Тернопіль і аристократи від Володимира Окаринського у місті Тернопіль

Граф породив графа і передав йому місто; графівну видали заміж за князя і місто перейшло йому яко посаг; князь поділив володіння між синами і місто передав старшому, який умер і місто перейшло його вдові; вдовину дочку віддали за графа і місто стало їх спільним, і породили вони дві дочки і сина, а той успадкував місто… і т.д. і т.д. і т.д. — так можна було б переказати історію відносин міста і власників. Або так: Тарновські, Острозькі, Замойські, Конєцпольські, знову Замойські, Собєські, Потоцькі, Коритовські, Туркулли…. і це не рахуючи орендаторів та інших тимчасових власників. Місто успадковували, здавали в оренду, заставляли, за нього судилися. 303 роки Тарнополє-Тарнополь-Тернопіль належав аристократам — людям, які володіли містом як іншим майном, рухомим і нерухомим. Володіли тільки тому, що успадкували його або довели своє право на нього. А передумовою цього було те, що вони "шляхетного походження". Ніде так не помічаєш випадковість і ефемерність буття, як у тому, що хтось від народження граф, князь, ремісник, купець, рільник, жебрак, наймит. Тернопіль як принц, чи як злидар? Як жилося містові під володіннями уроджених графів, князів, знову графів, королеви, королевичів (або — за посадами — гетьманів, каштелянів, воєвод, підкоморіїв, крайчих, старостів, повітових маршалків шляхти), їхніх шляхетних війтів і орендарів? Що вони дали або не дали Тернополю?

 

Вхід вільний.