Творча зустріч із письменницею Оксаною Кузів у місті Івано-Франківськ

«Задивлена в небо»: Інколи мені здається, що я – малесенька дівчинка у величезній аудиторії, і хоча Лектора не бачу, та чітко чую Його голос, і беру до рук папір та ручку… О ні, я не приписую собі якогось особливого дару чи таланту, а завжди всім кажу, що насправді не пишу, а записую лише те, що надиктовує мені Незримий Лектор, котрий і править усім цим балом під йменням «поезія». Ба! То навіть не вірші, а ,напевно, стан душі Великого Оратора, котрому я одвічна раба… Спасибі, що маю можливість чути!..

«Собача любов»:
Дивна штука – ота любов!.. Сьогодні від неї, здається, полетиш – Бога з-за хмар уздриш, завтра ж – шурнеш у прірву: глибоко-глибоко, куди ще жодна нога ні-ні… А люди?.. А люди – вони всюди однакові, їм лиш поживу до рота кинь – все пережують, перемелять, перетруть… навіть найсвятіше – чужу любов – і ту не пошкодують, бо надто вона вже із вигляду солодка, надто принадна, аби її не надкусити, і навіть оця – собача…

 

Вхід вільний.