Львівський Фотомузей

Запрошуємо на інтерактивний топік "Неймовірна історія лампових радіоприймачів: від детектора до стерео". Спікером виступить завідувач відділу "Музей історії науки і техніки" Львівського історичного музею Олександр Олександрович Арістархов, який на прикладі знакових моделей розкаже про технічну революцію в ефірі. Розповідь базується на багаторічному досвіді Олександра Арістархова та глибокому дослідженні фондів Львівського історичного музею. Під час лекції слухачі дізнаються про 4 ключові етапи модернізації радіовузлів та побачать візуальні матеріали, що ілюструють понад 40 років технічного прогресу. Особливу увагу буде приділено періоду 1930-х років, коли радіоприймач став головним медіа-ресурсом світу, а кількість патентів у цій галузі зростала на 15–20% щороку. Спікер проаналізує конструкції найпопулярніших апаратів, що колись були частиною побуту львів'ян.

Запрошуємо на вечір пам'яті видатного фотографа та громадського діяча під назвою "Людина з фотокамерою: Спогади та розповіді про Ярослава Данила". Подія об'єднає понад 50 близьких друзів, колег та побратимів митця, а у програмі вечора заплановано виступи від ключових організацій та мистецьких колективів. Захід має не лише меморіальну, а й благодійну мету: під час зустрічі відбудеться великий збір коштів на потреби Збройних Сил України, продовжуючи справу патріотизму, якою жив пан Ярослав. Ярослав Данило був знаковою постаттю для львівського фотомистецтва та активним учасником національного відродження. Організаторами заходу виступили Андрій Кузик та Роман Лопушанський за підтримки ГО "Чорна вишиванка", ГО "Опілля". Його об'єктив фіксував історію краю, а громадська позиція надихала не одне покоління дослідників традицій Опілля та української вишивки.

Ця виставка — не про війну як ремесло смерті. Вона про дивовижну здатність життя проростати там, де його намагаються випалити. Експозиція розділена на чотири емоційні вектори, що показують еволюцію погляду автора: Стійкість ландшафту: Природа як символ вічності. Роботи "Незламність", "Паростки життя" та "Весняні обійми" показують, як обпалена земля знаходить сили для нового циклу, ігноруючи руйнування. Прихисток духу: Фотографії лісу та вечірнього неба ("Спокій… не в хмарах", "Зародження мрії") — це ілюзія тиші, що стає для солдата єдиним місцем, де можна на мить забути про жахи війни. Сім’я посеред хаосу: Світлини "Сім'я" та "Буде життя" фіксують зворушливу адаптацію: дикі звірі звикають до вибухів, а покинуті домашні тварини стають найближчими душами для бійців в окопах. Контраст реальності: Вбивча і водночас велична краса. Розстріляне небо над полями соняхів та маків у роботах "Обпалений цвіт", "Ніч дня народження" та "Докричатись до неба" кричить про ціну, яку ми платимо за кожен схід сонця.