Львівська національна академія мистецтв

Архітектура сьогодні дедалі частіше мислиться через процеси її реалізації. Спосіб роботи з матеріалом, процеси складання і масштабування стають частиною архітектурного мислення. У роботах Фабіо Грамаціо – цифрове виробництво постає не просто як технічна інновація, а як чинник, що змінює самі умови архітектурного проєктування й виробництва. У центрі цього підходу – тісний зв’язок між даними та матеріалом і те, як їхня взаємодія трансформує сам процес дизайну. Можливість безпосередньо виготовляти будівельні елементи з цифрових моделей не лише розширює межі будівництва, а й інтегрує логіку матеріалу та виробництва в сам проєктний процес. Розмова зосереджена на тому, як ці підходи змінюють архітектуру і що відбувається з ними в умовах обмежень, невизначеності і необхідності швидкого реагування. Подія розрахова на на ширшу архітектурну спільноту – архітекторів, студентів і всіх, кому цікаво, як сьогодні змінюється архітектура і будівництво. Реєстрація за вказаним посиланням

Хто не знав Михайла Стібунова, той, мабуть, не вчився у ЛНАМ. Михайло був неповторним та оригінальним: вважав себе то екстрасенсом, то актором, то філософом. Знав все про все і тому багато говорив, чим інколи добряче нервував людей. Хтось захоплювався ним, когось він дратував, але жодного не залишав байдужим. Ця експозиція — ретроспектива студентських робіт кафедри рисунку та живопису за різні роки, де головним героєм є сам Михайло. Позував він змолоду, сивів, але не старів. Мав фактурну, цікаву зовнішність і справжній талант до перевтілення. Він вдавався схожим і впізнаваним навіть у роботах найменш сміливих чи ще недосвідчених першокурсників. Саме тому в академічних запасниках та фондах кафедри назбирався багатий студентський доробок. "Михайло — класик", — жартома казали про нього викладачі, а в кожному жарті, як відомо, є доля правди.

Глядачі матимуть нагоду побачити добірку відео та анімаційних робіт студенток і студентів 2 та 3 курсу кафедри ГД. У програмі — експериментальна анімація, короткі відео, цифрові та змішані техніки, створені в межах навчальних проєктів протягом року. "Страшні речі 2" — це простір студентських експериментів, дивних образів, особистих історій, гумору, тривоги та візуальних пошуків, які існують десь між іронією, абсурдом і щирістю.