Мистецькі заходи у Львові

Про подію Цілковита свобода ‒ основа творчості художника. Вона зросла на рафінованому інтелектуальному підґрунті, живилась егоїзмом, наповнювалась нарцисизмом. Проявилась в абсолютно непідробній творчій філософії, невпинних пошуках, ігноруванні модних тенденцій Заходу, сміливості зіставлень та осягненні народних традицій. Запрошуємо вас відвідати виставку "посвяченого у містерії буття" Яцека Мальчевського й поринути в мистецтво таємничих сфер!

Запрошуємо вас на виставку з нагоди 200-річчя від дня народження Володимира Дідушицького (1825–1899) – видатного вченого, колекціонера і мецената, який залишив вагомий слід в історії Галичини. Вперше у повному жанровому та видовому обсязі будуть представлені твори з колекції Володимира Дідушицького та його родини, які у 1940 році надійшли до Львівської картинної галереї. Зокрема буде представлено понад 80 живописних полотен, серед яких роботи відомих митців: Артура Ґроттґера, Антоні Лянґе, Владислава Лущкевича, Яна Ігнація Машковського, Юзефа Францішека Пічмана, Юзефа та Алойзи Рейханів, Генрика Родаковського, Міхала Адама Созанського, Францішека Тепи, Юзефа Хойницького, Марцина Яблонського. Виставка відтворює атмосферу колекціонування ХІХ століття, показує, як у тогочасному Львові співіснували й взаємодіяли українська та польська культури, як науковий прогрес поєднувався з естетичною пристрастю, а меценатство – з особистою любов'ю до мистецтва.

Запрошуємо на презентацію нового проєкту "Спочатку було Слово". Він присвячений комунікації – від перших знаків і письма до сучасного цифрового світу. Виставка запрошує замислитися над силою книжкового слова, як воно звучить тепер і яким воно стане у майбутньому. Вона нагадує, про величезну важливість книг. Це простір діалогу між сучасним і минулим, пошук відповідей у текстах, образах і сенсах, які ми продовжуємо творити. Виставка побудована за принципом калейдоскопу: кожен з розділів – окрема міні-виставка. Від появи письма і символів до музики, як форми вислову, бібліотек і архівів; від перекладачів і пророків до цензури, слова як зброї і захисту; а також книги сьогодні. Відвідувачам представлять надзвичайно цікаві археологічні пам’ятки, трипільську кераміку, предмети з єгипетськими ієрогліфами і давнім клинописом, писальця Пліснеська, копії графіки Ніла Хасевича, яку вилучили в Криївці, де художник загинув 1952 року.

Творенню сенсів, художніх форм і цінностей слугують діалоги культур. В історичному просторі Львова один із них – із іспанською, розпочатий у ХІІІ ст. появою ченців-домініканців – представників Ордену проповідників, заснованого св. Домініком де Ґусманом, який походив із Кастилії, та розвинутий появою у місті іспанських митців. Діалоги з іспанською культурою відобразили художні колекції – Львівської міської галереї, князів Любомирських, історика мистецтва Леона Пінінського, твори з яких зберігаються у Львівській національній галереї мистецтв. Отож, запрошуємо в експозиційні зали першого поверху "Палацу Потоцьких" поринути у світ іспанської культури у вимірах "Sacrum Profanum" та в роботах художників XVI – ХХ ст. пізнати Іспанський Львів. Виставку присвячено Дням іспанської культури у Львові.

Zenyk Art Gallery представляє виставку "МОРЕ" — новий масштабний проєкт, спільно з Одеським національним художнім музеєм, що об'єднує 110 творів 65-ти  українських та європейських мистців XIX–XXI століть. До експозиції увійшли роботи Архипа Куїнджі, Киріяка Костанді, Лева Лагоріо, Руфіна Судковського, Миколи Глущенка, Олександра Ройтбурда, Сергія Рябченка, Олександра Постеля та інших. Вже традиційно галерея зосередилася на конкретній проблематиці, осмислюючи її крізь діалог "старих" і "нових" майстрів, тож окремо простір галереї буде доповнений інсталяціями сучасних мистців. Новий проєкт "Море" продовжує цю місію: вперше, в такому масштабі, у Львові будуть продемонстровані роботи з колекції Одеського національного художнього музею, евакуйовані під час війни, серед яких – твори авторства відомого українського художника-мариніста Івана Айвазовського. Квитки можна придбати за вказаним посиланням

Запрошуємо вас на виставку "Мамаї. З приватної колекції родини Юрія Котика" побачити унікальну збірку народних картин і сучасних інтерпретацій образу відважного воїна – Козака Мамая. "Легенда про стоїчну незворушність козака, байдужого щодо підступності ворогів, небезпек, загроз, щодо усякої диявольської нечисті, характерника і мага, якому підпорядковуються таємні надприродні сили, – тільки частина правди про цей загадковий образ. Його незворушність стабільна, тверда, оптимістична. Він позбавлений боязні, ляку, всього тривожного, мілкого, нікчемного. І це теж правда про знаменитий образ. Він відпочиває, точніше – почиває на території своєї розкішної, ним встановленої, забезпеченої, захищеної свободи", – куратор виставки Любомир Медвідь.

Міфи — це спосіб, у який людство пояснює світ, фіксуючи досвід поза межами раціонального. Сьогодні вони продовжують жити у мистецтві та стають інструментом осмислення — способом говорити про ті самі теми, що хвилювали людину тисячоліття тому: любов і насильство, владу і підпорядкування, страх і спокусу. Проєкт "Міфи" об'єднує роботи Міри Бачкур та Наталії Брічук, які звертаються до античних сюжетів як до дзеркала сучасності. Художниці переосмислюють знайомі сюжети через призму власного досвіду, актуалізують візуальну мову міфу в контексті сьогодення. Серії робіт "Тортури Купідона" та "Леда" — це розмова про тілесність і крихкість, про присвоєння та повернення голосу, про межі влади та вразливості. Запрошуємо доторкнутись до міфів!

Доєднуйтеся до відкриття виставки живопису й замальовок українського художника, графічного дизайнера й військового Івана Губенка "Tagebuch. Щоденник". Виставка поділена на дві умовні частини: живописну та графічну. Серед графічних робіт експонуватимуться численні начеркові блокноти Івана Губенка як із цивільних архівів, так і з часу військової служби — вже півтора року митець служить у лавах Національної гвардії України як стрілець. Кривий Ріг, де Губенко народився і виріс, дав йому міцну художню освіту, образ людини в кепці, поетику індустріального пейзажу, а також звичку постійно робити начерки. За словами художника, кожен блокнот стає ніби томом у зібранні творів письменника — звідси й німецька назва "Tagebuch", у якій присутнє слово "книга". У основі експозиції — десять живописних полотен, кожне з яких постало з начерків і блокнотів.

Віктор Зарецький – один із провідних українських шістдесятників, художник і викладач. Його стиль – це синтез декоративності, ліричної експресії та глибокого зв'язку з культурною спадщиною України. Запрошуємо на виставку "Сад Зарецького". Експозиція зосереджена на ескізах із родинної колекції, які демонструють авторський "робочий стіл" художника: процес мислення, шліфування форми, рух від спостереження до образу, від саджанця до стиглих плодів. На виставці представлено понад 80 фото і робіт із різних періодів. Це лабораторія ескізу, що відкриває Зарецького як людину – у його зосередженості, сумнівах і вразливості. Виставка у Муніципальному мистецькому центрі – частина ширшого вшанування 100-річчя Зарецького. Паралельно у Києві триває виставка живопису Зарецького – кольорова й панорамна, на противагу львівській – монохромній та інтимній. Обидві експозиції вступають у діалог і відкривають Зарецького та шістдесятництво з різних, але однаково важливих перспектив.

18 листопада - 31 січня — вул. Богомольця, (6/1 кафе "Вітальня") 1 грудня - 31 січня — вул. Катедральна, 6 (кав'ярня "Світ кави")   Виставка "Хто має вуха — нехай слухає" — про радість, що приходить на землю, і про Добру Новину, яку ми часто чуємо, але не завжди Слухаємо. Назва походить з Одкровення Івана Богослова. У ній — слова про світло серед темряви і про Слово, що стало тілом. Це нагадування, що Різдво — не лише початок, але й пам'ять про кінець, про вічне і про спасіння. Усі роботи об'єднані темою різдвяного циклу — "від Романа до Йордана". Кожен твір, представлений на проєкті - це унікальна особистісна інтерпретація митцями бачення Різдва та Святих, пов'язаних з цим святом.

Ретроспективна виставка "Post Scriptum" знайомить відвідувачів із творчим шляхом Юрія Дворника (1939‒2021) ‒ скульптора, графіка та медальєра. Він належить до покоління українських митців, для яких художня праця була формою мислення, відтак у його постаті поєднались художник, дослідник, викладач і філософ. Після навчання у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва Юрій Дворник понад пів століття присвятив викладанню у цьому ж закладі, виховавши не одне покоління митців. Представлені на виставці твори – графічні роботи, об'ємно-просторова пластика, медальєрні вироби – передають досвід і глибину мислення автора, який розглядав мистецтво як безперервний процес самопізнання та внутрішнього вдосконалення. "Я починаю кожен свій день з пошуку ‒ сам на сам з чистим аркушем паперу, з вірою, що саме сьогодні мені вдасться зробити щось вартісне, натомість гостро розуміючи, що пізнав у мистецтві лише ази... А вже є вечір мого життя", ‒ Юрій Дворник.

Запрошуємо вас відвідати мистецький проєкт "Ландшафт нашої пам'яті" Ґабріели Булішової і Марка Айзека. Виставка присвячена "розсіяному Голокосту" — вшановуванню пам'яті людей, яких було вбито за межами концентраційних таборів. Місця масових убивств, скоєних нацистами і їхніми співучасниками, знаходять донині. Утім, ці виявлені місця часто не меморіалізовано належним чином. Тож митці своїм проєктом наголошують на важливості історико-культурного опрацювання та пам'ятання.

Запрошуємо на виставку "РЕФЛЕКС і Я" митця Миколи Грималюка. В експозиції представлений творчий доробок з циклу графічних та пастельних аркушів мальованої графіки "РЕФЛЕКС і Я". Твори Миколи Грималюка приховують делікатну абстрактну імпровізацію, фахову майстерність і частину душі автора. Загалом його творчість – це картини-роздуми: в образно-композиційних рішеннях передається своє бачення і розуміння самобутньої краси та своєрідність життя, чарівна поезія природи, занурення у легендарну давнину, історичну бувальщину й сучасність, через призму яких митець розкриває і особисту моральну та громадську позицію. Микола Грималюк (1954 р. н.) – український живописець, доцент кафедри академічного живопису Львівської національної академії мистецтв, член Національної спілки художників України.

Львівська Медіатека запрошує на виставку художниці Ірини Шегди, мисткині, яка перетворює фарби на силу підтримки та відновлення. Пані Ірина вірить, що мистецтво має зцілювати, — і доводить це щоденною працею. Протягом 2025 року її роботи підкорювали київські галереї, а сама художниця проводила арт-терапію для дітей військових, допомагала дітям з інвалідністю відкрити свій світ через творчість, надихала людей похилого віку і ділилася теплом зі всіма, хто цього потребує. Її картини — не просто мистецтво. Це шлях підтримки: завдяки благодійним продажам на потреби військових було спрямовано понад 700 000 гривень. На виставці "Магія життя" ви зможете побачити роботи, створені на стику світла, емоцій та людських історій — і долучитися до доброї справи, адже кожна придбана картина стає частиною допомоги. Запрошуємо відчути цю магію разом.

Виставка "Freedom in the equation" продовжує свій шлях і вже в кінці листопада опиниться у стінах Музею Міста у Львові. Це десять портретів українських науковців та науковиць, які так і не мали шансу здобути Нобелівську премію, адже їх репресувала чи вбила росія. Щоб ви могли глибше зануритися в історії вчених, у день відкриття виставки екскурсію проведе Марта Льода — екскурсоводка, журналістка та фактчекерка Куншт. Реєстрація за вказаним посиланням

Це 15 фотоісторій бійців і бійчинь, знятих на плівкові камери під час виконання бойових завдань, на тренуваннях і у хвилини відпочинку поруч із побратимами. Біля кожної фотоісторії — невелика анотація про автора чи авторку фото, а також — в чому для них цінність та магія плівкової фотографії. Це і особливий вайб, тепло та безцінні спогади, а ще — архів пам'яті, інструмент фіксації важливих місць, моментів і людей, яких вже не повернеш.

Виставка "Земля, яку ми несемо" — підсумок однойменної мистецько-спільнотної програми, реалізованої влітку 2025 року в межах міжнародної платформи Magic Carpets. Співпрацюючи з трьома українськими мисткинями – Діаною Халіловою, Лілею Петровою та Іриною Лоскот – учасниці/-ки програми по-новому відкривали для себе стосунки із садівництвом, спогляданням рослин, пам'яттю через малювання, рухи, сторітелінг, роботу з глиною і приготування їжі. Цю виставку ми створювали із думкою про тих, хто її відвідає, і намагалися зробити простір якомога більш відкритим до взаємодії. Найважливіше тут – місце і час для досвіду – згадати, відчути, сповільнитися, споглядати. Ми представляємо наші практики і підходи до роботи з індивідуальною пам'яттю. Закликаємо ділитися і своїми історіями, бути уважними до себе й інших.

Запрошуємо на вернісаж "Новорічний Львів", виставка живопису Ірини Фартух з участю авторки. Сьогодні легко прийняти думку, що новорічні приготування і прикрашання є певною бутафорією — наша воєнна реальність занадто контрастна. Водночас наших найцінніших - близьких, рідних, друзів — часто маємо нагоду побачити і вислухати якраз у святковий період, коли круговерть буденних клопотів трохи втишується. На роботах Ірини Фартух виблискує новорічний Львів і запрошує в казку про безтурботність, осяяну вогниками гірлянд та припорошену лапатим снігом. Оглядаючи міські панорами, мимоволі вчувається коляда і вертепні дзвоники. Коротка зупинка для врівноваження, спокою і цілющих розмов з найдорожчими. Ірина Фартух народилася у Львові 1960-го року. У 1975–79 роках навчалась у Львівському державному коледжі декоративного й ужиткового мистецтва імені Івана Труша та у 1979–84 роках – в Інституті прикладного і декоративного мистецтва (тепер – Львівська національна академія мистецтв) на відділі кераміки.

Андрій Сагайдаковський (нар. 17 квітня 1957, Львів) – український художник, представник "Нової хвилі", автор інтелектуальних, інтертекстуальних, сповнених постмодерністської іронії артоб'єктів, перформансів, картин. "У людини є страх пустоти, вона постійно прагне заповнити порожні місця. Це боязнь опинитися перед Ніщо, очі в очі зустрітися з порожнечею, коли пропадає весь сенс існування", – стверджує митець. Творення сенсів і цінностей – тематична домінанта його композицій, що є противагою порожнечі, "згустками буттєвої повноти". Отож, запрошуємо у великі виставкові зали "Палацу Лозинського": до діалогу та смислотворення, на персональну виставку Андрія Сагайдаковського "Заповнення пустот".

Запрошуємо поглянути на святковий період очима дітей. Тут і Святий Миколай, і ялинка, Різдво та вечеря, перша зірка, колядники, ангели та багато снігу. Роботи учнів створені в різних техніках: олійна пастель, гуаш, графіка, гризаль, малярство на склі, скульптура.

Друзі, запрошуємо у Дім Франка на виставку, присвячену Різдву, святковим традиціям, обрядам і символам цього часу. Свої твори продемонструють сучасні мисткині, з якими у нашого Музею вже традиційно щирі стосунки. Це буде свято мистецтва, яке об'єднує живопис, авторські ляльки, вишивку та новорічні іграшки. Мета виставки: створити теплу атмосферу, що об'єднає людей навколо спільних цінностей і традицій. Участь у виставці беруть художниці з різних міст України, а саме: Наталія Івженко, Ольга Черних, Мілена Коломієць, Ірина Кецко, Руслана Гаган, Оксана Весна, Катерина Кирилова, Ольга Ткач, Ольга Будіщева, Зінаїда Банах, Ірина Тіткова, Лана Ахмерова, Марина Федчик, Наталія Костера і Надія Дудка. Авторки працюють в різних техніках, демонструючи свою творчість та інтерпретації різдвяних тем.

Запрошуємо на виставку "Plus Plus: подвійна експозиція" у публічноісторичному просторі "Після тиші. Вона створена на основі документального фотопроєкту чинного військовослужбовця Єгора Самофала та режисерки Лізи Свириденко. Автори вирішили провести експеримент: закарбувати військовий і цивільний "світи" на одній плівці. Спершу Єгор робить фото на фронті, після чого змотує і знову заправляє плівку у фотоапарат. Ліза поверх неї документує життя в тилу. Так на світлинах виникає подвійна експозиція, що непередбачувано об'єднує два фото і проводить тонку межу між воєнним і "мирним" життям в Україні.

Ми звикли приймати лише те, що зрозуміле. Але справжній виклик – зустріч із тим, що не сховаєш і не підлаштуєш: з власною інакшістю. "СВОЄІНШЕ" – фотовиставка автопортретів, створених незрячими людьми. Чотири герої – незрячі гіди @museum_in_the_dark_0300 Тетяна Антоненко, Аґнєшка Мокшицька, Остап Нестеровський, Анастасія Гурин. Створюючи свої автопортрети, вони дозволили роздивитися не просто зовнішність, а і те, як вони відчувають себе всередині. І чесно проговорили те, що зазвичай намагаються не показувати. "СВОЄІНШЕ" – це зустріч із інакшістю. Спроба побачити. Прийняти. І, можливо, зробити її трохи своєю. Фотовиставка "СВОЄІНШЕ" продубльована аудіоописом і тактильними фотографіями.

Побачити себе та інших по-новому запрошуємо на виставку Гліба Рахманіна EX/POSE у Галереї органного залу. EX/POSE – це спроба подивитися на людину без прикрас і визначень. Розгледіти людське обличчя без ілюзій. Не приховати, а викрити. Графічна частина фокусується на індивідуальності, на зовнішній різниці форм і характерів – вона нагадує старих майстрів, від Дюрера до експресивних рисувальників-карикатуристів ХХ століття. Лінія тут не описує – вона стверджує, діагностує. Живописна ж частина переходить у сферу сутності – внутрішнього коливання людини. У ній відчувається паралель з метафізичною напругою Босха разом з чуттєвою тілесністю Сесілі Браун. Квитки можна придбати у касі органного залу та за вказаним посиланням

Проєкт 57 — серія скульптурних робіт Андрія Петровського, що досліджує перетин матеріальності й образності через скло. Виставка пропонує не тільки демонстрацію технічної майстерності, але й рефлексію над тілом, ідентичністю та міжособистісним діалогом, втіленими в склі. Проєкт продовжує дискусію про роль матеріалу в формуванні смислу: скло перестає бути лише носієм форми й стає співтворцем образу. Виставка вимагає від глядача повільного, позиційного огляду – таким чином рух навколо об'єктів відкриє для вас нові візуальні й смислові зв'язки та стане ключем до розуміння робіт.

Запрошуємо на виставку "Сад" Наталії Павлюк — серію про тихі фрагменти природи, де колір, контрасти та імпресіоністичні техніки створюють простір гармонії й внутрішнього спокою. Це візія паралельної, очищеної реальності, у якій можна зануритись і відчути тишу.

Аудіовізуальна інсталяція Ельзи Губанової в колаборації з Леоном Зайделем під назвою "Чорні води" реферує до ландшафтів Чорного моря, але водночас функціонує як метафора забруднення та невідомості в контексті війни З початком повномасштабного вторгнення доступ науковиць і науковців до Чорного моря різко обмежився через заборону експедицій/виходу в море. Замість десятків точок спостережень уздовж усього узбережжя нині залишилося лише три. Це ускладнює дослідницькі процеси й робить майже неможливою повноцінну фіксацію змін стану моря, його флори та фауни в умовах війни. Авторка фокусується на ролі не-людських акторів: море, ґрунти, тварини і рослини стають свідками насильства, екосистеми — місцями пам'яті, а їхні трансформації — матеріальними архівами війни. Виставка запрошує розглянути екологічну шкоду в ширшому геополітичному та етичному контексті, переосмислити людиноцентричні погляди на природу та фокусується на вразливості людей, ландшафтів та екосистем у понівечених війною просторах.

"Відгомін" – це групова виставка, що зосереджується на темах пам'яті, досвіду та особистого чи колективного походження — нашого "коріння". Роботи створені в різні періоди їхнього життя, постають своєрідними маркерами часу — точками, у яких переплітається пережите та сьогоднішнє. Митці і мисткині діляться рефлексіями, внутрішніми станами й досвідом, а глядач має можливість упізнати в цих висловлюваннях щось близьке, відкрити новий ракурс або зупинитися на власній пам'яті. Явище "відгомін" — ключова метафора проєкту. Як звук, що повертається після первинного імпульсу, так і досвід, пам'ять та історія походження відлунюють у різних моментах часу, залишаючи сліди у нашій свідомості й творчості. Це ехо минулого, що впливає на теперішнє та формує майбутнє. Учасники проєкту: Зірка Савка, Роман Хрущ, Олена Мороховська, Ельвіра Сосоєнко, Айнур Сакішева, Юлія Станкевич, Віталій Красуцький. Куратори: Ангеліна Єфименко, Юлія Станкевич.

"Простір для мрій та планів" — це календар, створений із домашнього текстилю. Його розмір відтворений з наволочки, адже торкаючись головою подушки ми починаємо аналізувати власні спогади, будувати мрії та плани. Олена описує ідею проєкту так: "у задуми кожного з нас втручаються політичні заяви та заголовки, що супроводжують нас протягом року. Вони стають чужими голосами, які впливають на здатність планувати, уявляти, проєктувати власне майбутнє. Щоб зберегти психологічну стійкість, ми вчимося відділяти правду від шуму і повертати собі простір для особистого — навіть тоді, коли зовнішня реальність намагається його поглинути". Ми певні, що такий проєкт — це найкращий спосіб закрити виставковий (а заразом і календарний) рік у Мистецькій Бібліотеці. А також — відкрити новий.

Запрошуємо відвідати виставку "Скільки ще є святого вільного місяця" авторства Ярини Рудник та Од Ґіє. Це візуальна розмова двох мисткинь та подруг, яка втілює в собі роздуми про порожнечу, простір, взаємодію, красу і присутність. Техніки: монотипія, шовкодрук, абстрактний живопис та інше.

Виставка робіт Вероніки Кожушко, створена, щоб показати її мистецтво та вшанувати пам'ять 18-річної харківської художниці, загиблої внаслідок російського удару. 18 років — і вже власна мова в мистецтві, власний стиль, власна позиція. Вона малювала Харків, українських письменників та сама писала вірші. Експозиція зібрала її роботи, сповнені світла, свободи та любові до української культури. Це можливість побачити той світ, який вона встигла створити — і який вже неможливо знищити.

Художниця @sana__sunflower презентує свою персональну виставку "Натхнення у пелюстках" — тиха розмова з красою, що не кричить, а дихає. Виставка про моменти, коли світ зупиняється між подихами, а квіти стають мовою внутрішнього стану. Квіти тут — не просто форма. Вони пам'ятають тепло рук, сумнів, ніжність і спокій. У кожному мазку — слід настрою, у кожному кольорі — відлуння пережитого. Ці роботи не прагнуть бути гучними. Вони існують як існує ранок: без пояснень, але з відчуттям істини.

Цьогорічна виставка "Диво Різдва" має особливу місію. Вона об'єднає творчість львівських митців, які працюють у різних техніках — від олійного живопису до тонкої графіки та ніжної акварелі. Серед учасників — Ірина Фартух, Наталія Дубовицька, Олена Звір, Галина Отчич, Андрій Кучабський, Віктор Жмак, Ігор Колісник, Ігор Теплий, Петро Сипняк, Роман Дуб, Сергій Міхновський, Тадей Риндзак, Ярослав Швед та Сашко Балабай. Їхні роботи наповнені духом свята, теплотою родинних традицій, зимовим спокоєм і світлом, яке ми даруємо один одному. Особливою подією стане представлення робіт Тадея Риндзака, головного художника Львівської національної опери. Його участь створює символічний місток між філармонією та оперою в рік святкування 125-річчя Львівської опери. Ця експозиція — наш спільний простір надії, де мистецтво нагадує про найголовніше: про мир, любов і силу добра. У період різдвяно-новорічних свят виставка запрошує кожного зупинитися й відчути, що диво зовсім поруч — варто лише відкрити серце.

Щиро запрошуємо вас на традиційну різдвяну виставку "Різдво в ICONART". На вас чекатимуть нові роботи наших митців і мисткинь, тепла атмосфера та можливість знайти улюблений твір, який принесе у ваш дім світло і радість Різдва. Будемо раді зустрічі з вами в галереї!

В час Різдва 2025 року хтось із нас має щастя і святкує, згадує народження Христа. Ми співаємо коляди, прикрашаємо ялинку, зустрічаємось з ближніми, одягаємо народний стрій і згадуємо традиції. Але в той самий час хтось не побачить своїх близьких на свят вечір, хтось опинився поза домом і тужить за ним, когось окупанти вигнали з рідної землі і в цей час як ніколи це болить. Тому ми сподіваємось що Традиційна Різдвяна виставка в галереї Зелена канапа, вже 19-та за ліком передасть весь спектр емоцій, та стане багатогранною мистецькою подією адже мистецтво це рефлексії індивіда і суспільства. У виставці візьмуть участь більш ніж 40 художників з України.

Друзі, у мене виріс цілий сад картин та інсталяцій — і я дуже хочу поділитися ним з вами! Запрошую на виставку в атмосферний простір @kavazmolokom.lviv, де можна сховатися від холоду й метушні; зануритися в мереживо листя та у власні роздуми за горнятком улюбленого напою.

Запрошуємо відвідати виставку "Мистецтво начерку". Сесії начерків виникли під час війни як ініціатива підтримати захисників. Тут поєдналися тілесність, мистецтво і турбота. Учасники працювали з натури, моделі надихали своїми тілами, а зібрані внески спрямовувалися на потреби армії. Згодом із цих зустрічей сформувалася спільнота, яка обирає бачити красу замість оцінювати, досліджувати замість ідеалізувати, діяти замість залишатися байдужими. Тут тіло розглядається як джерело краси та натхнення. Проєкт Марії-Ренати Кукул постає у форматі виставки, що об'єднує фотознімки, зроблені під час начерків, із готовими роботами митців. Це дозволяє глядачеві відчути атмосферу вечора, зазирнути "за куліси" процесу створення начерків.

Сергій родом з Черкащини, там де велике яскраве сонце, поезія прилітає разом з вітром, а глина копається на городі. І як тут не творити? Покоління народних майстрів, які писали картини, ліпили свищики та гончарили на крузі, помножені на академічну освіту, проросли в художнику чимось особливо диким і розкішним, сміливим та людяним. Творчість Сергія Радька — це поетика землі: від глиняних тотемів і колісниць до сімейних портретів, від інсталяцій з пташками-гончарами до фігур, що шукають власний рух. У виставці кожна зала — це окрема п'єса. Ця виставка не нав'язує пояснень — вона стукає десь на рівні серця. Вона про традицію, що проростає в сучасності; про архаїку, яка не старіє; про людину, яка шукає своє обличчя.

В холі нашого центру запрошуємо оглянути вельми особливу фотовиставку про підкорення найвищої вершини світу – гори Еверест. Її автором є відомий латвійський альпініст, письменник і волонтер Юріс Альберт Улманіс. Світлини знайомлять з особистим шляхом автора до найвищої точки світу. На них: вражаючі краєвиди гір, які перехоплюють подих; засніжені дороги, побут жителів підніжжя Евересту, в очах яких водночас виснаження та захоплення. Цікавинкою виставки є представлені особисті речі людей, які збираються вирушати у дорогу до своєї мрії. Сам Юріс Улманіс активно підтримує Україну ще від 2014 року. Під час свого підйому, на другий рік війни у найвищій точці світу, він розгорнув прапори України та Латвії. Його сходження стало своєрідною місією підтримки України.

"Тихі постаті" — виставка про внутрішнє тепло людини та м'яку силу присутності. Роботи художниці створені у вільній імпровізації, де фігури постають не як портрети, а як носії станів, світла й тихих емоцій. Проєкт пропонує зупинитися, відчути спокій і побачити те світло, що живе всередині кожного та теплішає у наших взаєминах і близьких вечорах. "Тихі постаті" — це запрошення повернутися до себе й відчути тепло, яке так легко загубити у повсякденності.

Виставка миттєвої фотографії та інтимної лірики українського інді-фотографа поєднує серію знімків, створених на Instax Wide Ride The Dragon 2025, та фрагменти з поки неопублікованої поетичної збірки "Хочу малювати картини язиком на твоєму тілі".

Шматочки, які утворюють ціле. Клаптик до клаптика, вирізані та майстерно скомпоновані в суцільну картину. Єдність і боротьба протилежностей. Колаж неможливо відтворити повторно — це чудовий спосіб схопити та зафіксувати ідею, навіть використовуючи підручні матеріали. Це про самовираження, а мистецтво — про можливість показати свої думки візуально. "Ми живемо в епоху колажу. Ми беремо інформацію звідусіль і склеюємо її в нашій голові", – каже художник Девід Гокні. Аплікація - це чесна мова сучасності. Колаж - це спосіб мислення. Наш світ, мінливий та швидкий, складається з уламків та шматочків історій. Наша свідомість щодня об'єднує стрічки новин, уривки відео та фрагменти почутого й побаченого у єдину картину світу.

Світло здавна було одним із найміцніших символів у культурі людства — воно супроводжує релігії, вірування та звичаї різних народів, нагадуючи про надію, обнову і шлях. Серед багатьох образів, саме різдвяна зірка посідає особливе місце: вона не лише веде, а й зберігає пам'ять про мандрівку, про тепло спільного свята, про силу традиції. Українська вертепна звізда - яскравий орієнтир, що продовжував світити й тоді, коли його намагались приховати. Попри столітні зміни, переслідування і заборони, традиція звіздарства вистояла, передаючись від покоління до покоління. Саме зараз в @lvivart.center світлом радості творення сяють звізди наших дітей. Це маленькі історії великої культурної спадкоємності, важливий елемент зимового обрядового циклу, що й нині об'єднує нас у спільному світлі Різдва.

Досконала, стійка, абстрактна, безмежно красива. Куля? Саме з цієї простої форми починається велика історія нової виставки Я Галерея Пентхаус. Її ідею підказала архітектура самої будівлі на Зеленій, 20: купольна башта завершується об'ємом, що нагадує кулю — знак, символ, "мітку", з якої й розкрутилася тема виставки, занурившись у яку можна зустріти безліч куль і сфер у різних проявах, місцях та значеннях. Ви побачите, наскільки багатогранною є куля — у природі, філософії, магії, релігії, науці, спорті, мистецтві та культурі різних епох. Це форма, що вміє нести смисли — від космології Платона до символів влади в іконописі, від алхімічних образів до інсталяцій сучасних художників. Виставка, де експонатом може бути не лише мистецтво, а й предмети науки, гри та побуту.

Виставка, яка перенесе вас у різні епохи новорічно-різдвяного періоду і яку точно варто побачити на власні очі відчути магію прийдешнього свята. Запрошуємо на відкриття унікальної виставки "Львівська ялинка: від давнини до сьогодення", яка представить багатовікову історію одного з головних символів зимових свят. Експозиція розповідає, як формувалася традиція львівської ялинки, як змінювалися прикраси, обрядові символи та святкування у різні історичні періоди - від прадавніх звичаїв до сучасності. Відвідувачі побачать: ялинку та зимові обрядові символи, що сягають ще язичницьких часів; унікальні іграшки XVIII-XIX століть; перші скляні прикраси та оздоби галицьких майстерень; вироби провідних світових заводів і фабрик; улюблені іграшки дитинства 1950-1980-х років; рідкісні архівні фото і матеріали, що показують, як львів'яни святкували понад 40 років тому. Квитки можна придбати за вказаним посиланням

Як маятник повертається до точки рівноваги, так і ми щодня коливаємося між спокоєм та напругою, минулим і теперішнім — реагуючи на зовнішні події, що змінюють наш внутрішній ритм та чутливість. У роботах учасників ця тема розгортається через різні перспективи: ідентичність і структури сприйняття, звук і пам'ять, досвід тіла та дитинства, лімінальні стани та пошук стабільності. Виставка пропонує простір для спостереження за тим, які коливання переживаємо ми, коли рівновага виходить із режиму "нормального". Представлені проєкти є магістерськими дипломними роботами студентів кафедри актуальних мистецьких практик ЛНАМ.

Прогуляйтеся Львовом та перегляньте фотовиставку "Шлях зцілення", присвячену пораненим бійцям бригади "Хартія". Виставка буде одночасно у трьох локаціях, де ви зможете дізнатися про історії життя й боротьби хартійців та їхнє відновлення після травм. Побачивши всі портрети, ви зрозумієте, який важливий і складний шлях проходять бійці після травмування на полі бою. Ми також заохочуємо в мандрівці між локаціями замислитися, як кожен може допомогти пораненим військовим під час їх лікування, реабілітації та повернення до цивільного життя. І зробити перший крок до допомоги – написати листи бійцям, які ми передамо до шпиталів разом із речами першої необхідності.

Всі роботи створені юними учасниками Зразкової студії образотворчого мистецтва, під керівництвом Галини Якубишин. Близько 50 робіт виконаних різними техніками: акрил, акварель, гуаш, олівець, малярство на склі, змішана техніка, у різноманітних жанрах, які поєднують живопис і графіку, натюрморти, природні і міські пейзажі, сакральне мистецтво. Запрошуємо вас разом створювати святковий настрій в Палаці культури!

Як Різдво надихало українських митців упродовж століть? Від мініатюр Київського Псалтиря XIV ст. – до сучасних інсталяцій, відеоарту та цифрових технологій. Уперше в такій повноті музей представляє виставку "Наше Різдво": понад 400 творів, що розповідають про Різдво у трьох просторах – Храм, Дім, Соціум. Ви побачите, як народжувалися й змінювалися різдвяні традиції: від давніх ікон і святкового українського інтер’єру — до вертепів, шопок, різдвяних зірок та модерних мистецьких експериментів. В експозиції – роботи митців ХІХ – початку ХХ ст.: С. Васильківський, І. Труш, О. Новаківський, М. Беркос, М. Ткаченко, П. Левченко, О. Кульчицька, М. Мороз, М. Сосенко. А також візії яскравих репрезентантів мистецтва середини ХХ–ХХІ ст.: Р. Сельський, К. Звіринський, З. Флінта, М. Андрущенко, П. Грегорійчук, Б. Сорока, В. Патик, Р. Петрук, М. Яців, М. Білас, Я. Мотика, І. Марчук, В. Риботицький, Р. Романишин, О. Потапенко, С. Шабатура, О. Крип'якевич, О. Безпалків, П. Маркович, М. Демцю та ін.

Проєкт об'єднає дві ключові експозиції - «Образотворчий феномен Львова» (ІІІ поверх) та виставку сучасних українських митців (І та ІІ поверхи). У межах проєкту буде представлено близько 150 робіт художників з усієї України. Експозиція охоплює живопис, графіку, скульптуру, текстиль, фотографію, інсталяцію та відео. Реконструйовані зали третього поверху відкривають нові стандарти експонування - сучасне освітлення, удосконалені системи збереження та показу мистецьких творів. Саме тут представлено кураторський проєкт "Образотворчий феномен Львова". На експозиції "Образотворчий феномен Львова" відвідувачі зможуть побачити роботи широкого кола митців - авторів, чиї імена формують мистецьку традицію міста та представляють її розвиток у різні періоди. На 1-му і 2-му поверхах Палацу експонуватимуться роботи сучасних українських митців, відібраних у межах відкритої конкурсної програми. Організатори отримали пропозиції від 337 художників із різних областей України.

Це проєкт, що об'єднує митців з різних регіонів України — від Криму до Миколаєва, від Чернівеччини до Харкова. Виставка розповідає про шлях — внутрішній і зовнішній, про досвід, свободу та особисті сенси, які трансформуються у візуальні образи. Кожен автор має власну оптику, ритм і художню мову. Разом ці різні голоси формують єдиний простір сучасного українського мистецтва — відкритого, живого та сильного. Експозиція поєднує роботи, виконані в різних техніках і стилях, проте в центрі кожної — людина та її внутрішня подорож.

Перша частина серії.  Гаррі Поттер дізнається, що він - син двох могутніх чаклунів, і сам володіє магічною силою. В школі Магії і Чарів Хогвартс Гаррі потрапляє в коловорот неймовірних пригод. Обговорюємо фільм та книгу, а також все, що пов'язано з цим всесвітом. Реєстрація за вказаним посиланням

Коли вулиці сяють вогниками, какао смакує краще, а плед стає найкращим другом — пора збиратися на щось по-справжньому затишне. А Різдво - свято, яке хочеться провести в колі рідних та друзів. Тому запрошуємо вас на обговорення книги "Усе, що я хочу на Різдво".

Стімпанк-кузня, дирижаблі в небі й галицькі опирі. Це фантастичний світ України другої половини XIX століття, та найдивовижніше в ньому — історія Івана Левицького, звичайного хлопця з механічним серцем. Про такого Нечуя ви ще не чули! Реєстрація за вказаним посиланням

Коли хочеться просто обкластися мандаринками і як Грінч усамітнитися за телемарафоном фільмів, на допомогу приходить журфак, щоб підняти новорічний настрій. "Моє тихе Різдво" - різдвяна антологія від сучасних українських письменників. Кожне оповідання - це як новорічні гірлянди з "Дивних див". Манять своїми теплими спогадами дитинства та розкривають нові подробиці Різдвяного дива. Саме час розсмакувати дух Різдва крізь калейдоскоп таких різних, але водночас справжніх історій з традиціями, домашніми клопотами і вірою в серцях. Реєстрація за вказаним посиланням

Львів, занурюємося в атмосферу зимових історій! Коли за вікном морозне повітря й тихо падає сніг, немає нічого кращого, ніж зігрітися історіями, що пахнуть гарячим шоколадом, мріями й першим коханням. Запрошуємо тебе на подію, присвячену чарівним романам Айли Дейд і Трейсі Андрін. Разом із книжковими блогерками поговоримо про: перше кохання, яке водночас лякає і захоплює; різдвяні традиції й атмосферу маленьких містечок; другий шанс і те, як герої долають власні страхи; мрії, великий спорт і те, як вони формують характер та стосунки персонажів. Реєстрація за вказаним посиланням

"World" - це виставка імпульсної, експресивної абстракції, у якій колір стає мовою емоцій, а мазок - відлунням внутрішніх станів. Роботи Яни Тхирреструп вибудовують власний всесвіт - напружений, чуттєвий і багатошаровий. Особливий колорит експозиції формує ритм простору: насичені барви, контрасти та динамічні жести створюють відчуття руху й енергії, що виходить за межі полотна. Це абстракція, яку не потрібно "читати" - її варто відчувати.

Запрошуємо на особливу подію — презентацію нових матеріалів з архіву піаністки Марії Крушельницької. Архів Марії Крушельницької — визначної української піаністки, педагога та представниці славетної мистецької родини — зберігається в музеї з 2012 року. Значну його частину свого часу передала сама артистка. Після Її відходу до вічності музей отримав нову добірку унікальних матеріалів, які тепер уперше буде представлено широкій публіці. Серед експонатів — велика збірка нотних видань різних періодів, книги, афіші, предмети декоративного й ужиткового мистецтва, а також чудовий портрет піаністки, створений Зеновієм Флінтою. Окреме місце займає фортепіано Bechstein — домашній інструмент, який супроводжував Марію Крушельницьку в Її повсякденній роботі та творчих пошуках. Про історію цих матеріалів, їхнє значення та шлях до музейної збірки розповість зберігачка фондів музею Галина Огорчак. Квитки можна придбати у касі музею та за вказаним посиланням