Галерея "Муніципальний мистецький центр"

Запрошуємо у світ українських метрополітенів. Тут переплелися теми інфраструктури, археології та місць безпеки. Виставка демонструється в українських підземних станціях та нарешті потрапила у міфічне львівське метро. Виставка відбувається на двох локаціях. У Муніципальному мистецькому центрі (Стефаника, 11) ви довідаєтесь про археологічну спадщину усіх українських міст, де існують метрополітени. У Центрі міської мобільності (Бандери, 24) ми відриємо таємниці львівського метро: його мапу, міф, археологічні артефакти та звуки. Проєкт "Наше Підґрунтя" створює віртуальний "підземний музей", який робить культурну спадщину видимою, доступною і водночас захищеною.  Мета ініціативи – популяризувати українську історію та культуру, перетворивши станції метрополітену та укриття на простори просвітництва та національної стійкості в умовах повномасштабної війни.

Наша перша фотовиставка "Там, де починається сила" з вітрильних реабілітаційних походів "Титани під вітрилами". Ми довго планували, відбирали та готувалися до нашої першої фотовиставки. І нарешті можемо запросити вас! У @lvivart.center проходитиме фотовиставка присвячена нашим Титанам з двох вітрильних реабілітаційних походів Канарськими та Грецькими островами. Ми дуже ретельно відбирали фотографії, аби передати вам всю глибину моря, силу вітру та міць вітрил, яку наші титани долають протягом 7-ми днів з нами на човні. Якби у нас була можливість, ми б обвішали всі будинки у Львові фотографіями титанів з походів. Адже кожна фотографія розповідає про щось дуже важливе та потрібне, про щось вразливе та болюче, про щось сильне та незламне. Словами дуже складно описати все те, що бачиш на цих фото. Тому, приходьте аби відчути.... де починається сила.

Тіберій Сільваші – український художник, один із провідних представників сучасного абстрактного мистецтва. Його роботи досліджують світло й колір як самодостатні образи, створюючи відчуття простору, що виходить за межі полотна. Творчість Сільваші поєднує філософську глибину й візуальну чистоту, завдяки чому він став знаковою постаттю української живописної школи. Сільваші відкриває простір для живопису поза межами навмисності й контролю. Полотна постають як досвід чистої присутності, де жест і матерія творять монохромну тишу, у якій глядач може знайти себе. Роботи на папері дозволяють побачити те, що неможливо сформулювати словами, – так, як неможливо окреслити чи відтворити індивідуальне відчуття зустрічі з мистецтвом.