Ярослава Кравченко "Бум незалежного театру" у місті Івано-Франківськ

ісля революції гідності в Україні сталась і театральна революція. За кілька років кількість незалежних театральних ініціатив і об’єднань в рази перевищила кількість державних театрів. Лише в Києві на 28 державних театрів приходиться 120 незалежних. Подібна ситуація склалась і у Харкові, розвивається Львів, Запоріжжя, Рівне, Івано-Франківськ.

ЩО спричинило театральний бум, та чим відрізняються незалежні театри? Та яка географія цього буму? Які тексти ставлять, яких режисерів, художників запрошують? Чому актори державних театрів все частіше ходять на кастинги у незалежні/приватні ініціативи? За рахунок чого виживають незалежні театри, та як театру стати довготривалим та незалежним? Які умови в Києві та в інших містах сприяють розвитку незалежних театрів? Гільдія незалежних театрів України: боротьба чи комунікація? Що хоче чути та бачити сучасний український глядач та за що готовий платити? Що робити, якщо дуже хочеться заснувати свій незалежний театр?

Про життєздатність незалежних театрів поговоримо з Ярославою Кравченко – засновницею та директоркою “Дикого театру”, головою Гільдії незалежних театрів.

Дикий театр – один з найпопулярніших незалежних театрів в Україні, заснований у лютому 2016 року. “Дикий театр” – це театр, який розмовляє з глядачем на одній мові та зачіпає питання, які хвилюють сучасну людину. Театр створює гостро-соціальні вистави. Провокація, экшн і епатаж – головні інструменти взаємодії.