Мистецькі заходи у Львові

Про подію Цілковита свобода ‒ основа творчості художника. Вона зросла на рафінованому інтелектуальному підґрунті, живилась егоїзмом, наповнювалась нарцисизмом. Проявилась в абсолютно непідробній творчій філософії, невпинних пошуках, ігноруванні модних тенденцій Заходу, сміливості зіставлень та осягненні народних традицій. Запрошуємо вас відвідати виставку "посвяченого у містерії буття" Яцека Мальчевського й поринути в мистецтво таємничих сфер!

Ця виставка досліджує роль мистецтва в умовах війни, пропонуючи простір для рефлексії та творчості посеред хаосу. Кураторка — Марта Кузьма — професорка мистецтв Єльської школи мистецтв. Марта Кузьма була першою жінкою, призначеною на посаду декана за 150-річну історію закладу, та обіймала цю посаду у 2016–2021 роках. "Коло невимовного" є проєктом, що об'єднує візуальне, аудіальне, перформативне мистецтво та діалог. Він включає свідчення, історичні та архівні матеріали, а також численні дискусії, які висвітлюють досвід життя під час війни та його втілення у мистецтві. Виставка також осмислює досвіди тих, хто були змушені виїхати, експатріюватися або обрати вигнання, ведучи боротьбу з втратою місця.

"Вісім зникаючих покоївок" — новий проєкт київського художника Юрія Денисенкова в Я Галерея Пентхаус. Виставка — це запрошення відвідати та розшифрувати сюжети та історії: зникаючі покоївки, містичні сцени в лісі, примарні постаті, прихована небезпека в образі тигра — кожен твір є загадкою або запитанням.Юрій Денисенков — художник і сценограф. Його живопис — це рефлексія на сьогодення, переплетена з пам'яттю, снами та власними спостереженнями. Це робота з реальним і нереальним, побутовим і фантазійним, поєднання непоєднуваного. Картини розгортаються як сцени кіно: примарні фони, неочевидні персонажі, напружена тиша — разом вони створюють відчуття сюрреалістичності.

Команда Благодійної Фундації "03:00" спільно з Центром Шептицького, запрошує львів'ян та гостей міста відвідати виставкe "Живопис на дотик". Виставка, створена Фундацією "03:00", є частиною напряму, присвяченого розвитку доступного мистецтва та культури для людей з порушенням зору. У межах експозиції представлено 14 робіт — 7 тактильних 3D-моделей, адаптованих для дослідження на дотик, а також 7 кольорових копій на полотні. Мета виставки — привернути увагу до теми інклюзії та доступності у культурних інституціях України. Для незрячих відвідувачів це можливість відчути мистецтво у форматі, доступному саме для них. Для зрячих — унікальний досвід, що змінює уявлення про мистецтво та сприйняття реальності загалом.  

Виставка "Знак присутності" пропонує подивитись на екслібрис не лише як на маркер власності, а як на візуальний слід у культурі — лаконічний, іронічний, промовистий. А також як символ присутності читача в книзі та приналежності книги до певної збірки. В українському контексті екслібрис набував особливого значення. В умовах заборон, втрат і переміщень він ставав знаком гідності, способом самовираження й ідентифікації. На виставці представлені екслібриси авторства художників і художниць, які формували сучасну візуальну мову малих графічних форм: Софії Караффи-Корбут, Стефанії Гебус-Баранецької, Петра Холодного, Остапа Оброца, Сергія Хижняка, Богдана Сороки, Мирона Яціва та інших. Адже цінність екслібриса полягає не лише в тому, що він позначає власників книги, а значною мірою також у тому, хто його створює.

В експозиції вперше представлені розмаїті артефакти солодкого Львова з колекції Євгена Булавіна, а також інтер'єри львівських цукерень на давніх фото та акварелях Тетяни Казанцевої. Ця виставка є згадкою про довоєнний солодкий Львів, відомий на всю Європу і який досі залишається солодкою столицею України. Адже "Світоч" - головне підприємство другої половини ХХ ст. - виникло на основі кондитерських підприємств "Хазет", "Бранка" і "Фортуна Нова". Останнє підприємство створено українською підприємицею Климентиною Авдикович за фундації Митрополита Андрея Шептицького. Говоритимемо про знані кондитерські, зокрема Залевського, а також попередника "Галки" - "Франку".

Запрошуємо відвідати виставку Ярини Шумської "Затамувавши подих". Це — історія про втрату, але водночас і про любов, яка допомагає жити далі. Проєкт створений за підтримки Українського культурного фонду @ucf.in.ua у межах конкурсної програми "Стипендії". Три експозиційні простори виставки поєднують живопис, інсталяції, фотографії, відео перформансів та тексти, створюючи атмосферу, в якій можна відчути крихкість. "Затамувавши подих" — це запрошення до тихої розмови з собою та світом, де проживання втрати стає джерелом пошуку та віднайдення нової опори. Проєкт резонує з ідеями Віктора Франкла про любов і дію як підтримку навіть у темні часи.

У серпні минає 11 років від початку боїв за Іловайськ Саме тоді, звільняючи території Сходу України від російських окупантів, у складі батальйону "Донбас" воював і віддав життя за Україну Маркіян Паславський — американець українського походження, бізнесмен, майданівець і доброволець. На спомин про нього відкриється виставка "Нью-Йорк – Іловайськ: вибір". Над її створенням працювала команда Національного музею Революції Гідності разом із Музеєм української діаспори та родиною Паславських, яка передала до фондів цих інституцій особисті речі Маркіяна. Виставка починається з роздумів загиблого героя, зібраних у книжці "Заклик діяти: слова Маркіяна Паславського" — одному з видань Музею Майдану. Самі ж експонати висвітлюють основні періоди його життя. Експозиція не лише показує життєвий шлях і вибір Маркіяна, а й оповідає про іловайську трагедію. Про все це також буде показано документальний фільм.

У Центрі міської мобільності ми відриємо таємниці львівського метро: його мапу, міф, археологічні артефакти та звуки. Перша частина виставки присвячена міфу метро. Незабаром до події додадуться артефакти, які знайшли на місцях розкопок львівських станцій. Продовження виставки ви знайдете у Муніципальному мистецькому центрі (Стефаника, 11). Тут ви довідаєтесь про археологічну спадщину усіх українських міст, де існують метрополітени. Проєкт "Наше Підґрунтя" створює віртуальний "підземний музей", який робить культурну спадщину видимою, доступною і водночас захищеною. В умовах, коли метрополітен став укриттям для мільйонів українців, "Наше Підґрунтя" перетворює цей простір з місця фізичної безпеки на джерело нових знань, простір для навчання, просвітництва та рефлексії. "Наше Підґрунтя" – це віртуальний музей з прив'язкою до станцій українського метрополітену у Києві, Харкові, Дніпрі, а також до публічних локацій Львова, де метрополітен є частиною міської легенди.

Запрошуємо у світ українських метрополітенів. Тут переплелися теми інфраструктури, археології та місць безпеки. Виставка демонструється в українських підземних станціях та нарешті потрапила у міфічне львівське метро. Виставка відбувається на двох локаціях. У Муніципальному мистецькому центрі (Стефаника, 11) ви довідаєтесь про археологічну спадщину усіх українських міст, де існують метрополітени. У Центрі міської мобільності (Бандери, 24) ми відриємо таємниці львівського метро: його мапу, міф, археологічні артефакти та звуки. Проєкт "Наше Підґрунтя" створює віртуальний "підземний музей", який робить культурну спадщину видимою, доступною і водночас захищеною.  Мета ініціативи – популяризувати українську історію та культуру, перетворивши станції метрополітену та укриття на простори просвітництва та національної стійкості в умовах повномасштабної війни.

Творча й наукова команда Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького щиро запрошує відвідати виставку "Зеновій Флінта. Творчий літопис". Велич та значення творчої постави Зеновія Флінти (1935–1988) для українського мистецтва другої половини ХХ століття важко переоцінити. Він був неперевершеним живописцем, майстерно володів графічними техніками. Керамічні твори митця надали феномену львівської художньої кераміки особливої впізнаваності. Зеновію Флінті належить значний внесок у розвиток мистецьких вартостей тиражних творів, виконуваних на ЛКСФ. Експозиція ювілейної виставки з нагоди 90-ліття Зеновія Флінти репрезентує все різноманіття його творчої спадщини: живопис, графіку та кераміку, – висвітлюючи основні етапи мистецької еволюції автора.

Запрошуємо на виставку "ChessArt. Українська нотація" художниці Наталі Шинкаренко. Вона поєднує візуальну мову народного мистецтва з ригористикою шахової геометрії. Серія живописних робіт, виконаних олією на дерев'яних шахових дошках, занурює глядача у багатошарову символіку української культури — від витончених жіночих образів у традиційних головних уборах до міфологічних мавок, русалок, птахів і польових квітів, які здавна прикрашають українські оселі. Ці твори — не лише данина естетиці, а й спроба створити нову "нотацію" української ідентичності. Візерунки вишиванок, мотиви подушок, магія домашніх садів і сакральних символів інтегруються у сувору структуру шахівниці — гри, що передбачає стратегічне мислення, рівновагу і глибоку увагу до кожного кроку.  "Українська нотація" — це система координат, у якій культурна пам'ять набуває форми, кольору і ритму, зберігаючи свою живу енергію і промовляючи до нас через покоління.

"В одному потоці" — фотовиставка про силу людей, які щодня ламають стереотипи та долають бар'єри. Це історії людей з інвалідністю — як ветеранів війни, так і цивільних, які беруть активну участь у житті суспільства: працюють, волонтерять, закохуються, підтримують інших і продовжують мріяти про майбутнє. Цей проєкт відкриває чесну розмову про гідність, рівні можливості та взаємопідтримку. Це про сучасну Україну, де кожен має право бути почутим. Ми всі — в одному потоці життя, відповідальності та спільної боротьби. Під час відкриття на вас чекає: Зустріч із учасниками фотовиставки — людьми, чиї історії стали частиною проєкту. Музична програма: соло-композиції на фортепіано у виконанні Лілії Гринь, заслуженої діячки мистецтв України, доцентки кафедри музичного мистецтва ЛНУ імені Івана Франка. Фотопортрет від @vovchuk_photography за донат від 300 грн — кошти будуть передані на потреби 92-ї окремої штурмової бригади імені Івана Сірка (Донецький напрямок).

На перший погляд виставка іконописних творів з зображенням Богородиці, що тримає омофор над церквою заповненою людьми, що сховались у ній від загарбника, на тлі декорованої квітчатими взорами левкашеної дошки – це данина українському народному малярству. Але не все так просто. Виставка має актуальність. Тому що: Покрова – це надприродної сили укриття для невинних жертв агресії нападників. Це міць ППО і армії, що бережуть наші міста і села і життя цивільних людей. Покрова – це символ українського війська та козацтва. Які боряться століттями з споконвічним ворогом. Покрова – це віра в захист, вселенських материнських сил гуманних і оберігаючих. А отже це і про всіх матерів і жінок, що тримають покривало з любові над дітьми і всіма хто потребує. Наші предки використовували розпис з із квітів, трав, птахів, тварин і арабесок, реалізовуючи своє естетичне ставлення до світу.

Оксана Бойко – харківська художниця, яка з 2023 року живе і працює в Києві. Серцем творчості мисткині є спостереження міського середовища. Вона фіксує момент у графіці та живописі, втілюючи різноманітні міські історії. Особливе місце серед сюжетів Оксани посідає Харків – простір, який найбільше вплинув на авторку. Це особисті місця, буденність, яку художниця постійно досліджує, проходячи повз і вивчаючи їхні різні стани: освітлення, об'єм, перспективу, ракурси та сюжети, що розгортаються поряд. Проєкт "Колір міста" презентує нові роботи художниці, серед яких невеликі графічні скетчі поєднуються з великими живописними полотнами. Саме графіка дозволяє простежити хід думки мисткині та зазирнути за лаштунки роботи: перше враження від пейзажу, миттєво перенесене на площину. Натомість живописні полотна демонструють розвиток початкового образу, проходячи шлях від враження та фотофіксації до скетчу, ескізу й фінального полотна.

Віру в людину, у достойність цивілізації прагматичний Розум відхиляє просто і без напруги, як першопричину роздратування. Нині вкупі із вседозволеністю й цинізмом профанний комфорт домінує над вірою серед всюдисущого дефіциту моралі, гідності, честі. Такий стан абсолютною більшістю суспільства оцінюється як прийнятний, правомірний, оправданий, розумний, як прикмета сьогодення, хоча насправді він - синдром, ознака глибоко лінивого недбальства стосовно людини, людства, культури, майбутності, гармонійності буття. Криза ще й досі не надто помітна, незважаючи на її виразність. Ще тішить око гламурний глянець цивілізаційної поверхні, вдовольняють матеріальні успіхи, ще милі безпечність і безвідповідальність за Завтра. За такого укладу речей активність культури, зокрема мистецтва, повинна бути більше відповідальною, ніж прикладною і розважальною. Це моє кредо.

Виставка "Тіні Імперіалу" – це мистецька інтервенція Олега Тістола в будівлю колишнього готелю "Імперіал" у Львові, відому також як будинок з Меркурієм. Проєкт досліджує, як у стінах будівлі – її архітектурних рішеннях і декоративних елементах збереглися тіні минулих імперій. Через іронічні образи й художні жести художник намагається переосмислити наше колоніальне минуле. За допомогою мистецтва він прагне проаналізувати імперський спадок і знайти нову точку опори в сучасності, що досі пронизана "руїнами імперій". Експозиція виставкового проєкту охоплює три поверхи та горище будівлі, включає 86 кімнат та понад 300 ексклюзивних робіт. Це наймасштабніший виставковий проєкт у практиці Олега Тістола. Кожен зал – це точка зустрічі: між спадщиною Австро-Угорської імперії та візуальними кодами радянської й пострадянської доби.

Книгарня "Плекай" та Sofia Yablonska Foundation запрошують на виставку фотографій легендарної, але досі недостатньо відомої української мисткині та мандрівниці — Софії Яблонської. Серія чорно-білих світлин — тихих, сміливих і водночас глибоко інтимних — охоплює творчий доробок авторки, яка протягом першої та другої половини ХХ століття мандрувала Центральною й Південно-Східною Азією, Марокко та іншими країнами, фіксуючи гідність праці, присутність жінок і дух місця. Для експозиції у Львові обрано дві тематичні серії: "Більше, ніж погляд" — портрети жінок, чиї обличчя й погляди промовляють напряму. Це продавчині на ринку, матері, кочівниці, танцівниці, які дивляться в об'єктив без вагань. "Стаючи кадром" — автопортрети та знімки, зроблені її чоловіком, що відкривають мисткиню як учасницю власного наративу. Виставка пропонує глядачеві зустріч із жінкою, яка свідомо відмовилася від невидимості й увійшла в історію як свідок та учасниця подій, що виходять за межі часу й географії.

Ця виставка вже сама собою є відкриттям не завжди легко прочитуваних, немовби прихованих, національних і народних коренів у творчості автора, якого пов'язують радше з класичною світовою театральною сценою. Експозиція представить близько двохсот рисунків і низку рідкісних ескізів сценографії митця, а також приверне увагу до унікальних, часто мало знаних творів на українську тематику, насвітлюючи їх у контексті історії життя Євгена Лисика. Назва проєкту перегукується з назвою забороненої в радянський час фолькопери Євгена Станковича "Коли цвіте папороть..." (1978), декорації до якої авторства Є. Лисика тоді було знищено. Водночас "Цвіт папороті" – це вічна метафора долі людини та світу. Здається, що тими особисто пережитими образами і символами митець розповідає нам універсальну історію українського народу, через наші фольклорні традиції привертаючи увагу до національної пам’яті. Тож творчість Євгена Лисика є свідченням про непростий шлях української нації та культури.

До Дня Державного прапора та Дня Незалежності України запрошуємо відвідати мистецький проєкт "Післяобрази". Мистецька інсталяція "Післяобрази" — спільний проєкт галереї сучасного мистецтва ZAG та Львівської обласної військової адміністрації. Центральним об'єктом став ансамбль із 50 деформованих стільців, створених українським мистцем Михайлом Деяком. Ці стільці — це символи відсутності, втрати та руйнування. Їхні скульптурні форми, викривлені й оголені, мовчки розповідають про те, що залишила після себе війна. Запрошуємо відвідати проєкт, замислитися, відчути та згадати ціну, яку ми платимо за життя, за допомогою мистецтва.

Запрошуємо вас відвідати виставку "Під жовто-блакитним стягом". Ця подія — відкритий простір для діалогу. Простір, де молоді митці — студенти та випускники кафедри графіки та мистецтва книги ІПМТ НУЛП — рефлексують над поняттями боротьби, незалежності, волі та війни через свої роботи. Для декого ця війна триває більшу половину життя, хтось у ній народився. Ціле покоління просочене війною. Але чи правильні сенси воно в себе вбирає, адже в глобальній популяризації часто втрачається цінність.

Виставка присвячується Дню Незалежності України та 80-річчю від дня народження митця. Барвисті народні строї, величні свята, тихі обряди й родинні традиції — все це оживає у полотнах Івана Грабара у галереї ФілАрт Львівської національної філармонії ім. Мирослава Скорика. Це мистецтво, що зберігає наш код нації, нашу пам'ять і гордість. Квитки можна придбати у касі філармонії та за вказаним посиланням

За підтримки Маріупольського краєзнавчого музею художник Василь Коренчук відкриває персональну виставку, присвячену його життю, творчому шляху та любові до української природи. Попри втрату власних робіт під час війни, митець продовжив творити у Львові, створюючи полотна, сповнені світла, тепла та надії. "Від Азова до Карпат" – це подорож Україною очима митця, який пройшов через біль і труднощі, але зумів зберегти натхнення та творчу енергію, перетворивши досвід втрат на нові мистецькі історії. Його пейзажі й натюрморти впізнавали за любов'ю до природи, а роботи експонувалися у музеях Маріуполя, Бердянська та Донецька. Сьогодні Маріупольський краєзнавчий музей, попри втрату своєї колекції, відроджується за межами міста. Він підтримує маріупольських митців і працює над створенням нових колекцій та музейних історій, аби зберегти й продовжити культурну спадщину Маріуполя.

Запрошуємо відвідати першу персональну виставку Лесі Михнюк "Пам'ятаю коли". Ця виставка, ніжна посвята дитячим спогадам, що живуть у пам’яті, це візуальна подорож у часи, коли світ здавався більшим, кольори яскравішими, а моменти нескінченними.

"Й куди тепер?" складається з 5 (п'яти) відео, і розгортається у специфічному ландшафті воєнного часу — у стратегічних локаціях та вздовж східних фронтів України, деякі з них, були повністю зруйновані невдовзі після фільмування. Звукова складова відеороботи представлена композиціями Antuum та польовими записами середовища, зробленими авторкою під час зйомок. У другій частині "Плохие события" звучить фрагмент композиції "4" музиканта Antuum. У третій частині "Декілька жінок" використано Duo for Motor Cortex and Heart Antuum у виконанні Chloé Ryo. Робота завершується п'ятою частиною "Тектонічні уламки" з однойменною композицією авторки. Звуки та зображення, експоновані у просторі, можуть бути травматичними та хвилюючими. Експозиція містить кадри та звуки з місць бойових зіткнень та прифронтових територій. Використання російської мови в інсталяції має суто документальний характер і не має на меті пропагування її вживання.

Щиро запрошуємо вас на подію, яку не можна пропустити. "Саундтрек свободи" — це українсько-німецький проєкт, який досліджує історію "Смерічки", Володимира Івасюка та фестивалю "Червона рута" 1989 року, а також їхню роль у здобутті Незалежності України. Понад рік українсько-німецька команда збирала інтерв'ю з причетними до першої "Червоної рути" людьми та архівні матеріали. В основі проєкту — майже 30 дуже цікавих спогадів очевидців тих подій. "Саундтрек свободи" — виставка, яка минулого вересня експонувалася в Інституті Генріха Гайне в Дюссельдорфі, а 29 серпня загостить у Домі Франка.

Експозиція присвячена темі масового знищення природи та його наслідків для людини і планети. Це експериментальна платформа, де з різних матеріалів сформується нова естетика: "ліплені" твори та поєднання художніх форм кінетики віджилих предметів стануть метафорою опору руйнуванню довкілля й закликом до переосмислення взаємин людини з природою.

Кераміка в Україні має унікальну історію й водночас — сучасний потенціал. Вона завжди була частиною культурного коду — від трипільських форм і косівських розписів до авторських студій і художніх експериментів сьогодні. "Ґлей" покликаний змінити цю перспективу. Це простір для фокусної розмови, де кераміка звучить на рівні з іншими мистецькими практиками. Тут зустрічаються художники і художниці, глядачі, колекціонери та агенти ринку, щоб створити майданчик для діалогу, взаємної підтримки й розвитку спільноти. Цьогорічна експозиція — це відкритий зріз сучасної української кераміки. Вона не прив'язана до однієї теми чи кураторського стейтменту. Ми свідомо залишили її відкритою, аби показати багатоголосся й розмаїття формальних та ідейних рішень: від інсталяцій і артоб'єктів до скульптур і традиційних технік у новому прочитанні. "Ґлей" прагне бути точкою опори й водночас поштовхом до руху — ми віримо, що інтерес до мистецтва має переходити в дію.

Запрошуємо відвідати виставку "Різдво.Надія", яка є підсумком благодійного іконописного пленера на підтримку Українського католицького університету. Десять днів іконописці зі Львова творили, молилися та шукали, що сьогодні означає Різдво — серед літа, у час війни. Перший благодійний іконописний пленер Українського католицького університету відбувся з 12 по 22 липня в Карпатах. Підсумком пленеру стане виставка "Різдво.Надія". На виставці будуть представлені роботи таких художників: Оксана Андрущенко, Андрій Винничок, Катерина Ганейчук, Аліна Грубець, Катерина Дмитерко, Оксана Романів-Тріска, Оля Кравченко, Уляна Креховець, Катерина Кузів, Тарас Кузів, Данило Мовчан, Уляна Нищук, Тарас Новак, Наталя Русецька. Серед учасників пленеру – художниця Катерина Ганейчук. Її ікона Різдвяної зірки — це символ світла, яке входить у хаос і надає лад світові, нагадуючи про переміну, що починається з малого.

Запрошуємо відвідати виставку живопису Соломії Ковтун "Маленьке місто", подія відбудеться за участю авторки. Соломія Ковтун: "Ця виставка про місто, про моє маленьке місто. Насправді міста є великими, але мені подобається знаходити кусочки вулиць, будинків, дахів, брам, вікон і переносити на маленький шматочок полотна. Тоді, якщо постаратись, можна все місто помістити на одну стіну". Про авторку Художник, лікар-офтальмолог. Народилася 1984 року в Золочеві, що на Львівщині. Дитинство та шкільні роки провела у Червонограді Львівської області. У 2007 році поступила у Львівську Національну Академію Мистецтв, факультет декоративно-прикладного мистецтва. У 2008 році закінчила Львівський Національний Медичний Університет імені Данила Галицького. З 2010 року до тепер працює лікарем-офтальмологом. З 2019 - член Національної Спілки Художників України.

Дана Якимчук львівська художниця, захоплюється мистецтвом текстилю у всіх його проявах, семантикою давніх знаків і символів. Використовує в своїх роботах автентичні фрагменти тканин ручної роботи, вишивки, фотографії, різноманітні артефакти. Займається енкаустикою, олійним живописом, розписом тканин, експериментами з поєднання різних технік і матеріалів. Працює в сфері проєктування інтер'єрного текстилю і тканин. Співзасновниця декор-студії "Коралі". Проєкт "Ґрунт" для авторки є доволі символічним - це місце сили, основа всього сущого. На фізичному рівні це природне тіло в якому відбувається перетворення енергії і матерії, в якому народжується і закінчується життя. Як екосистема, ґрунт це середовище, де все, що виглядало вічним і незламним перетворюється в порох, щоб стати новим вічним і незламним. Дана Якимчук свій ҐРУНТ створює сама, візуалізує через знаки і кольори. Її ҐРУНТ – символічний, плоди які на ньому ростуть: зерна знань, квіти кохання, ліси думок.

На вас чекатимуть реалістичні фігури легендарних особистостей: Юрій Кульчицький – герой, який подарував Європі каву. Богдан Хмельницький – гетьман та символ української боротьби. Миколай Русин – перший війт Львова українського походження. Іван Підкова – козацький ватажок і воїн. Михайло Корибут Вишневецький – король Речі Посполитої з українським корінням. Йосиф Шумлянський – реформатор і єпископ. Це унікальна нагода безкоштовно поринути в атмосферу минулого, дізнатися несподівані факти про українських героїв і зробити яскраві фото на згадку. Приходьте з друзями та родиною — історія чекає на вас у самому серці Львова!

Ми всі знаємо, що є момент, якого не оминути. Мить, коли серце б'ється востаннє, а світ навколо стихає. Що чекає нас тоді? Темрява, чи, можливо, початок нового, ще незвіданого? Ця виставка — про перехід. Про ту мить, коли душа відпускає все земне і крокує у вічність. Тут смерть не має останнього слова. Тут усе розквітає навіть у фіналі. Птах, як символ душі, летить крізь роботи та проходить шлях від тіні до сяйва, від втрати до вічного життя. Його політ — це подорож, у якій кожен глядач може пізнати себе та віднайти свою відповідь на найскладніше питання: що далі? Перша зала — шлях за межу. Тут є тиша прощання, але є й тепло надії. Друга — це життя тут, на землі: народження світлої душі, вибір власного шляху, прийняття рішень, що формують нас. Ми не знаємо, якою є вічність. Я не знаю. І ти не знаєш. Але ми обоє відчуваємо: там, за межею, є щось більше. Можливо, зустріч. Можливо, спокій. Можливо…? Що чекає нас за межею? Куратор проєкту – Тарас Новак, художник-іконописець.

Перша ретроспективна виставка в пам'ять Ярослава Мотики, що пішов із життя у 2025 році. Цей проєкт стане платформою для спогадів та розмов про творчість скульптора. Ярослав Мотика - скульптор, що дивився на світ через мистецтво, щиро прагнучи залишити після себе багато творів. Його сюжети були простими, дуже людськими: кохання двох, любов матері до дитини, його мама, що миє підлогу, задумливий, трохи сумний хлопчик - автопортрет. Виставка "Замилування" названа на честь найпоширенішого сюжету у творчості автора — "Мати з дитям", про найвищий ступінь любові. Експозиція включатиме основні твори художника - від малої пластики до рисунків, еротичні цикли, міфологічні сюжети, фотографії 1980-х, документальні рідкісні матеріали та твори-експромти, які Мотика створював уже наприкінці життя.

Близько 40 полотен - абстракції, міські пейзажі та натюрморти, створені в сонячних фарбах, блакиті та світлі. Це живопис, який випромінює оптимізм і віру в життя навіть у найважчі часи. Михайло Поживанов - політик, меценат, науковець і художник. Засновник галереї "АВС-арт", автор понад 10-ти персональних виставок, член та заступник голови НСХУ. Для нього мистецтво - це спосіб відновлення, сила, яка допомагає долати випробування. "Калейдоскоп життя" - це виставка про світло, яке завжди перемагає темряву. Приходьте, щоб надихнутися кольорами життя!

Після надзвичайно емоційної виставки французько-українських митців, яка відбулася спочатку у Національному музеї у Львові у вересні 2024 року, згодом – у Парижі у лютому 2025 року, представляємо нову експозицію у Львові. UKRAFT. Повернення з України — це продовження мистецького діалогу між українськими та французькими художниками. У проєкті беруть участь митці з Франції, які побували в Україні, побачили її на власні очі та не змогли залишитися осторонь. Також у виставці представлені твори українських художників, які продовжують творити, попри війну.

Вже з цієї п'ятниці можна буде побачити проєкт Оксани Борисової. Це проєкт-маніфест, що розкриває тему свободи та української ідентичності у час війни. Через образи "Нерушимої стіни", рушникові орнаменти, одяг вимушено переселених людей, символічні панно та інтерактивні елементи, мисткиня створює особливий простір для глибинної саморефлексії та діалогу з глядачем. У проєкті поєднано текстильні об'єкти, інсталяції, відеоряд, музику Павла Крахмальова (гурт "Брати Гадюкіни") та голос 11-річної Ксенії Крахмальової, що начитує свій щоденник. Виставка вибудувана за структурою "Дерева Життя": коріння - одяг переселенців як пам'ять про трагедію; стовбур - панно-обереги як образ сьогодення; крона - символ майбутнього, закодований у національних орнаментах і знаках. Проєкт досліджує як війна впливає на формування особистої та колективної ідентичності. Мисткиня активно працює у сфері сучасного текстилю та текстильного дизайну, поєднуючи традиційні техніки з новаторськими підходами.

Запрошуємо на благодійну виставку сценографічних проєктів "Клітка" за однойменною п'єсою О. Костинського студентів додаткової спеціалізації "Сценографія" ЛНАМ. Камерна п'єса на дві дії українського сценариста і драматурга Олександра Костинського "Клітка" була написана у 80-х рр. ХХ ст. Вона піднімає питання внутрішньої свободи, особистісного вибору, протесту й конформізму, страху й сміливості, залежності від обставин і мужності їх змінити. Розв'язуючи питання внутрішньої свободи разом з героями п'єси кожен з учасників проєкту відчув потребу у підтримці тих, хто опинився в ситуації обмежених можливостей, а саме наших поранених захисників з особливими потребами у львівському військовому шпиталі. Тому, за спільним рішенням, автори вирішили долучитися до благодійного збору волонтерів львівського військового шпиталю на облаштування інклюзивного санітарного простору для пацієнтів з ампутаціями у новому відділенні судинної мікрохірургії. Завітайте у колегіум УКУ, розділіть візуальні роздуми молодих художників та підтримайте наших поранених захисників.

Світ ліній і кольору, інтуїтивна живописна мова, що народжується з роздумів про гори, – так формується простір "Буття" художниці Анастасії Бонішко. Ця серія робіт про пошук. Пошук тиші, стійкості й умиротворення в реальності, яка постійно змінюється. У роботах мисткині – відчуття матеріальності світу й легкості дотику до нього. Тут кольори дихають, а форми звучать. Через фактури, імпульсивні мазки та живу інтуїцію Бонішко виводить на полотно ту крихку рівновагу, яку ми сьогодні так прагнемо зберегти – між втратою і світлом, пам'яттю і рухом далі. Я орієнтуюся  здебільшого на процес, підходжу до роботи інтуїтивно, постійно розвиваючи свою думку вже на полотні, – говорить художниця. – Останнім часом думки у мене десь в горах. Запрошуємо у Галерею органного залу на виставку "Буття" – дивитися на небо, бачити лінії гір, відчувати кольори – і знати, що ми живемо. Квитки можна придбати у касі органного залу та за вказаним посиланням

"Перед Майбутнім / Before the Future" – міжнародний мистецький проєкт тайванської художниці Іси Хо та української кураторки Марти Троцюк, який об'єднує портрети та історії п'ятнадцяти українських мисткинь, що живуть і творять під час війни. Проєкт продовжує тему попередніх серій мисткині – "I Am Snow White", "Peony", "Girls", "Westbeth", у яких вона досліджувала формування жіночої ідентичності під впливом культурних сценаріїв і соціальних очікувань; окремі твори цих серій також представлені в експозиції. В Україні ця оптика розширилася: індивідуальна рефлексія стала колективним досвідом, співприсутністю і діалогом. Іса Хо – випускниця Тайбейського національного університету мистецтв, учасниця численних міжнародних виставок і резиденцій у США, Франції, Італії, Ізраїлі, Німеччині, Кореї, Китаї та Австралії. Роботи художниці зберігаються у колекціях National Taiwan Museum of Fine Arts, White Rabbit Gallery (Австралія), Jut Art Museum та інших.

Друзі, запрошуємо на зустріч з Любомиром Медвідем у межах фінісажу виставки "В житі. Над прірвою" "Крім ПРОБЛЕМИ під назвою Людина, мене у мистецтві не цікавить ніщо." - Любомир Медвідь Ким є людина у світі, що котиться до прірви? Чи може мистецтво бути відповіддю, а не лише прикрасою? Поговоримо про мистецтво, яке не розважає, а пробуджує. Про етику і естетику як одне ціле. Про те, як творити над прірвою. Приходьте подивитися на роботи вперше чи ще раз - побачити в них більше.

Павло Гудімов — один із тих, хто нагадав середовищу про скульптора Ярослава Мотику: саме він організував його першу персональну виставку "Я МО" у 2022 році. Так глибоко, як Павло, сім'ю Мотик не досліджував ніхто: інтерв'ю, фільми, спільні події та проєкти. На екскурсії ми не лише розповімо про твори й сюжети, а й зануримося в біографію митця, поділимося деталями його життя й становлення, поговоримо про родину Мотик та культурне середовище того часу. В пам'ять про вічноенергійного, закоханого у мистецтво Ярослава Мотики. Реєстрація за вказаним посиланням

Книга "Майстер корабля" — літературний дебют українського письменника, поета й романтика Юрія Івановича Яновського. Підґрунтям твору був особистий досвід роботи автора на Одеській кіностудії, а події роману розгортаються навколо групи молодих людей, в якій кожен шукає своє призначення. Друзі та колеги Яновського стали прототипами цих персонажів. Такий художній засіб дозволив автору відтворити в химерній оповіді їхні спроби подолати життєві бурі. Реєстрація за вказаним посиланням

Запрошуємо на відкриття персональної виставки українського художника Олега Лозинського зі Львова. Олег навчався у Львівському ліцеї міжнародних відносин імені Василя Стуса, вивчав державні фінанси у Львівській політехніці. Він вдосконалював майстерність у приватній художній студії "СОМ" та брав уроки у Дмитра Парути. Його надихає імпресіонізм, він віддає перевагу яскравим і відкритим кольорам. Саме тому його полотна сповнені світла, радості й динаміки. Роботи художника вже зберігаються у приватних колекціях Києва, Варшави та Сеула. На вас чекає тепла зустріч із мистецтвом, справжнє свято кольору та натхнення!

Як би ви почали свого листа? Симоненко писав так: "Цілую мою вредну Малюсю…" Ні, ви нічого не переплутали — новий сеанс творчості СММ уже стукає у ваші двері! Цього разу працюватимемо в епістолярному жанрі. Ми згадаємо про роль листів у літературі, поговоримо про те, як грамотно написати листа, як написати такого листа, що ці рядки промовлятимуть до самої душі… (Ви навіть дізнаєтесь, як прописати персонажа через лист). На Спілці мертвих митців напишемо листа самому собі в майбутнє! Цікава практика, чи не так? Це наче побачення з самим собою, зі своїми глибинами. Будемо творити та рефлексувати Реєстрація за вказаним посиланням

Роман "Остання відьма" — це глибока психологічна історія, яка поєднує елементи містики, історичного роману та сучасної драми. Книга ставить перед читачем складні питання: чи справді ми самі формуємо свою долю, чи вона давно визначена згори? І чи можлива реінкарнація, що пов'язує серця через час та простір? У центрі сюжету — молода лікарка, яка зустрічає чоловіка, самотнього батька трьох дітей. Їхня зустріч моментально змінює життя героїні. Вона переконана: це її доля, її єдиний. Але шлях до щастя непростий, і, схоже, їх звела доля не для безтурботного кохання. Реєстрація за вказаним посиланням

Талановита Валентина Спанчак ділиться своїм мистецтвом з нами, щоб прикрасити наш простір та надихнути кожного А ми щиро запрошуємо вас на відкриття виставки 7 вересня о 19:00 год, де зможете не лише побачити її роботи, а й особисто познайомитися та поспілкуватися з Валентиною.

Артур Дронь – письменник, ветеран російсько-української війни, автор поетичних книжок "Гуртожиток №6", "Тут були ми" та книги короткої прози "Гемінґвей нічого не знає". Це книга короткої прози, свідчення солдата про досвід великої війни. Віра на фронті, братерство між військовими, страх і надія, смерть і Любов. Автор пропрацьовує власні травматичні спогади, але текст може стати психотерапією не лише для нього, а й для читачів. Автор говорить про себе, переповідає реальність та сни, але передовсім фіксує життя на межі. Розповідає про людей великої Любові, на яких все й тримається. Тут об'являється Господь Окопний, починається Найновіший Завіт, стає опорою українська культура в рюкзаку, а визнані метри воєнної літератури не витримують випробування реальністю. Їм про нас, українців, нічого не відомо. Про себе можемо говорити тільки ми, бо на Східному фронті все змінилось. І Артур Дронь говорить про це відверто і прямо. Як говорять ті, які були на межі. І повернулися.

Запрошуємо на кураторську екскурсію з Дариною Скринник-Миською виставкою "Затамувавши подих". Виставка Ярини Шумської — про проживання втрати близької людини та віднайдення опори. Проєкт створений за підтримки Українського культурного фонду (@ucf.in.ua) в межах конкурсної програми "Стипендії".  У трьох експозиційних залах представлено живопис, фотографії та відео перформансів. У кожній залі Ярина Шумська ділиться персональним досвідом життя після втрати — від заціпеніння та болю до спроби відновити життєву рівновагу. Дарина Скринник-Миська під час екскурсії розповість про досвід, ідеї, що лежать в основі проєкту, оприявнить деталі, приховані за мистецькими жестами і допоможе ширше зрозуміти контекст. Ярина Шумська також коментуватиме свої роботи під час екскурсії. Реєстрація за вказаним посиланням

Запрошуємо на виставку живопису Юрія Мельничука – художника, чиє життя тісно переплетене з творчістю. Кожна картина — це не просто зображення, а віддзеркалення шляху людини, сповненого пристрасті та любові до прекрасного. Ця виставка стала можливою завдяки зустрічі Юрія Мельничука у червні 2025 року в рамках міської ініціативи "Візити турботи". Саме тоді виникла ідея представити його роботи широкому загалу. Юрій Мельничук народився 24 серпня 1953 року на Хмельниччині, а його перший крок у світ мистецтва стався вже у п'ятирічному віці. Особливий талант до малювання портретів проявився ще в школі, де у 3-му класі він створив портрети перших космонавтів за що отримав похвалу.  У своїх роботах він поєднує різноманітні техніки, від олівця та акварелі, з якими починав, до олійних фарб, що стали улюбленими. Основними темами є архітектура, історичні і не тільки персонажі, квіти та природа. Його джерело натхнення — гарне самопочуття, краса архітектури, підтримка дружини та сила молитви, яка допомагає йому творити.

Іван Франко від часу навчання у гімназії й до кінця життя збирав бібліотеку, дбайливо зберігаючи її. Нині ця багатотисячна книгозбірня є складовою архіву письменника у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. У зібранні, яке охоплює період від ХVII до початку ХХ ст., представлено видання понад двадцятьма мовами з різноманітних галузей знань. Бібліотека Івана Франка зберігає свідчення невтомної роботи письменника над текстами, автографи його творів та етнографічних записів і є неймовірно цінним джерелом пізнання творчої лабораторії митця, зародження нових ідей, читацьких рефлексій та ін. В Україні видання наукового опису особистої бібліотеки здійснено вперше. Над науковим описом особистої бібліотеки Івана Франка упродовж десятиліть працював колектив науковців Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (директор – акад. Микола Жулинський, науковий керівник проєкту – Галина Бурлака, керівник творчої групи – Лариса Чернишенко).

На вас чекає зустріч із авторкою, щира розмова про силу історій та магію Карпат, автографи й особлива енергія книжкового вечора. "Танго з духами": Львівський археолог, професор Лев Ковалевич, вирушає в Карпати на розкопки, пошуки скарбів Олекси Довбуша. Із ним також їде художник, який не надто ускладнює собі життя й полюбляє випити, співачка вар'єте та її молодший брат-контрабандист. Вони самі ще не підозрюють, яка роль кожного в цій історії. Можливо, зібрати їх усіх разом у глибині Карпат — це частина чийогось плану? У цьому пригодницькому романі минуле й сучасне переплетено тісніше, аніж спершу може здаватися. Карпатську магію і духів з прадавніх часів щось пов'язує із тими, хто живе у Львові початку ХХ століття. Можливо, це кохання, над яким не має влади час, або давнє протистояння злих і добрих сил у світі?

Книга "Пісня Ахілла" — це фентезі, в якому американська письменниця Медлін Міллер вдається до переосмислення давньогрецьких міфів та легенд, щоб розповісти про події Троянської війни з перспективи Патрокла. Цей чоловік ніколи не вирізнявся силою, спритністю чи гострим розумом. Але він завжди знав, що таке обов'язок, і був відданим Ахіллу, заради якого готовий поступитися особистим щастям. Адже його найближчий товариш, вірний друг дитинства та коханий вартий навіть того, щоб принести себе в жертву заради нього… Реєстрація за вказаним посиланням

Запрошуємо на презентацію двох новинок літературної агенції "Піраміда" із серії "Так люблю той Львів": Галактіона Чіпки (Романа Купчинського) "Salve, Leopolis! / Привіт, Львове!" та Тиберія Горобця (Степана Чарнецького) "Ми, що любимо Львів". Учасники презентації – письменник і упорядник видань Василь Ґабор та художник Юрій Ямаш. Книга самобутнього західноукраїнського письменника-"митусівця" Галактіона Чіпки (1894–1976) "Salve, Leopolis! / Привіт, Львове!" містить оригінальну частину його творчої спадщини – вибрані фейлетони з газети "Діло", опубліковані під рубрикою "Відгуки дня" у 1924–1939 рр. Тиберій Горобець. Ми, що любимо Львів: Вибрані фейлетони з дороги життя. До вибраних фейлетонів Тиберія Горобця, "молодомузівця" Степана Чарнецького, ввійшли сатирично-гумористичні твори, опубліковані під рубрикою "З дороги життя" в часописах "Громадська Думка", "Українська Думка" та "Український Вістник", які виходили у 1920–1921 рр. замість забороненого "Діла".

Запрошуємо на презентацію книги Анни Євгенії Янченко "29 століть. Віднайдена історія вина в Україні". Ви чули про українські вина? Тепер маєте унікальний шанс дізнатися більше! Сомельє, винна експертка, дослідниця та письменниця Анна Євгенія Янченко проведе вас у захопливу мандрівку — від доісторичних виноградників до сучасних крафтових виноробень, від гетьманських погребів до міжнародних нагород. Книга здобула престижну OIV Award 2024 і вже стала путівником для всіх, хто цінує вино та історію. Реєстрація за вказаним посиланням

Роман "Тривожні люди" - це зворушлива комедія, а водночас психологічний роман про злочин, який ніколи не відбувся. Грабіжник-невдаха бере випадково в заручники вісьмох надзвичайно стурбованих незнайомців, які оглядають квартиру, виставлену на продаж. Під час перебування у цьому помешканні вони поступово починають відкриватися одне одному – і виявляється, у них чимало спільного. Подружжя, яке щойно вийшло на пенсію, директорка банку, старенька пані, яка вже не боїться, коли на неї наставляють пістолет, молода пара, яка очікує дитину, агентка з нерухомості – усі вони розкривають одне одному свої найглибші таємниці. Реєстрація за вказаним посиланням

Є вечори, що залишаються в пам'яті теплим спогадом. Вечори, коли слова мають смак, а вино розповідає історії. Саме такий вечір ми готуємо для вас. Цього року Свято Сиру і Вина у Львові відзначає свій 15-річний ювілей, і на честь цієї визначної дати ми раді анонсувати подію, що стане його інтелектуальною та мистецькою перлиною. Запрошуємо вас на вечір "Вино та Поезія" - вишукану імпрезу на перетині поезії й смаку, де витончене слово та жива музика поєднаються з благородним вином. Для вас звучатимуть голоси епохи — без перебільшення, титани сучасної української культури: Іван Малкович — поет, видавець, засновник і директор видавництва "А-ба-ба-га-ла-ма-га", що стало символом якості української книги. Юрій Андрухович — один із патріархів сучасної української літератури, прозаїк, поет, есеїст та перекладач. Музичний супровід вечора створить гурт "Йосифович Live", відомий своїми тонкими та атмосферними джазовими імпровізаціями. Квитки можна придбати за вказаним посиланням

"Інтернат" — глибокий та захопливий роман, який відбив бачення автора життя в зоні АТО, його драму проблеми вибору та самоідентичності, національної психології та патріотизму, радикальних поглядів та ліберальної байдужості. Це не роман-епопея, яка покликана стати панорамою того, що відбувається на Сході України. Це локальна історія одного звичайного шкільного вчителя — його прагнень, мотивації та цілей перед небезпекою, коли за лічені години може помінятися історія і твоє місце в ній. Вона також про цілий регіон, який вже звикли вважати окремим, але все одно продовжують за нього боротися. Реєстрація за вказаним посиланням

Запрошуємо на авторську екскурсію виставкою "Тіні імперіалу" разом з художником Олегом Тістолом та куратором-архітектором експозиції Андрієм Рибкою. Майже 90 приміщень заповнені роботами різних періодів — від 1977 року до творів, створених буквально нещодавно. Без пояснень важко зрозуміти логіку експозиції та взаємодію мистецтва з інтер’єром, адже це своєрідне археологічне дослідження простору і культури. Тож митці прагнуть показати контекст сучасної української культури через поєднання архітектури, інтер’єру та кількох етапів творчості.  Виставка відкрита до діалогу й критики — це можливість поставити питання, обговорити ідеї та зрозуміти, що автор та куратор хотіли сказати цим проєктом. Квитки можна придбати за вказаним посиланням

У своєму романі "Я бачу, вас цікавить пітьма" Ілларіон Павлюк майстерно поєднує детективний сюжет із глибоким психологізмом, заглиблюючись у темні куточки людської душі. Автор переносить читача в той похмурий світ, де безжальні таємниці та непробивні лиха витають у повітрі. Київський кримінальний психолог Андрій Гайстер призначений на розслідування зниклої маленької дівчинки в селищі Буськів Сад, місці, що потопає в атмосфері страху та байдужості. Як виявляється, у цьому забутому сільському краї є не лише сама загадка зникнення, але й лихо в лиці серійного маніяка на ім'я Звір, чия присутність – важка непомітна тінь для всіх мешканців. Темрява осідає в їхніх душах, примушуючи їх закривати очі на той жах, що відбувається навколо. Реєстрація за вказаним посиланням

Книга "Вересневий дім" — це паранормальний трилер про одержимий будинок від американської письменниці Карісси Орландо. Подружжя Маргарет і Гала щасливе: роки життя в орендованих апартаментах закінчилися, а доля їм посміхнулася. Пара довго шукала будинок своєї мрії, тому вікторіанське помешкання на Готорн-стріт за знижкою виглядає, мов мрія. Рієлтор попереджає: там панує моторошна атмосфера, а кожного вересня дім стає місцем для надприродних явищ, що зводять із розуму. Реєстрація за вказаним посиланням

Книга "Обитель помаранчевого дерева" — це початок масштабної серії епічного фентезі "Коріння хаосу", створеної сучасною британською письменницею Самантою Шеннон. Авторка розповідає історію розколотого світу — держав Сходу й Заходу, жителі яких засліплені ворожнечею, зневагою та відразою одне до одного. Через пелену люті вони не вбачають справжньої небезпеки — загрози повернення давнього зла. Видається, що їхні постійні конфлікти лишень підживлюють морок, наповнюючи його могутньою силою, від якої немає вороття…

Близькі, запрошуємо на десяту зустріч книжкового клубу у Львові. Цього разу читаємо та обговорюємо "Незнайомець нагорі" Лізи М. Матлін. Про сюжет Популярна блогерка—психологиня, авторка бестселера із самодопомоги Сара Слейд поселяється у Блеквуді — будинку, в якому колись сталося вбивство, і який кілька десятиліть стоїть занедбаний. Купивши його за безцінь, жінка хоче поремонтувати дім і дорого продати. Але сусіди не в захваті від ідеї. І скоро жінка починає знаходитись анонімні записки, особисте життя валиться, на роботі неприємності. І до всього, Сара дізнається про таємниче зникнення попередньої власниці, молодої Аманди. То скільки ще жертв забере проклятий Блеквуд? Невже однією з них стане і Сара — чи хтозна, як її насправді звати? Реєстрація за вказаним посиланням

Знайомтеся — бабуся Стефанія, їй дев'яносто років, і вона сама виховує двох своїх онуків. А вони — її. Зі сміхом, зі сльозами, з купою питань про життя і навіть про плани бабусі після смерті. Бабуся, виявляється, не завжди була бабусею. Колись вона була Стефцею, яку ледь не вивезли німці під час окупації, а потім — Стефанією Петрівною на роботі своєї мрії, а тоді — закоханою Стефою, що несподівано стала вдовою. "Ходи до бабці, обійму" нанизана історіями-випробуваннями, історіями-запитаннями та історіями-традиціями. Але всі вони у вустах бабусі — це одна велика історія про її, бабусину, любов, якій під силу здолати все. Реєстрація за вказаним посиланням

Запрошуємо вас на виставку з нагоди 200-річчя від дня народження Володимира Дідушицького (1825–1899) – видатного вченого, колекціонера і мецената, який залишив вагомий слід в історії Галичини. Вперше у повному жанровому та видовому обсязі будуть представлені твори з колекції Володимира Дідушицького та його родини, які у 1940 році надійшли до Львівської картинної галереї. Зокрема буде представлено понад 80 живописних полотен, серед яких роботи відомих митців: Артура Ґроттґера, Антоні Лянґе, Владислава Лущкевича, Яна Ігнація Машковського, Юзефа Францішека Пічмана, Юзефа та Алойзи Рейханів, Генрика Родаковського, Міхала Адама Созанського, Францішека Тепи, Юзефа Хойницького, Марцина Яблонського. Виставка відтворює атмосферу колекціонування ХІХ століття, показує, як у тогочасному Львові співіснували й взаємодіяли українська та польська культури, як науковий прогрес поєднувався з естетичною пристрастю, а меценатство – з особистою любов'ю до мистецтва.