його рядки не підвладні часу, його ім'я безсмертне. Він дає нам розуміння того, хто ми, які ми, чого прагнемо і куди йдемо. Реєстрація за вказаним посиланням

Весна - чудова пора для подорожей! Саме тому запрошуємо вас на книгомандри та обговорення книги "З країни рижу та опію" Софії Яблонської, мандрівниці і письменниці, яка ділиться своїми особистими спостереженнями та враженнями про Китай 30-х років ХХ ст. Для зустрічі ми обрали тематичну локацію - кафе "Китайський привіт". Сподіваємось, що це сприятиме цікавому та змістовному спілкуванню!

"Залишена" — психологічний трилер від української авторки Оксани Ковальчук, який занурює читача у моторошну атмосферу забутої місцевості, де реальність і містика переплітаються, а правда ховається в глибинах лісів та людської душі. Книга стала відкриттям для прихильників української жанрової прози — і не дарма: це тривожна, глибока й дуже актуальна історія. Реєстрація за вказаним посиланням

Читатимемо детектив "Проникнення зі зломом. Посібник для початківців" Ендрю Гантер Мюррей. Модеруватиме зустріч книжкова блогерка Милана Кулинич. Обговоримо дотепну й напружену історію про хлопця, який живе за власним кодексом і одного дня опиняється в центрі небезпечної гри. Поринемо в атмосферу детективної інтриги, поговоримо про гумор у складних ситуаціях і поділимося враженнями від фіналу, який точно не залишає байдужими. Реєстрація за вказаним посиланням

Книга "Зелена миля" — це легендарний роман американського письменника Стівена Кінга. Пол Еджкомб, колишній наглядач федеральної в'язниці, зокрема блоку E, де утримували смертників, карає себе за помилки минулого. Вже старий герой розповість про події 1932 року, коли на Зелену милю ступив Джон Коффі.  Височезний, тихий та сумирний чоловік отримав вирок за зґвалтування й вбивство сестер-близнючок. Джон зовсім не схожий на безсердечного лиходія: він багато плаче й нагадує радше велику незграбну дитину. Новий в'язень блоку E переосмислить життя засуджених і працівників Зеленої милі. Та чи під силу змінити його шлях? Реєстрація за вказаним посиланням

Читатимемо роман Елін Гільдербранд "П'ятизірковий вікенд". Модеруватиме зустріч книжкова блогерка Вікторія Черевко. Говоритимемо про дружбу і те, як справжні стосунки можуть допомогти пережити біль, про те, що означає давати і приймати підтримку, а також поділимося власними враженнями про жіночі історії, великі зміни й другий шанс на щастя. Реєстрація за вказаним посиланням

Подія поєднає кінопоказ і публічну дискусію, присвячену незалежному кінематографу та постаті литовсько-американського режисера Йонаса Мекаса, якого називають "батьком авангардного кіно". У межах презентації буде показано документальний фільм Fragments of Paradise режисерки К. Д. Девісон, присвячений життю та творчості Йонаса Мекаса. Після показу відбудеться дискусія, присвячена спадщині режисера та його впливу на незалежне кіно та мистецтво ХХ століття. "Йонас Мекас. Розмови з кінорежисерами" є збіркою спонтанних діалогів Мекаса з Енді Ворголом, С'юзен Зонтаґ, Аньєс Вардою, Джоном Кассаветісом, Стеном Брекеджем та іншими митцями та мисткинями. Ці розмови фіксують момент, коли нове кіно лише формувалося та існувало без усталених правил, великих бюджетів і гарантій успіху. Реєстрація за вказаним посиланням

Читатимемо роман Кейт Клейборн "Почни спочатку, Джорджіє!". Модеруватиме зустріч блогерка Маруся Шихмат. Говоритимемо про те, чому важливо відпускати минуле, як повертатися до своїх справжніх бажань і мрій, що значить почати життя "спочатку", а також поділимося своїми думками про пошук себе, другі шанси і несподівані зустрічі, які змінюють нас. Реєстрація за вказаним посиланням

Близькі, запрошуємо на тринадцяту зустріч книжкового клубу у Львові! Цього разу читаємо й обговорюємо роман Джессі Сутанто "Непрохані поради для вбивць від Віри Вон" — історію про власницю чайної, яка несподівано стає детективкою. Гострий гумор, інтрига й харизматична героїня — ідеальний сюжет для весняного вечора. Формат зустрічі: Зустрічаємося раз на місяць. 45 хвилин — обговорення книги, далі — спілкування у форматі "питання — відповідь". Ви можете долучитися до обговорення або тільки слухати. Реєстрація за вказаним посиланням