Захар Беркут у місті Львів
Дата початку: 5 грудня 2019
Дата кінця: 11 грудня 2019
Місце проведення:
Українськими землями на захід просувається монгольська орда, очолювана ханом Бурундою. На підступах до Карпат військо зупинилося, готуючись перетнути гори. Якось вночі двоє місцевих мисливців – брати Беркути – пробираються до ворожого табору та звільняють бранців. Розлючений хан готовий стерти з лиця землі усі карпатські поселення. Та у Захара Беркута (Роберт Патрік) є свій план як цьому протистояти.
Історична драма «Захар Беркут» – це екранізація однойменного твору Івана Франка, який побачив світ у 1883 році. Повторно екранізувати сюжет взявся режисер Ахтем Сейтаблаєв. Стрічка стала одним із переможців 9 пітчингу Держкіно та отримала 30 млн. грн. із необхідних 75 млн. грн. із державного бюджету. Виробництво стрічки проходить у тісній співпраці із колегами з США. Співрежисером стрічки став Джон Вінн, а над сценарієм працювали Ярослав Войцишек та Річ Ронат.
Історична драма «Захар Беркут» – це екранізація однойменного твору Івана Франка, який побачив світ у 1883 році. Повторно екранізувати сюжет взявся режисер Ахтем Сейтаблаєв. Стрічка стала одним із переможців 9 пітчингу Держкіно та отримала 30 млн. грн. із необхідних 75 млн. грн. із державного бюджету. Виробництво стрічки проходить у тісній співпраці із колегами з США. Співрежисером стрічки став Джон Вінн, а над сценарієм працювали Ярослав Войцишек та Річ Ронат.
Квитки можна придбати у касах кінотеатрів чи за нижчевказаними посиланнями.
Перегляди 291
Відгуки
Не сподобалось:Щодо акторського складу, хотілося бачити більше українських акторів, роль матері головних героїв підібрана не зовсім вдало, як для акторки з явною пластикою обличчя. Ну і компютерна графіка залишала бажати кращого.
Загальне враження: В загальному враження від фільму залишилися позитивні, так є розбіжності з книжкою, відчувається рука американської режесури, проте фільм вражає своєю атмосферою і мої очікування повністю виправдані.
Не сподобалось:Хотілось би бачити все ж українських акторів. Акторку, яка виконувала роль дружини Захара, обрали невдало. Дуже виражена пластика обличчя. Як для фільму про 13ст. недоречна.
Загальне враження: Просльозилась.Класний фільм. Рекомендую до перегляду. Вкінці увесь зал піднявся і аплодував.
Тішить що фільм привернув увагу-зал був повний, були діти.
Гарно зняті сцени бою -дуже реалістично та якісно.
По-перше, фільм дуже відрізняється від твору Івана Франка, я б сказала, що він знятий так, ніби режисери ставили його з розповіді людини, яка читала повість. Українським назвати фільм теж язик не повертається, оскільки половина чи й більша частина творчої групи - іноземці, включно з виконавцями головних ролей, що мене розчарувало, бо в нас є достатня кількість акторів, які б набагато краще зіграли персонажів твору. Судячи з того, що найбільшу кількість ефірного часу серед персонажів займав син Захара Беркута, фільм мав би називатись "Максим Беркут".
У фільмі дуже паскудна, кульгава і крива графіка, навіть не знаю, як можна таке намалювати в 2019 році, враховуючи, що в Україні є чудові майстри комп'ютерної графіки, які займаються створенням спецефектів для голлівудських фільмів. Ведмідь, який мав би налякати, смішить, настільки недолуго він намальований, дим згарищ виглядає як в комп'ютерних іграх 90-хроків, гора, на якій було святилище селян, взагалі не вписується в карпатські рельєфи і теж виглядає дуже неприродно.
Сюжет розвивається якось кострубато і рвано. Багато негармонійних і нелогічних переходів. Дуже багато дивних деталей, не притаманних тій добі і на наших землях - якийсь варяг в дружині Тугара Вовка, будинок на зразок тих, які будували вікінги, невідповідні зачіски, а часом і одяг.
Маю претензії також до операторської роботи - кадри дуже вузькі, часто їх займають лише фігури персонажів, навіть якщо дія відбувається на відкритому просторі, камера погано охоплює довкілля; мені під час перегляду дуже бракувало широти огляду, без неї фільм виглядав бідним.
В сюжеті, в діалогах дуже і дуже багато кліше, аж нудно дивитись, так це все передбачувано. Не сподобалася "голівудськість" гри акторів, яка не підходить до зображення людей нашої ментальності. Також, що дуже сильно кидається в очі, у фільмі проблеми з масовкою, замість орди нам показують заледве якихось 30-40 монголів, і навіть хитрування з різними кутами зйомки і струсами камери не можуть це приховати; маєток боярина Вовка також не має масштабності, а виглядає, як ота іграшкова невелика фортеця в Уричі біля Тустанських скель. "Військо" в боярина таке ж "численне", як і монгольська орда. Печаль це все, коротше кажучи.
Не можу не згадати також еротичну сцену, де Максим кохається з Мирославою на березі озера, - мало того, що вона взагалі недоречна, так і еротичною її важко назвати, бо нам недовго показують, як пара цілується, а потім кілька секунд їхні голі, чи не голі (не дуже й розбереш, бо здалеку не видно) тіла в напівтемряві, - тут поблискує озеро, а тут Мирослава під Максимом злегка подригує в повітрі ногою. Коли я це побачила, думки були такі: або хай би зняли нормальну еротичну сцену з поцілунками і пристрасними звиваннями, або краще б було просто без цієї карикатури на еротику.
Закінчення фільму теж було важко дивитися - напад "орди" в ущелині, зволікання з нападом у відповідь захисників, зволікання з руйнуванням греблі, яку в кінцевому результаті валить могутній коваль, - це все так недолуго виглядало, що мені часом було просто соромно за все те, що я бачу. Ну і закінчилось все хепі-ендом, якщо хто не знає, монголів побороли-потопили, померлих поховали-вшанували і зажили всі решта в мирі і злагоді довго і щасливо.
А тепер про те, що мені у фільмі сподобалось - Карпати. Але кадрів з ними, які б охоплювали широкі гірські краєвиди, було вкрай мало. Ну і ще сподобався Цегмід Цереболд, який зіграв Бурундая, - от він, мабуть, найкраще зі всіх зіграв свою роль.Отаке.
Отже, фільм переглянути можна, але чим там взагалі можна захоплюватися, не розумію.
Не сподобалось: що головні ролі виконували не вітчизняні актори , багато темних епізодів , треба напружувати зір.
Загальне враження: варто подивитись , щоб ще раз нагадати свою історію.
Фіільм цікавий, актори не погані, хоча б хотілось щоб вони були українськими.
Загалом рекомендую фільм до перегляду тим хто любить історичні фільми.
Не сподобалось: нагадує американський блокбастер ,типові голлівудські зовнішності, зовсім не схожі з українцями.
Загальне враження: зовсім мало інформації щодо Захара Беркута,скорше головний герої син Максим. У фільмі є непогані спецефекти. Герої більше нагадують вікінгів, ніж українських хлопців. Сюжет не поганий ,є і любов ,і зрада і патріотизм.
Це друга екранізація псевдоісторичної повісті Івана Франка, перший вийшов у 1971році.
Саундтрек до фільму написала група «Океан Ельзи».
Також надзвичайно вражає краса українських Карпат.
Єдине, що не зовсім сподобалося те, що актори надто американські. Мені вони були більше схожі на вікінгів а ніж на українців.
Фільм варто подивитися однозначно!