Соборність України. Естафета поколінь у місті Хмельницький

22 січня, у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, відзначається День Соборності України. Це свято офіційно встановлене у 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) української держави. У 2011 році День Соборності поєднали з Днем Свободи, що раніше відзначався 22 листопада, під назвою "День Соборності і Свободи України". Однак 2014 року Указом Президента Петра Порошенка свято було відновлено як День Соборності України. Перше святкування Соборності відбулось 22 січня 1939 року у Карпатській Україні (м. Хуст), на той час - автономній республіці Чехо-Словаччини. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулась тридцятитисячна маніфестація місцевого населення, яке з’їхалось до столиці Карпатської України з усіх куточків краю згадати події 20-річної давнини.   Яскравим проявом єдності, волі українського народу до свободи, став "живий ланцюг", організований патріотичними силами 21 січня 1990 року з нагоди 71-ї річниці проголошення Акту Злуки. Мільйони тоді ще радянських українців узялись за руки від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності. З того часу в Україні "живі ланцюги" створювались неодноразово, символізуючи єдність (соборність) українського народу, а День Соборності наразі відзначається на державному рівні вже щорічно. День Соборності України серед усіх визначних дат особливо актуальним постає у сьогоденні. Ці події, як і Революція гідності, анексія Криму, війна за Донбас згуртували українців Сходу і Заходу, Півночі і Півдня України у боротьбі за Незалежність, Свободу і Єдність нашої Батьківщини. Мета виставки "Соборність України. Естафета поколінь" - нагадати про духовну єдність людей східних і західних земель України. Роботи, що увійшли до експозиції, покликані актуалізувати образи борців за свободу України та етапи становлення української державності. Простежити тернистий шлях пропонується за допомогою живописних полотен та скульптури з музейної колекції, що через показ атрибутики та символів цього та минулого століття, демонструють тяглість ідеалів і прагнень української нації до незалежності.Впродовж усієї історії нашої держави відбувається відродження традицій, самобутності, пошук та збереження національної та етнічної ідентифікації в різних сферах соціокультурної діяльності, зокрема, й у мистецтві. Дана виставка презентує творчість художників, що ідентифікували себе з українським етносом та шукали свій творчий шлях у витоках власної культури; для них національна ідея була стрижневою. Це митці різної стильової спрямованості та манери письма нового етапу у відбудові українського мистецтва, що відбувся в 1980-1990 роках (Андрій Антонюк, Феодосій Гуменюк, Опанас Заливаха, Володимир Патик та інші).  Як бачимо, мистецький світ, такий різний в своїй стилістичній та образній мові, виступає єдиним у своєму прагненні об’єднати український народ та зберегти його коріння. Соборність та Свобода Української держави одвічна мрія, яку плекав народ протягом усієї історії боротьби за незалежну Україну.