Лекція Олени Червоник "Харківська школа фотографії у Литві" у місті Львів

Харківська школа фотографії — це спільнота, що охоплює чотири покоління митців, для яких фотографія є основним засобом самовираження. Від епохи радянської цензури через здобуття Україною незалежності, революції та початок російської військової агресії харківські фотографи послідовно розширюють межі медіуму, перетворюючи його на гострий інструмент соціальної й естетичної критики.

У лекції дослідниця зосередиться передусім на першому поколінні Харківської школи — неформальній групі "Время" — і простежить генеалогію їхньої нонконформістської естетики. Ця генеалогія пов'язує "Время" з литовськими фотографами, зокрема з Вітасом Луцкусом, чий радикальний підхід виявився визвольним для "Времені" та глибоко вплинув на їхні практики.