Львівський Фотомузей

вулиця Коперника, 17
ДеньГодини роботиПерерва
ПнВихідний
Вт,Ср,Чт,Пт,Сб,Нд11:00 - 18:00Без перерви

Інформація

Проведення фотовиставок, екскурсій.

Події

Презентація 45-го числа журналу "Наша спадщина"
Запрошуємо на презентацію 45-го числа науково-популярного журналу "Наша спадщина". Подія присвячена 100-річчю від дня народження легендарного музейника та Героя України Бориса Григоровича Возницького. Цьогоріч минає 100 років від дня народження Б. Г. Возницького. Львівська обласна рада оголосила цей рік роком Б. Возницького. Це, чергове, 45-е число журналу "Наша спадщина" цілковито присвячене непересічній особистості, музейнику з великої літери, Борису Возницькому. Його невтомна праця з пошуку, збереження, реставрації та популяризації культурної спадщини України заслуговує на велику повагу і шану. Навіть, якби його працю не оцінили на державному рівні (як відомо Б. Возницький - герой Україн), він так само збирав би, зберігав би наші культурні скарби. Недаремно він казав: "музей - моє життя". Але він не тільки був просто музейником. Він сам створював музеї. Так, він спочатку зайнявся відбудовою і реставрацією замку в Олесь
Відкриття виставкового проєкту "Ренесанс образів"
Автори проєкту: Олександр Харват – ідея, світлини, Світлана Калько – історико-краєзнавче дослідження. Фотографія від дня її винаходу ось уже 187 років безповоротно захоплює світ у всіх галузях людської діяльності. Саме завдяки фотографії ми можемо швидше знайомитись, вивчати і пізнавати культуру, мистецтво, історію. Фотографія повертає нас у минуле, але може й поєднати минуле з сучасним. Ідея проєкту – пізнання історії міста через знакові для міста постаті, спонукання до ознайомлення з нашою культурно-історичною спадщиною та її збереження. Адже наша минувшина ще досі містить чимало білих плям і таємниць, не відомих широкому загалу. На світлинах – відомі рівняни, зовні схожі на персонажів з картин та старих світлин, сфотографовані поруч з твором мистецтва чи світлиною. Для підкреслення схожості використовувались подібний одяг або його деталі, звичайні шматки тканини, зачіски, перуки, аксесуари, грим тощо.
Презентація книги "Усе про Антоновича: Богдан Ігор Антонич у літературному дискурсі 30-х рр. ХХ ст."
Презентація книги відбудеться за участю упорядника Василя Ґабора, модераторка Оксана Середа. Чим далі ми віддаляємося від часу, в якому жив і творив видатний український поет-лірик Богдан Ігор Антонич (1909–1937), тим сильніше сяє для нас його зоря і тим більше зацікавлення викликають люди, які його оточували, і те, як вони сприймали його як митця і як людину. У виданні вперше зібрано під однією обкладинкою найвагоміші публікації про життя та творчість поета, вміщені на сторінках західноукраїнської преси 30-х рр. ХХ ст. Сучасний читач зможе ознайомитися із рецензіями провідних тогочасних критиків на збірки Б. І. Антонича "Привітання життя" (1931), "Три перстені" (1934), "Книга Лева" (1936) та посмертні – "Зелена Євангелія" (1938) і "Ротації" (1938). Критичні відгуки й аналітичні статті вводять митця у контекст тогочасного літературно-мистецького життя, як і його власні публікації під прибраними іменами, в яких він інтерпретує свою творчість та дискутує з іншими авторами.
Лекція Анастасії Кривенко "Сила материнської любові в символах та обрядах"
Ким була мати в традиційній українській родині? І як символи, що оточують нас із дитинства, оберігають та передають материнську любов крізь покоління? Лекція "Сила материнської любові в символах та обрядах" відкриє глибинний вимір материнства в українській культурі - через призму традиційних обрядів, народної символіки та духовних образів. У центрі розмови – роль матері в народній традиції, сила її слова та значення речей-оберегів, які супроводжують людину від першого подиху. На лекції говоритимемо про: статус матері в українській сім’ї; символи материнства; силу материнського благословення; поєднання народної та церковної традиції в образі Української Матері Божої. Анастасія Кривенко, кандидатка історичних наук з етнології, завідувачка відділом етнографії Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького, старша наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України, авторка етнологічного блогу @folk.believes.
Презентація книги Василя Ґабора "Преса Карпатcької України (1938–1939 рр.): пресознавчі нариси"
Презентація книги відбудеться за участю автора й дослідника Василя Ґабора. У нарисах дослідника закарпатської періодики Василя Ґабора "Преса Карпатcької України (1938–1939 рр.)" вперше комплексно представлено пресотворчий процес доби Карпато-Української держави. Читачі зможуть ознайомитися із долею сімнадцяти україномовних та чеськомовних часописів, постатями провідних журналістів того часу та текстами найцікавіших публікацій, що дає змогу глибше зрозуміти феномен державотворення, відчути настрої та характер змагань за соборність. Персоналії журналістів Карпатської України представлені іменами В. Бірчака, Й. Бойчука, М. Бращайка, А. Волошина, В. Ґренджі-Донського, Зореслава, І. Ірлявського, А. Патруса-Карпатського, Д. Поповича, І. Рогача, С. Росохи та ін. Книга адресована журналістам, історикам, краєзнавцям та всім зацікавленим читачам.
Урочистості до 85-річчя Івана Миколайчука "Іванові зґарди"
15 червня цього року виповнюється 85 років Іванові Миколайчуку. Ювілею українського кіномитця присвячена спеціальна програма у Львівському фотомузеї. У її рамках відбудуться: Презентація монографії мистецтвознавиці Ольги Ямборко "Іванові зґарди" із серії "Кінематограграфічні студії" Центру кінематографічних студій НаУКМА. Авторка розповість про особливості "сюжету" цієї книги, її інтригу та окремі знахідки у процесі дослідження теми, а також торкнеться й теми Львова у творчості Івана Миколайчука; Кінопоказ біографічної драми про Тараса Шевченка "Сон" (1964, реж. Володимир Денисенко), що стала дебютом Івана Миколайчука на великому екрані; Кінопоказ доповнить коментар Ольги Ямборко про створення фільму, його художню форму і зміст. Йтиметься і про феномен "Сну" у долі Івана Миколайчука, що своєрідно перегукується з життєписом головного героя стрічки.
Презентація книги спогадів Олександра Кіцери "Мандрівка під лелечим крилом"
Цей вечір буде унікальним, адже в залі зберуться не просто читачі, а герої самої книжки — люди, чиї долі та обличчя закарбувалися на сторінках мемуарів Олександра Омеляновича. Це рідкісна можливість почути історію, яка оживає на очах. Олександр Кіцера був не лише світлом української медицини, а й Почесним членом УФОТО (Українського фотографічного товариства). Подію модеруватимуть: Романа Кіцера — онука автора, яка продовжує родинну справу та традицію шляхетності; Роман Метельський — голова УФОТО та засновник Львівського Фотомузею. Про що ми будемо говорити? Про Львів, який ми пам'ятаємо і який ми любимо. Про лікарську честь, шляхетність і ту саму "мандрівку під лелечим крилом", що тривала майже століття. Це буде вечір теплих спогадів, архівних світлин та щирих розмов у колі людей, які стали частиною цієї книги. Запрошуємо вас поринути в атмосферу справжньої галицької інтелігентності, де медицина переплітається з літературою, а старі світлини стають вікнами у минуле.
Презентація поетичної збірки Ірини Варламової "Каньйон: думи по Дністру"
Спеціальна гостя - Вікторія Коваль, поетка, дослідниця поезії, авторка чотирьох книг, засновниця видавництва "Вогнепис". Збірка поезії "Каньйон: думи по Дністру" — книжка-опора для моментів, коли звичний світ втрачає цілісність. Віссю загального сюжету збірки є річка Дністер — свідок століть, що зветься різними іменами: Тирас, Ністру, Данастріс. У цих віршах Дністер стає не лише місцем сили, але й другом-співбесідником, що допомагає зберегти душевну рівновагу. Ріка тут не просто географічний об'єкт: вона стає метафорою тривання, природної сталості й руху, що живить. Через поезію авторка веде читача ніби у свій внутрішній каньйон, де біль від розлуки з рідним краєм проживається до відновлення. У рядки віршів та ліричної прози вплетені особливі терміни зі світу річок: символи повеней і мілководдя, будови і течії, що створюють додатковий вимір глибини емоцій. Поезія цієї збірки тілесна і відчутна: через холод води, гладкість гальки, напругу кроку по слизькому камінню.

Відгуки