Мистецькі заходи у Львові

Запрошуємо вас на виставку з нагоди 200-річчя від дня народження Володимира Дідушицького (1825–1899) – видатного вченого, колекціонера і мецената, який залишив вагомий слід в історії Галичини. Вперше у повному жанровому та видовому обсязі будуть представлені твори з колекції Володимира Дідушицького та його родини, які у 1940 році надійшли до Львівської картинної галереї. Зокрема буде представлено понад 80 живописних полотен, серед яких роботи відомих митців: Артура Ґроттґера, Антоні Лянґе, Владислава Лущкевича, Яна Ігнація Машковського, Юзефа Францішека Пічмана, Юзефа та Алойзи Рейханів, Генрика Родаковського, Міхала Адама Созанського, Францішека Тепи, Юзефа Хойницького, Марцина Яблонського. Виставка відтворює атмосферу колекціонування ХІХ століття, показує, як у тогочасному Львові співіснували й взаємодіяли українська та польська культури, як науковий прогрес поєднувався з естетичною пристрастю, а меценатство – з особистою любов'ю до мистецтва.

Творенню сенсів, художніх форм і цінностей слугують діалоги культур. В історичному просторі Львова один із них – із іспанською, розпочатий у ХІІІ ст. появою ченців-домініканців – представників Ордену проповідників, заснованого св. Домініком де Ґусманом, який походив із Кастилії, та розвинутий появою у місті іспанських митців. Діалоги з іспанською культурою відобразили художні колекції – Львівської міської галереї, князів Любомирських, історика мистецтва Леона Пінінського, твори з яких зберігаються у Львівській національній галереї мистецтв. Отож, запрошуємо в експозиційні зали першого поверху "Палацу Потоцьких" поринути у світ іспанської культури у вимірах "Sacrum Profanum" та в роботах художників XVI – ХХ ст. пізнати Іспанський Львів. Виставку присвячено Дням іспанської культури у Львові.

Zenyk Art Gallery представляє виставку "МОРЕ" — новий масштабний проєкт, спільно з Одеським національним художнім музеєм, що об'єднує 110 творів 65-ти  українських та європейських мистців XIX–XXI століть. До експозиції увійшли роботи Архипа Куїнджі, Киріяка Костанді, Лева Лагоріо, Руфіна Судковського, Миколи Глущенка, Олександра Ройтбурда, Сергія Рябченка, Олександра Постеля та інших. Вже традиційно галерея зосередилася на конкретній проблематиці, осмислюючи її крізь діалог "старих" і "нових" майстрів, тож окремо простір галереї буде доповнений інсталяціями сучасних мистців. Новий проєкт "Море" продовжує цю місію: вперше, в такому масштабі, у Львові будуть продемонстровані роботи з колекції Одеського національного художнього музею, евакуйовані під час війни, серед яких – твори авторства відомого українського художника-мариніста Івана Айвазовського. Квитки можна придбати за вказаним посиланням

Доєднуйтеся до відкриття виставки живопису й замальовок українського художника, графічного дизайнера й військового Івана Губенка "Tagebuch. Щоденник". Виставка поділена на дві умовні частини: живописну та графічну. Серед графічних робіт експонуватимуться численні начеркові блокноти Івана Губенка як із цивільних архівів, так і з часу військової служби — вже півтора року митець служить у лавах Національної гвардії України як стрілець. Кривий Ріг, де Губенко народився і виріс, дав йому міцну художню освіту, образ людини в кепці, поетику індустріального пейзажу, а також звичку постійно робити начерки. За словами художника, кожен блокнот стає ніби томом у зібранні творів письменника — звідси й німецька назва "Tagebuch", у якій присутнє слово "книга". У основі експозиції — десять живописних полотен, кожне з яких постало з начерків і блокнотів.

18 листопада - 31 січня — вул. Богомольця, (6/1 кафе "Вітальня") 1 грудня - 31 січня — вул. Катедральна, 6 (кав'ярня "Світ кави")   Виставка "Хто має вуха — нехай слухає" — про радість, що приходить на землю, і про Добру Новину, яку ми часто чуємо, але не завжди Слухаємо. Назва походить з Одкровення Івана Богослова. У ній — слова про світло серед темряви і про Слово, що стало тілом. Це нагадування, що Різдво — не лише початок, але й пам'ять про кінець, про вічне і про спасіння. Усі роботи об'єднані темою різдвяного циклу — "від Романа до Йордана". Кожен твір, представлений на проєкті - це унікальна особистісна інтерпретація митцями бачення Різдва та Святих, пов'язаних з цим святом.

Ретроспективна виставка "Post Scriptum" знайомить відвідувачів із творчим шляхом Юрія Дворника (1939‒2021) ‒ скульптора, графіка та медальєра. Він належить до покоління українських митців, для яких художня праця була формою мислення, відтак у його постаті поєднались художник, дослідник, викладач і філософ. Після навчання у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва Юрій Дворник понад пів століття присвятив викладанню у цьому ж закладі, виховавши не одне покоління митців. Представлені на виставці твори – графічні роботи, об'ємно-просторова пластика, медальєрні вироби – передають досвід і глибину мислення автора, який розглядав мистецтво як безперервний процес самопізнання та внутрішнього вдосконалення. "Я починаю кожен свій день з пошуку ‒ сам на сам з чистим аркушем паперу, з вірою, що саме сьогодні мені вдасться зробити щось вартісне, натомість гостро розуміючи, що пізнав у мистецтві лише ази... А вже є вечір мого життя", ‒ Юрій Дворник.

Запрошуємо вас відвідати мистецький проєкт "Ландшафт нашої пам'яті" Ґабріели Булішової і Марка Айзека. Виставка присвячена "розсіяному Голокосту" — вшановуванню пам'яті людей, яких було вбито за межами концентраційних таборів. Місця масових убивств, скоєних нацистами і їхніми співучасниками, знаходять донині. Утім, ці виявлені місця часто не меморіалізовано належним чином. Тож митці своїм проєктом наголошують на важливості історико-культурного опрацювання та пам'ятання.

Виставка "Земля, яку ми несемо" — підсумок однойменної мистецько-спільнотної програми, реалізованої влітку 2025 року в межах міжнародної платформи Magic Carpets. Співпрацюючи з трьома українськими мисткинями – Діаною Халіловою, Лілею Петровою та Іриною Лоскот – учасниці/-ки програми по-новому відкривали для себе стосунки із садівництвом, спогляданням рослин, пам'яттю через малювання, рухи, сторітелінг, роботу з глиною і приготування їжі. Цю виставку ми створювали із думкою про тих, хто її відвідає, і намагалися зробити простір якомога більш відкритим до взаємодії. Найважливіше тут – місце і час для досвіду – згадати, відчути, сповільнитися, споглядати. Ми представляємо наші практики і підходи до роботи з індивідуальною пам'яттю. Закликаємо ділитися і своїми історіями, бути уважними до себе й інших.

Андрій Сагайдаковський (нар. 17 квітня 1957, Львів) – український художник, представник "Нової хвилі", автор інтелектуальних, інтертекстуальних, сповнених постмодерністської іронії артоб'єктів, перформансів, картин. "У людини є страх пустоти, вона постійно прагне заповнити порожні місця. Це боязнь опинитися перед Ніщо, очі в очі зустрітися з порожнечею, коли пропадає весь сенс існування", – стверджує митець. Творення сенсів і цінностей – тематична домінанта його композицій, що є противагою порожнечі, "згустками буттєвої повноти". Отож, запрошуємо у великі виставкові зали "Палацу Лозинського": до діалогу та смислотворення, на персональну виставку Андрія Сагайдаковського "Заповнення пустот".

Друзі, запрошуємо у Дім Франка на виставку, присвячену Різдву, святковим традиціям, обрядам і символам цього часу. Свої твори продемонструють сучасні мисткині, з якими у нашого Музею вже традиційно щирі стосунки. Це буде свято мистецтва, яке об'єднує живопис, авторські ляльки, вишивку та новорічні іграшки. Мета виставки: створити теплу атмосферу, що об'єднає людей навколо спільних цінностей і традицій. Участь у виставці беруть художниці з різних міст України, а саме: Наталія Івженко, Ольга Черних, Мілена Коломієць, Ірина Кецко, Руслана Гаган, Оксана Весна, Катерина Кирилова, Ольга Ткач, Ольга Будіщева, Зінаїда Банах, Ірина Тіткова, Лана Ахмерова, Марина Федчик, Наталія Костера і Надія Дудка. Авторки працюють в різних техніках, демонструючи свою творчість та інтерпретації різдвяних тем.

Запрошуємо на виставку "Plus Plus: подвійна експозиція" у публічноісторичному просторі "Після тиші. Вона створена на основі документального фотопроєкту чинного військовослужбовця Єгора Самофала та режисерки Лізи Свириденко. Автори вирішили провести експеримент: закарбувати військовий і цивільний "світи" на одній плівці. Спершу Єгор робить фото на фронті, після чого змотує і знову заправляє плівку у фотоапарат. Ліза поверх неї документує життя в тилу. Так на світлинах виникає подвійна експозиція, що непередбачувано об'єднує два фото і проводить тонку межу між воєнним і "мирним" життям в Україні.

Ми звикли приймати лише те, що зрозуміле. Але справжній виклик – зустріч із тим, що не сховаєш і не підлаштуєш: з власною інакшістю. "СВОЄІНШЕ" – фотовиставка автопортретів, створених незрячими людьми. Чотири герої – незрячі гіди @museum_in_the_dark_0300 Тетяна Антоненко, Аґнєшка Мокшицька, Остап Нестеровський, Анастасія Гурин. Створюючи свої автопортрети, вони дозволили роздивитися не просто зовнішність, а і те, як вони відчувають себе всередині. І чесно проговорили те, що зазвичай намагаються не показувати. "СВОЄІНШЕ" – це зустріч із інакшістю. Спроба побачити. Прийняти. І, можливо, зробити її трохи своєю. Фотовиставка "СВОЄІНШЕ" продубльована аудіоописом і тактильними фотографіями.

Запрошуємо відвідати виставку "Скільки ще є святого вільного місяця" авторства Ярини Рудник та Од Ґіє. Це візуальна розмова двох мисткинь та подруг, яка втілює в собі роздуми про порожнечу, простір, взаємодію, красу і присутність. Техніки: монотипія, шовкодрук, абстрактний живопис та інше.

"Простір для мрій та планів" — це календар, створений із домашнього текстилю. Його розмір відтворений з наволочки, адже торкаючись головою подушки ми починаємо аналізувати власні спогади, будувати мрії та плани. Олена описує ідею проєкту так: "у задуми кожного з нас втручаються політичні заяви та заголовки, що супроводжують нас протягом року. Вони стають чужими голосами, які впливають на здатність планувати, уявляти, проєктувати власне майбутнє. Щоб зберегти психологічну стійкість, ми вчимося відділяти правду від шуму і повертати собі простір для особистого — навіть тоді, коли зовнішня реальність намагається його поглинути". Ми певні, що такий проєкт — це найкращий спосіб закрити виставковий (а заразом і календарний) рік у Мистецькій Бібліотеці. А також — відкрити новий.

"Відгомін" – це групова виставка, що зосереджується на темах пам'яті, досвіду та особистого чи колективного походження — нашого "коріння". Роботи створені в різні періоди їхнього життя, постають своєрідними маркерами часу — точками, у яких переплітається пережите та сьогоднішнє. Митці і мисткині діляться рефлексіями, внутрішніми станами й досвідом, а глядач має можливість упізнати в цих висловлюваннях щось близьке, відкрити новий ракурс або зупинитися на власній пам'яті. Явище "відгомін" — ключова метафора проєкту. Як звук, що повертається після первинного імпульсу, так і досвід, пам'ять та історія походження відлунюють у різних моментах часу, залишаючи сліди у нашій свідомості й творчості. Це ехо минулого, що впливає на теперішнє та формує майбутнє. Учасники проєкту: Зірка Савка, Роман Хрущ, Олена Мороховська, Ельвіра Сосоєнко, Айнур Сакішева, Юлія Станкевич, Віталій Красуцький. Куратори: Ангеліна Єфименко, Юлія Станкевич.

Виставка робіт Вероніки Кожушко, створена, щоб показати її мистецтво та вшанувати пам'ять 18-річної харківської художниці, загиблої внаслідок російського удару. 18 років — і вже власна мова в мистецтві, власний стиль, власна позиція. Вона малювала Харків, українських письменників та сама писала вірші. Експозиція зібрала її роботи, сповнені світла, свободи та любові до української культури. Це можливість побачити той світ, який вона встигла створити — і який вже неможливо знищити.

Цьогорічна виставка "Диво Різдва" має особливу місію. Вона об'єднає творчість львівських митців, які працюють у різних техніках — від олійного живопису до тонкої графіки та ніжної акварелі. Серед учасників — Ірина Фартух, Наталія Дубовицька, Олена Звір, Галина Отчич, Андрій Кучабський, Віктор Жмак, Ігор Колісник, Ігор Теплий, Петро Сипняк, Роман Дуб, Сергій Міхновський, Тадей Риндзак, Ярослав Швед та Сашко Балабай. Їхні роботи наповнені духом свята, теплотою родинних традицій, зимовим спокоєм і світлом, яке ми даруємо один одному. Особливою подією стане представлення робіт Тадея Риндзака, головного художника Львівської національної опери. Його участь створює символічний місток між філармонією та оперою в рік святкування 125-річчя Львівської опери. Ця експозиція — наш спільний простір надії, де мистецтво нагадує про найголовніше: про мир, любов і силу добра. У період різдвяно-новорічних свят виставка запрошує кожного зупинитися й відчути, що диво зовсім поруч — варто лише відкрити серце.

Сергій родом з Черкащини, там де велике яскраве сонце, поезія прилітає разом з вітром, а глина копається на городі. І як тут не творити? Покоління народних майстрів, які писали картини, ліпили свищики та гончарили на крузі, помножені на академічну освіту, проросли в художнику чимось особливо диким і розкішним, сміливим та людяним. Творчість Сергія Радька — це поетика землі: від глиняних тотемів і колісниць до сімейних портретів, від інсталяцій з пташками-гончарами до фігур, що шукають власний рух. У виставці кожна зала — це окрема п'єса. Ця виставка не нав'язує пояснень — вона стукає десь на рівні серця. Вона про традицію, що проростає в сучасності; про архаїку, яка не старіє; про людину, яка шукає своє обличчя.

"Тихі постаті" — виставка про внутрішнє тепло людини та м'яку силу присутності. Роботи художниці створені у вільній імпровізації, де фігури постають не як портрети, а як носії станів, світла й тихих емоцій. Проєкт пропонує зупинитися, відчути спокій і побачити те світло, що живе всередині кожного та теплішає у наших взаєминах і близьких вечорах. "Тихі постаті" — це запрошення повернутися до себе й відчути тепло, яке так легко загубити у повсякденності.

В холі нашого центру запрошуємо оглянути вельми особливу фотовиставку про підкорення найвищої вершини світу – гори Еверест. Її автором є відомий латвійський альпініст, письменник і волонтер Юріс Альберт Улманіс. Світлини знайомлять з особистим шляхом автора до найвищої точки світу. На них: вражаючі краєвиди гір, які перехоплюють подих; засніжені дороги, побут жителів підніжжя Евересту, в очах яких водночас виснаження та захоплення. Цікавинкою виставки є представлені особисті речі людей, які збираються вирушати у дорогу до своєї мрії. Сам Юріс Улманіс активно підтримує Україну ще від 2014 року. Під час свого підйому, на другий рік війни у найвищій точці світу, він розгорнув прапори України та Латвії. Його сходження стало своєрідною місією підтримки України.

Виставка миттєвої фотографії та інтимної лірики українського інді-фотографа поєднує серію знімків, створених на Instax Wide Ride The Dragon 2025, та фрагменти з поки неопублікованої поетичної збірки "Хочу малювати картини язиком на твоєму тілі".

Досконала, стійка, абстрактна, безмежно красива. Куля? Саме з цієї простої форми починається велика історія нової виставки Я Галерея Пентхаус. Її ідею підказала архітектура самої будівлі на Зеленій, 20: купольна башта завершується об'ємом, що нагадує кулю — знак, символ, "мітку", з якої й розкрутилася тема виставки, занурившись у яку можна зустріти безліч куль і сфер у різних проявах, місцях та значеннях. Ви побачите, наскільки багатогранною є куля — у природі, філософії, магії, релігії, науці, спорті, мистецтві та культурі різних епох. Це форма, що вміє нести смисли — від космології Платона до символів влади в іконописі, від алхімічних образів до інсталяцій сучасних художників. Виставка, де експонатом може бути не лише мистецтво, а й предмети науки, гри та побуту.

Шматочки, які утворюють ціле. Клаптик до клаптика, вирізані та майстерно скомпоновані в суцільну картину. Єдність і боротьба протилежностей. Колаж неможливо відтворити повторно — це чудовий спосіб схопити та зафіксувати ідею, навіть використовуючи підручні матеріали. Це про самовираження, а мистецтво — про можливість показати свої думки візуально. "Ми живемо в епоху колажу. Ми беремо інформацію звідусіль і склеюємо її в нашій голові", – каже художник Девід Гокні. Аплікація - це чесна мова сучасності. Колаж - це спосіб мислення. Наш світ, мінливий та швидкий, складається з уламків та шматочків історій. Наша свідомість щодня об'єднує стрічки новин, уривки відео та фрагменти почутого й побаченого у єдину картину світу.

Виставка, яка перенесе вас у різні епохи новорічно-різдвяного періоду і яку точно варто побачити на власні очі відчути магію прийдешнього свята. Запрошуємо на відкриття унікальної виставки "Львівська ялинка: від давнини до сьогодення", яка представить багатовікову історію одного з головних символів зимових свят. Експозиція розповідає, як формувалася традиція львівської ялинки, як змінювалися прикраси, обрядові символи та святкування у різні історичні періоди - від прадавніх звичаїв до сучасності. Відвідувачі побачать: ялинку та зимові обрядові символи, що сягають ще язичницьких часів; унікальні іграшки XVIII-XIX століть; перші скляні прикраси та оздоби галицьких майстерень; вироби провідних світових заводів і фабрик; улюблені іграшки дитинства 1950-1980-х років; рідкісні архівні фото і матеріали, що показують, як львів'яни святкували понад 40 років тому. Квитки можна придбати за вказаним посиланням

Всі роботи створені юними учасниками Зразкової студії образотворчого мистецтва, під керівництвом Галини Якубишин. Близько 50 робіт виконаних різними техніками: акрил, акварель, гуаш, олівець, малярство на склі, змішана техніка, у різноманітних жанрах, які поєднують живопис і графіку, натюрморти, природні і міські пейзажі, сакральне мистецтво. Запрошуємо вас разом створювати святковий настрій в Палаці культури!

Це проєкт, що об'єднує митців з різних регіонів України — від Криму до Миколаєва, від Чернівеччини до Харкова. Виставка розповідає про шлях — внутрішній і зовнішній, про досвід, свободу та особисті сенси, які трансформуються у візуальні образи. Кожен автор має власну оптику, ритм і художню мову. Разом ці різні голоси формують єдиний простір сучасного українського мистецтва — відкритого, живого та сильного. Експозиція поєднує роботи, виконані в різних техніках і стилях, проте в центрі кожної — людина та її внутрішня подорож.

Як Різдво надихало українських митців упродовж століть? Від мініатюр Київського Псалтиря XIV ст. – до сучасних інсталяцій, відеоарту та цифрових технологій. Уперше в такій повноті музей представляє виставку "Наше Різдво": понад 400 творів, що розповідають про Різдво у трьох просторах – Храм, Дім, Соціум. Ви побачите, як народжувалися й змінювалися різдвяні традиції: від давніх ікон і святкового українського інтер’єру — до вертепів, шопок, різдвяних зірок та модерних мистецьких експериментів. В експозиції – роботи митців ХІХ – початку ХХ ст.: С. Васильківський, І. Труш, О. Новаківський, М. Беркос, М. Ткаченко, П. Левченко, О. Кульчицька, М. Мороз, М. Сосенко. А також візії яскравих репрезентантів мистецтва середини ХХ–ХХІ ст.: Р. Сельський, К. Звіринський, З. Флінта, М. Андрущенко, П. Грегорійчук, Б. Сорока, В. Патик, Р. Петрук, М. Яців, М. Білас, Я. Мотика, І. Марчук, В. Риботицький, Р. Романишин, О. Потапенко, С. Шабатура, О. Крип'якевич, О. Безпалків, П. Маркович, М. Демцю та ін.

Проєкт об'єднає дві ключові експозиції - «Образотворчий феномен Львова» (ІІІ поверх) та виставку сучасних українських митців (І та ІІ поверхи). У межах проєкту буде представлено близько 150 робіт художників з усієї України. Експозиція охоплює живопис, графіку, скульптуру, текстиль, фотографію, інсталяцію та відео. Реконструйовані зали третього поверху відкривають нові стандарти експонування - сучасне освітлення, удосконалені системи збереження та показу мистецьких творів. Саме тут представлено кураторський проєкт "Образотворчий феномен Львова". На експозиції "Образотворчий феномен Львова" відвідувачі зможуть побачити роботи широкого кола митців - авторів, чиї імена формують мистецьку традицію міста та представляють її розвиток у різні періоди. На 1-му і 2-му поверхах Палацу експонуватимуться роботи сучасних українських митців, відібраних у межах відкритої конкурсної програми. Організатори отримали пропозиції від 337 художників із різних областей України.

Досягнення мети — це кінцева точка чи безкінечний процес? Наші мрії та цілі — горизонти, що ніколи не стоять на місці, вони пересуваються разом із нами. Це безкінечний рух уперед, який формує нас і в якому ми пізнаємо себе: свої межі, сили, сумніви та очікування. Така недосяжність робить нас живими, рухає нами. Як при цьому відчувати красу процесу? Проєкт — про нас: упертих, вразливих, сильних і безкінечно закоханих у свої далекі горизонти.

Виставка присвячена пам'яті — української художниці, мистецтвознавиці, реставраторки, активної учасниці Помаранчевої революції та Революції Гідності, багаторічної учасниці мистецького об'єднання "Кактус" і координаторки благодійного проєкту "Митці — воїнам". Експозиція представить роботи мисткині, сформовані в діалозі з традиціями давнього українського сакрального малярства, зокрема спадком Риботицької школи XVII–XVIII століть. Творчість Тетяни Думан-Скоп — це поєднання глибокого наукового осмислення іконописної традиції з яскравою авторською стилізацією та сучасним художнім баченням. Тетяна Думан-Скоп (1981–2020) була однією з ключових представниць хвилі відродження сучасного українського сакрального мистецтва, викладала, працювала художницею-реставраторкою, курувала численні виставкові й благодійні проєкти в Україні та за кордоном. Виставка "ВІЧНЕ" — це простір пам'яті, вдячності та продовження розмови про українське сакральне мистецтво як живу й актуальну традицію.

Запрошуємо відвідати Дім Франка та зануритися в атмосферу живописної виставки відомого українського художника Дмитра Парути "Дзембронська симфонія". Творчість Дмитра Парути глибоко вкорінена в український культурний код. Художник послідовно звертається до національного колориту, який визначає як тематику його полотен, так і особливу образну мову, через яку він вибудовує власну художню реальність. Натхненні карпатськими мотивами, пейзажами та настроями, роботи митця передають цілісне світовідчуття й емоційний ритм українського простору. Представлена експозиція охоплює роботи різних творчих періодів і є лише частиною багатої мистецької спадщини художника, проте саме вона дозволяє відчути глибину його стилю та філософії.

Свято Різдва — одне з найулюбленіших і найшанованіших у світі. Це час тепла, відродження та любові, коли буденні дні перетворюються на особливі історії — добрі, світлі та сповнені віри в оновлення. Наша виставка цього року — це своєрідна збірка таких святочних оповідей. Їхніми героями стають видатні українські музиканти: Соломія Крушельницька, Модест Менцинський, Михайло Голинський, Олександр Кошиць та інші. А свідками цих історій виступають унікальні експонати з фондової збірки музею — поштівки, нотні видання, платівки, афіші та інші матеріали, що зберігають атмосферу минулих Різдвяних свят. Квитки можна придбати у касі музею та за вказаним посиланням

"Набуте" — кураторська виставка учасниць та учасників освітньої програми Jam Factory Art Center, для яких це перша спроба роботи з малюнками та скульптурами в просторах артцентру. Водночас твори, які представлені на виставці_ — підсумок мистецької освітньої програми для молодших груп. Програма була побудована в діалозі з творами мистецтва, що експонувалися в Jam Factory Art Center восени та взимку цьогоріч. Тому "Набуте" — це й роздум про сьогодення, і діалог з українським та світовим мистецтвом. Кураторська команда говорить про виставку як про простір протиріч, у яких відкривається складність світу: п'ятдесят кроків до моря, ноутбуки в полі, еко-фабрика, пакування для спогадів. Кожен сюжет тут може відчитуватися по-своєму: думки будуть різні, але саме це й об'єднує.

Виставка різдвяних робіт авторства Орести Яницької. "Світ є складним і часто обманливим місцем, сповненим драм, ілюзій та протиріч – як у театрі – вертепі, де реальне життя переплітається з казкою, але водночас оголює трагікомізм людського існування й потребу залишатися собою. Різдво тут постає не лише як релігійна подія, а як точка відліку – момент, коли стає легше дихати, коли час ніби замикається й дозволяє почати знову. Сакральне переплітається з буденним, святкове – з болем, сміх – із пам’яттю про тих, хто не може бути за столом…"

"Події 2 листопада 1708 року увійшли в історію України як Батуринська трагедія або ж Різанина в Батурині. Дослідники вказують тільки приблизну кількість вбитих жителів гетьманської столиці. Цифри від 10 000 до 15 000 видаються нереальними. За один день були жорстоко вбиті всі мешканці, які залишилися в місті. Ні вік, ні стать не мали значення. Довгострокове формування поколінь в СРСР на ґрунті вигаданої історії братніх народів, у сукупності з тотальною цензурою та фальсифікацією дали результат – російська експансія перетворювалася на міфотворчість або ж взагалі замовчувалася. 24 лютого 2022 року – день широкомасштабного вторгнення росії в Україну. Бліцкриг росії не вдався, і визволені від окупації міста показали світу сучасний Батурин та правдиве обличчя російського солдата", – Микола Молчан.

Поки монохромні панорами зими підсилюють радість від святкових вогників, знайомимо вас із Елеонорою Щербаковою - авторкою магнетичних ялинкових іграшок з вати. Серед них зустрінемо панянок та діточок, колядників і ангеликів, книжкових героїв, які перенесуть нашу уяву у безтурботні казкові світи. Іграшки виконані цьогоріч в дусі першої половини ХХ століття і можуть стати частинкою вашої особистої колекції. Про авторку Елеонора Щербакова народилась у Львові 1960-го року. Створення іграшок — історія пристрасті з дитинства, коли вперше побачила Козетту із роману "Знедолені" Віктора Гюго. На 40-річний ювілей друзі подарували давно вимріяні ляльки і спровокували внутрішній виклик — "Хіба ж я не зможу також?". Почала експериментувати у 2015-му, але сплеск активності припав на період повномасштабної війни. Творчу працю художниця трактує як терапевтичну практику, яка дарує радість і наповнює змістом щоденне життя навіть у найтемніші часи.

Молода художниця Яна Гудзан обрала темою своїх живописних творів образи українських сільських бабусь, в оточенні всього притаманного їм побуту і традицій, що відображають їх життєвий досвід як квінтесенцію соціальної пам'яті, спадку та міфології. Вона досліджує українську ідентичність крізь сучасну іронічну призму. Поєднуючи різні матеріали та техніки в багатошарові композиції, вона створює візуальну мову, яка є одночасно інтимною та розлогою — розмовою між минулим і сьогоденням, між собою та суспільством. Не втручаючись, а спостерігаючи краєм ока, можна помітити закономірності й невідповідності, а також знайомі ситуації, де той самий базовий міф відтворюється в різних декораціях. Через цю гру з архетипами виникають асоціації, які створюють візуальні образи, і на мить усе отримує своє пояснення і значення.

Виставка - ретроспективна, присвячена 70-літньому ювілею митця. На ній буде представлено близько 50 робіт автора. Художник Микола Крицький належить до тієї генерації митців, які протягом свого творчого життя невпинно шукають себе у мистецтві. Завжди у неспокої та спробі розібрати на молекули та у намірі розшифрувати цей незбагненний, утаємничений світ мистецтва. Його манера, творчі підходи свідчать про нього, як про художника з глибоким корінням, власною філософією, цікавим баченням та впізнаваним вишуканим стилем. У живописних творах автора яскраво домінує композиційне мислення, чітко продумані колористичні ходи, які виразно демонструють експресію пошуків та знахідок художника. Твори – виважені та виразні у своїй основі, вони спонукають до роздумів та занурюють у стан творчої медитації митця. Ця ювілейна виставка Миколи Крицького – це ще одна смілива спроба розставити потрібні та правильні акценти, можливість знайти відповідь на поставлені важливі питання у пошуку Коду ідентичності…

Назва виставки відображає ключовий принцип творчості художника — дослідження невидимих, але визначальних аспектів людського буття. У представлених скульптурних та інсталяційних роботах Василь Одрехівський звертається до тем людських зв'язків, єдності, внутрішньої напруги й балансу між матеріальним і духовним. Навіть позбавлені прямої антропоморфності форми залишаються зосередженими на людині та її екзистенційних станах. Як зазначає сам автор: ""Видиме невидиме" пропонує глядачеві простір для асоціативного прочитання та внутрішнього споглядання, де віра і досвід стають інструментами проявлення невидимого у видимому".

Виставка трьома мовами (польською, англійською та українською) розповідає про людей, яких переслідував нацистський режим, та про їхні вкрадені особисті речі. Вона має на меті знайти родини жертв, повернути їм речі їхніх рідних й таким чином зберегти пам'ять про злочини нацизму, залучаючи до цього широку публіку в Польщі та — в Україні. З 2022 року пересувну виставку Арользен Архівів вже показали у 33 містах Польщі. Завдяки новій підтримці Міністерства закордонних справ Німеччини до кінця 2026 року її можна буде побачити ще у 20 містах Польщі та в Україні. Серед майже 2000 конвертів з особистими речами, які зберігаються в Арользен Архівах, понад 500 конвертів містять речі польських та приблизно 70 конвертів – українських людей, яких переслідував націонал-соціалістичний режим. Долі багатьох з них досі залишаються невідомими.

Запрошуємо на зустріч з поеткою, перекладачкою з естонської і дуже цікавою особистістю Катею Новак. Катя уже кілька років живе в Естонії і хоче поспілкуватися про українську спільноту у цій країні, її підтримку, про те, що нас об'єднує, а ще, неодмінно, про поезію і перекладацьку роботу. Крім того, Катя — наша дуже хороша і люба серцю подруга, яка регулярно присилає нам книжкові подарунки, організовує збори коштів для поповнення нашого фонду чудовими книжками. Тож ми впевнені, що розмова видасться дуже теплою, і запрошуємо вас розділити гарні емоції з нами!

Щиро запрошуємо на екскурсію, під час якої ви зможете не лише оглянути експозицію, а й поспілкуватися з автором. Про ідеї, мотиви та натхнення з перших уст можна дізнатися цієї п'ятниці у стінах Дому Франка. Творчість Дмитра Парути глибоко вкорінена в український культурний код. Художник послідовно звертається до національного колориту, який визначає як тематику його полотен, так і особливу образну мову, через яку він вибудовує власну художню реальність.