Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького

Для Михайла Поживанова, чия життєва траєкторія охоплює політику, науку й культурну діяльність, звернення до малярства постає не як прагнення вибудувати професійну мистецьку кар'єру, а радше як сміливий творчий експеримент, що відкриває ще одну особливу грань його індивідуальності. Живопис для митця є формою самопізнання й внутрішнього відновлення, а також інструментом розуміння світу через емоційний досвід, який дає змогу по-новому передавати власні внутрішні стани. "Мої творчі пошуки тривають у кожній новій картині, із кожним новим образом, який вдається передати на полотні", – зазначає художник. Автор прагне виразити власне бачення світу й виявляє виняткову щирість у творчому процесі. Саме ця відвертість і робить його живопис переконливим. – Ольга Луковська, доктор мистецтвознавства.

"Дві кімнати" – персональна виставка Анастасії Буднікової – редукція до прямого значення, позбавлена метафоричної надбудови, що досліджує стан невизначеності, очікування й психологічного напруження через образи побутових та знайомих об'єктів, що опиняються у химерних, відчужених ситуаціях. У своїх живописних і графічних роботах художниця звертається до образів не навантажених попередньо заданою символікою, вони не претендують на іконічність. Об'єкти зберігають свою впізнаваність, їхні контури не розчиняються, а функціональні ознаки не піддаються прямій деструкції. Відмова від очевидної деформації стає причиною головного зсуву: предмет перестає гарантувати власну тотожність. Його "названість" більше не забезпечує його зрозумілість.