ВИКРАДЕННЯ ІЗ СЕРАЛЮ у місті Тернопіль

У липні 1781 Моцарт одержав замовлення особисто від імператора Йозефа II, зацікавленого в розвитку національної опери. Лібрето написав інтендант віденського Бургтеатру Готліб Штефані за п'єсою Бретцнера «Бельмонт і Констанца, або Викрадення із сералю». Вірші Штефані не були зразком високого поетичного стилю, але ідеально збіглися з музичними думками самого Моцарта. Опера була готова в травні 1782 р., прем'єра відбулася 16 липня. Імператорові опера не сподобалася, що відбилося у відомому історичному анекдоті, але публіка прийняла оперу тепло, вона, за висловом самого Моцарта, «у Відні не просто сподобалась, а наробила стільки галасу, що ні про що інше ніхто не хоче навіть і чути».

Створення цієї опери також пов'язане з ім'ям 19-річної сестри співачки Алойзії Вебер (з якою Моцарт пережив невдалий роман), яка мала те саме ім'я, що й героїня нової опери — Констанца. Моцарт був закоханий у неї, але їх весіллю перешкоджали батьки нареченої, що не вважали композитора з невизначеним майбутнім вигідною партією, і батько Моцарта, який вважав, що буденні турботи сімейного життя погублять кар'єру сина. Попри ці перешкоди, 4 серпня 1782 р. вони повінчалися.