Виставка Оксани Самійленко "Вісь часу" у місті Львів

«Вісь часу» — це спроба осмислити стан, у якому час втрачає лінійність і перестає бути послідовністю подій.

У центрі проєкту — не хронологія, а зсув сприйняття. Час тут не рухається вперед. Він зупиняється, розтягується й нашаровується. Це про стан, у якому звичні образи ще впізнавані, але вже втратили стабільність.

Проєкт вибудовується на співіснуванні двох способів бачення.

Один — спрямований на фіксацію: він утримує форму, зводить зображення до мінімуму, залишаючи лише необхідне.

Інший — пов'язаний із розпадом: форма розчиняється, зображення втрачає чіткість, поступаючись місцем стану, світлу, фактурі.

Напруга між цими двома полюсами формує внутрішню структуру виставки. Між фіксацією і розпадом, між формою і її зникненням виникає напруга — простір, де існує досвід.