Вистава-сповідь "Монологи війни" у місті Хмельницький
Дата події: 26 березня 2019
Місце проведення:
Вистава-сповідь "Монологи війни" повертається на сцену. Уперше показ театрального проекту, у якому акторами спектаклю стали учасники російсько-української війни на Сході України, відбувся у лютому на сцені міського Будинку культури. Тоді зі сцени прозвучало шість реальних історій захисників: бійців, військових лікарів, волонтерів. Розповідали про наболіле, про страх, про надію та віру в перемогу. А ще, часто не стримуючи сліз, з надривом у голосі, говорили про втрати, про героїв, яких більше немає з нами.
Вхід вільний.
Вхід вільний.
Перегляди 70
Відгуки
Адже це наші бійці, це наші рідні, які там воюють за нас. За кожного х нас.
А уявити собі, скільки людей там уже загинуло. Скільки матерів втратило своїх синів, скільки з надривом і величезним сумом проплакано речей та скільки було болісних переживань. Це, для нас, мирних жителів, здається, таким далеким та ніби і не в нас то відбувається.
Але постає жахлива картина, коли привозять звідти домовину до матері. Тут уже емоцій стає шквал. Мирні жителі розуміють, що це торкається нас. Вони стають на коліна гуртом. Це важко бачити. Це болісно відчувати.
Але про таке ми, сучасна молодь, повинні пам'ятати і знати. Так, хтось скаже, що ми не знаємо, проти кого воюємо, але .... за кого б не воювали...Факт залишається фактрм. Там гинуть найрідніші для нас люди. Вони терплять усе: голод, холод, спеку...
І я дуже вдячна, що от є такі люди, які організовують такі заходи, які дозволяють глибше зрозуміти і побачити те, що відбувається. Навіть відчути душу тих бійців, які там захищають нас та нашу землю.
Частіше потрібно організовувати такі заходи, оскільки це дозволяє нам не забуватись і пам'ятати про ті події, що відбуваються.
Ми повинні усіма силами їм допомагати. Вони на захищають. Нас та наше майбутнє, яке здається таким захмареним, а хотілось би, щоб воно було світлим та щасливим. Тим більше, що п'ять років війни, це дуже і дуже уже багато. Скільки смертей, скільки сліз, скільки проплаканих ночей та згорьованих матерів. Шана їм за те, що всіма силами намагаються підтримувати своїх синів.
Такі заходи важливі для нас. Вони дають можливість краще зрозуміти усе, що відбувається там. І я вірю, що все таки війна закінчиться. І Україна буде мирною країною. Цього усі хочуть.?