Виставка Олексюк Віталії та Саламахи Катерини "Де себе шукати?" у місті Львів

Два проєкти в цій виставці розгортаються як паралельні спроби знайти орієнтир у стані внутрішньої невизначеності. Коли відповідь на питання "для чого триматися" ще не сформульована, погляд звертається до того, що вже було зібране — свідомо чи випадково.

Цей рух між пошуком і зупинкою проявляється у двох різних системах навігації — інтимних і водночас знайомих. У першій це цифровий архів, де серед сотень зображень повторювані мотиви — котики, дерева, випадкові фрагменти повсякденного — стають маркерами уваги і присутності. У другій — зоряне небо, пам'ять про місто і батька, де коник, винесений у символ, вказує напрямок у темряві, навіть якщо кінцева точка залишається невідомою.

"Котики–Коники" тут постають не як протилежності, а як два способи триматися: за близьке і буденне, що накопичується у щоденності, і за віддалене та майже недосяжне, що задає уявний горизонт. Між ними розгортається простір, у якому пошук себе стає рухом без гарантованого напрямку, але з постійною потребою знайти точку опори.