Мистецькі заходи у Хмельницькому

Про подію "Життя мало мене чи зламати, чи зробити художником – зробило художником. Включились якісь сили, дали енергію. Я ВИСТОЯВ ТА ВИТРИМАВ І СВІЙ БІЛЬ ЗМІГ СПРЯМУВАТИ У РІЧИЩЕ ТВОРЧОСТІ. Щось розкрилось на рівні підсвідомості, а потім і свідомості". Віктор Іванович Зарецький (8 лютого 1925, Білопілля, Сумщина – 23 серпня 1990, Конча-Озерна, Київщина) – український художник і педагог; чоловік художниці Алли Горської (з 1952 року) та художниці Майї Григор'євої (з 1978 року). Батько філолога і мистецтвознавця Олексія Зарецького. Олена Зарецька (донька Олексія Зарецького, онука Алли Горської та Віктора Зарецького) – художниця, мистецтвознавиця, дизайнерка, кураторка виставкових проєктів.

Поспішайте відвідати "Гігантів Льодовикового періоду" та зробити з ними селфі! Дізнайтеся, чи вкривав останній льодовик територію сучасної Хмельниччини? Чому тварини цього часу мали гігантські розміри? Чи паслися верблюди на просторах Європи в Льодовикову добу? Чи були у мамонта вороги? Чиї бивні "крутіші" ‒ самців чи самок? Скільки важила "корона" великорогого оленя? Яку таємницю мав ріг волохатого носорога?.. Приходьте, щоб зануритися у цікаве минуле Льодовикової доби.

Наш музей продовжує проєкт "БУДЬМО!", що був започаткований торік і присвячений художникам-ювілярам, твори яких зберігаються в нашій збірці. В експозиції представлено два, на перший погляд, простих за мотивами пейзажі Карпа Трохименка. Але чим більше дивишся на "Зимовий вечір у Києві", тим сильніше він полонить панорамним характером краєвиду, мовчазною величчю і живописною майстерністю. "Київська гавань" належить до тих творів Карпа Трохименка, про які його педагог Микола Самокиш говорив: "В історії українського мистецтва буде спірним питанням його фах. Хто він – баталіст, пейзажист чи жанрист? Проте до якої групи його зарахувати, врешті, не так важливо." Олександр Скобліков працював у реалістичній манері в галузях монументальної, станкової та меморіальної скульптури. Автор портретів, пам'ятників, монументів, меморіальних дощок, скульптур малих форм, ювілейних медалей та пам'ятних знаків радянського періоду, що у більшості мають ідеологічно-пропагандистську складову.

До 150-річчя видатного українського митця ОЛЕКСАНДРА ОЛЕКСАНДРОВИЧА МУРАШКА (26.08.1875, Київ – 14.06.1919, Київ) – живописець, графік, педагог, громадський діяч. В колекції ХОХМ зберігається живописний твір пензля Олександра Мурашка "ДІВЧИНКА В БІЛОМУ. ПОРТРЕТ ТАНІ ЯЗЄВОЇ", полотно, олія, 1901–1902. Його 1988 року було придбано державним коштом у спадкоємиці колекціонера та літератора Семена Скляренка в Києві за 15 тисяч рублів (орієнтовно 25 тисяч доларів США). Олександр Мурашко належить до когорти митців, які заклали підвалини національної культури 20 століття. Майстер портрета і жанрових полотен, Мурашко створив систему живопису, в якій органічно поєднав традиції української реалістичної школи із світлопросторовими ознаками імпресіонізму та декоративними узагальненнями модерну. В історичних і жанрових картинах вірність натурі поєднував із декоративною експресією кольору, віртуозністю мазка, ефектами пленерного живопису.

Щиро запрошуємо на обговорення книги "Михайло Чарнишенко" Пантелеймона Куліша. Пантелеймон Куліш написав свій перший роман у 23 роки. Молодий автор саме вивчав історію України й зачитувався творами Вальтера Скотта. Тому його "Михайло Чарнишенко, або Україна вісімдесят років тому" — це ще й перший український історичний пригодницький роман. Події відбуваються в другій половині ХVІІІ століття — часи занепаду Гетьманщини. Звертання до минулого, напружена дія, гостра інтрига, романтичні пристрасті, демонічні натури, безжальний вибір, що постає перед головним героєм, і сувора доля, яка карає тих, хто не шанує історії і традицій, — усе це елементи  "вальтерскоттівського" рецепта і дух романтизму, який панував у тогочасній культурі. Реєстрація за вказаним посиланням

Книгарня "Є" Хмельницький та видавництво "Фабула" запрошують на презентацію книжки Ярослави Литвин — "Хрущі над вишнями". Роман "Хрущі над вишнями" — продовження теплої та зворушливої історії Олі Синички, яка почалася з книги "Вілла у Сан-Фурсиско". Нова книга описує складні й водночас щемливі події, що розгортаються навесні під час Великоднього періоду та на тлі війни, яка залишається болем у кожному серці. Для головної героїні Олі Великдень — не просто свято, а місток між поколіннями, спогадами та родинними цінностями. У її серці живе любов до традицій — особливо до випікання пасок за родинним рецептом, переданим із покоління в покоління. Ярослава Литвин — романістка, упорядниця літературних збірок, авторка книжок "Вілла у Сан-Фурсиско" та "Рік розпусти Клауса Отто Баха". Модеруватиме розмову — українська письменниця, поетеса, журналістка. Також на події ви зможете придбати книжку й підписати в авторки.

Олександр Красовицький — український письменник та видавець, засновник та генеральний директор видавництва "Фоліо". Книжки Олександра Красовицького відомі сучасним читачам завдяки розмаїттю авторів, жанрів та тем, з якими він працює як письменник та упорядник. Більше про книжки: "Кінець гри". Дія роману відбувається в Сполучених Штатах Америки. Американська демократія виявляється вразливою і вивернута навиворіт тими, хто прийшов до влади. Коли Президент вважає себе Королем і навіть Богом, навколо нього рояться авантюристи і фанатики різного ґатунку, це призводить до дуже неочікуваних речей. "Харків. 20 розмов про незламність". Харків — місто-герой. З перших хвилин повномасштабного вторгнення російської армії в Україну харків'яни згуртувались і мобілізували всі сили для оборони міста. "Післязавтра. Том 1. Роман про великі гроші" та "Післязавтра. Том 2. Роман про дуже великі гроші". У новому романі Олександра Красовицького події розвиваються у 2025 році на тлі поступового розпаду російської влади після похорону путіна та звільнення мавзолею від тіла Леніна. Гостросюжетний роман про "гроші партії", крах срср та росії.

Анастасія Євдокимова вже готується цікаво й захопливо розповідати про українську літературу! Думаєте, що укрліт — це лише "Кайдашева сім'я" та нудні шкільні твори? Тоді приходьте і переконайтеся, що література може бути драйвовою, смішною й абсолютно живою. Анастасія Євдокимова — авторка енциклопедії "Що воно таке? Українська література" — розповість, чим особлива наша література, які історії ховаються за відомими текстами та чому письменників варто сприймати не тільки через підручники. На вас чекає: Неймовірні факти про класиків і сучасних авторів; Відповіді на питання "що їли, як думали й чим надихалися письменники"; Гумор, несподівані акценти й натхнення багато читати! Реєстрація за вказаним посиланням

Цьогоріч ми знову запрошуємо розпочати фестивальні дні неквапними розмовами за горнятком кави. Ранкова кава з перекладачем — це можливість у неспішному ритмі послухати цікаві історії від перекладачів(ок) про їхній професійний досвід та особливості перекладацької роботи, а також насолодитися атмосферою фестивалю ще на самому початку яскравого, насиченого дня. Тож ранок суботи проведемо за розмовою з перекладачем із Польщі, літературознавцем-україністом, публіцистом та радіожурналістом Марціном Ґачковським (Marcin Gaczkowski). У доробку його перекладів на польську вірші Василя Стуса, проза Володимира Рафєєнка, роман "Доця" Тамари Горіха Зерня, відзначений літературною премією Angelus, та "Місто" Валер'яна Підмогильного. Приходьте послухати багато цікавого і виняткового, а також зарядитись енергією на увесь фестивальний день.

У вересні говоримо про творчість дивовижної Софії Яблонської - української та французької письменниці, журналістки, мандрівниці, фотографки, кінооператорки та тревел-блоґерки. Читаємо "З країни рижу та опію" - її другий тревелоґ про подорож до Китаю в 30-х роках минулого століття.

Цьогоріч ми знову запрошуємо розпочати фестивальні дні неквапними розмовами за горнятком кави. Ранкова кава з перекладачем(кою) — це можливість у неспішному ритмі послухати цікаві історії від перекладачів(ок) про їхній професійний досвід та особливості перекладацької роботи, а також насолодитися атмосферою фестивалю ще на самому початку яскравого, насиченого дня. У неділю поспілкуємось з українською перекладачкою та літературною критикинею Роксоляною Свято (Roksolana Sviato), яка працює з німецькою, англійською та польською мовами. В її перекладах українські читачі вже мали нагоду відкрити прозу Мелінди Надь Абоньї, Йонаса Люшера, Ніно Харатішвілі, Герти Крефтнер, Теодора Фонтане, Славенки Дракуліч, Джона Берджера, есеїстику Вальтера Беньяміна та інших авторів. Приходьте послухати багато цікавого і виняткового, а також зарядитись енергією на увесь фестивальний день.