Мистецькі заходи у Івано-Франківську
"Імпреза" стала першою міжнародною бієнале, яка відбулась на території України. Наступною такою подією стала Київська бієнале сучасного мистецтва Arsenale, що відбулась у 2012 році. Подія на кшталт "Імпрези" не мала жодних аналогів не лише в Івано-Франківську, але й інших українських містах. На відкриття приїхали представники інших міст, аби перейняти досвід. "Імпреза" вплинула на появу таких подій як "4 блок" у Харкові, "Інтердрук" та "Відродження" у Львові, "Пан Україна" в Дніпрі. Крім цього, варто згадати: Берлінський мур пав 9 листопада 1989 року. "Імпреза" почалась на місяць раніше, 10 жовтня 1989-го. Запрошуємо відвідати виставку!
Народився Борис Кононенко в Івано-Франківську. Середню і художню школи закінчив у 1964 році. Тоді ж почав творчо працювати у живописі, літературі та, пізніше художній фотографії. Борис Іванович Кононенко художник філософського спрямування. Він збирає по крихтах те, що є у природі, знаходить там безліч готових шедеврів та відтворює їх у своїх картинах. Багато його творів виникало під впливом інших видів мистецтва – літератури, музики. Різні напрями (крім метр-арту) своєї творчості художник об'єднав під єдиною назвою "хмар-арт" (хмарний живопис), метафоричне дерево (твори написані на структурі дерева), метафорична тканина (розмальована та наклеєна на основу тканина) та інші. У доробку автора сотні картин, тисячі акварелей, графічних творів, фоторобіт. Близько 100 творів знаходяться у галереях та приватних колекціях України і зарубіжжя. Борис Гуко учасник багатьох виставок (більше 30 персональних) в Івано-Франківську, Києві, дипломант виставки у Києво-Могилянській академії.
Андрій Репета — художник-пейзажист з міста Косова, що на Івано-Франківщині. На його картинах оживає магічна карпатська природа, добре знайома та близька кожному, хто коли-небудь мав нагоду відвідати мальовничі місця, де оживають тіні забутих предків, тече стрімкий Черемош і перегукуються численні водоспади, по-місцевому – "гуки". Сюжети картин Андрія Репети сповнені любові до природи і життя та медитативного спокою, в них немає місця буденності, шуму і метушні. У кожну свою роботу Андрій вкладає частинку серця, але воно, як не дивно, від того все більшає і більшає, як, власне, і колекція намальованих ним картин. Запрошуємо на виставку!
Що, як майбутнє — вже не обіцянка, а лише відлуння минулого? На виставці "З чого ми зроблені" у Хемніці в травні 2025 року ми розглядали матеріальність, як свідка опресивного минулого, що проявляється в хиткому сьогоденні. На виставці "Куди це все йде" в Івано-Франківську у вересні 2025 року ми трохи змінюємо оптику, але не надто. Боротьба за майбутнє, яке просочується крізь сьогодення, — це те, чого ми не можемо розбачити. Запрошуємо спільно подивитись в ці темні води. Мистецькі роботи, що створюють потік цієї виставки, часто виходять за рамки лінійних наративів, часто в'язнуть в лімінальних просторах, часто коливаються (а іноді й хитаються) між особистим та ідеологічним, між тим, що було, і тим, що могло б бути. У той момент, коли все це перетинається — свобода і втрата, творення і розпад — може відбутись миттєвий жест про час після. Цей жест — плинний, невловимий і транзитний — не хапається за химерне знання, а радше відкриває проміжні простори — місця, де починається невідоме.
Чотири стихії — вогонь, вода, повітря і земля — оживають у світлинах, знятих у серці нашого міста. Це більше, ніж фотовиставка. Це — глибока розмова про природу, час і простір, де енергії світу переплітаються з історією. Кожен кадр — це не лише мистецьке бачення стихій, а й спосіб подивитися на наше місто крізь призму елементів, які формували людську цивілізацію ще з прадавніх часів. Ми знімаємо на історичних локаціях, щоб показати, як краса природи гармонійно співіснує з красою архітектури, пам'яті, коріння. Цей проєкт — це акт любові до рідного міста, у якому земля пам'ятає, вода відображає, повітря наповнює, а вогонь не дає забути, хто ми є. Запрошуємо поринути у світ стихій. Побачити знайомі місця по-новому. Відчути, як природа та історія створюють гармонію, яку хочеться зберегти.
Олег ЗАСТАВНИЙ відомий у місті художник-монументаліст, майстер малярської техніки енкаустики, член спілки художників, що ось уже восьмий десяток літ творчо працює у нашому місті. Перш за все, Олег Заставний відомий як художник монументальних авторських розписів, які оздоблюють громадські споруди області, такі як: "Лікар Айболить" (темпера, 1984); "Коломийки" (темпера, 1985) ресторану "Плай" міста Яремче; "Старий Галич" (темпера, 1987); розпис "Світ поезії" (енкаустика, 1989), що оздоблює вестибюль школи №2 міста Калуша; "Веселкові барви" (енкаустика, 1990) – вестибюль дитячої стоматологічної поліклініки; "Їхав козак на війноньку" (енкаустика, 1991) – їдальня середньої школи № 24 нашого міста; а також участь в обласних та республіканських виставках. Виставка "Світло без тіні", розкриває Олега Заставного як художника-живописця станкових робіт та його задушевно-ліричний внутрішній світ. Творчі ідеї автора спонукають глядача до медитативного споглядання та занурення в глибину власного єства.
Запрошуємо на виставку творчих робіт художника з Запоріжжя Сергія Федика. На вас чекає захоплива подорож у світ кольору, емоцій та глибоких образів. Роботи митця вражають своєю щирістю, чуттєвістю та унікальним поглядом на сучасність. Кожна картина — це окрема історія, яка змушує замислитися, відчути і побачити світ інакше. Виставка — це зустріч з мистецтвом, що надихає! Запрошуємо до перегляду!
Івано-Франківський краєзнавчий музей презентує виставку вишитих рушників "Взори-луни" із приватної колекції Уляни та Софії Сіренків. На огляд відвідувачів представлено 140 старовинних рушників 40-90-их років минулого століття з Опілля, Покуття, Бойківщини та Гуцульщини, що побутували в Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Чернівецькій областях і на Закарпатті. На цих рушниках відтворено взори зі старовинних сорочок тих часів. Вони, як луни, повторюють дивовижний світ космогонічних уявлень праукраїнців. У свій час ці рушники прикрашали оселі, були свідками всіх життєвих подій, що відбувалися в родині. Вони, як вервичка, поєднують минуле та сучасне покоління. Давні полотна створені найрізноманітнішими техніками вишиття. Уляна Сіренко – освітянка, працює заступником директора з виховної роботи Міського центру дитячої та юнацької творчості Івано-Франківської міської ради. Софія Сіренко (донька) – журналістка, мисткиня.
Виставка живопису молодої художниці Лілії Дубей. Запрошуємо до перегляду яскравих і чуттєвих полотен, що відкривають нові грані сучасного мистецтва. Це нагода побачити світ очима талановитої авторки та отримати справжнє естетичне задоволення.