Кадл у місті Львів

Восени тіло ніби повільно йде в сплячку. Ми працюємо на автопілоті: дім — робота — дім — робота.

Рутина, яка не питає, як ми себе почуваємо. І навіть коли з'являється час "на себе" — ми часто просто відключаємось. Скролимо, лежимо, глушимо втому серіалами. Це схоже на розслаблення — але не про відчуття.

Кадли — це інше.

Це можливість не просто "вимкнутись", а навпаки — включити себе. У тіло. У контакт. У м'якість. У межі.

Ми створюємо простір, де можна відчути себе — у своєму тілі, відчути іншого — поруч, без тиску, без напруги. Обійматись — не за звичкою, а з вибором. Розслаблятись — не в ізоляції, а в присутності.

Це про тонкий баланс: між "я відпускаю" і "я все ще відчуваю".

Реєстрація за вказаним посиланням