Сходження на гору Біла Кобила

Гора Біла Кобила (1477 м.) – третя по висоті вершина Покутсько-Буковинських Карпат. Вершина гори майже плоска, місцями заросла низькорослим смерековим лісом та заростями гірської сосни. Звідси відкривається безмежна панорама Карпат. На південному заході – овіяний переказами і легендами Чорногірський хребет з величними вершинами Говерлою (2061м.), Петросом (2020 м.) та Піп Іваном (2028 м.), а далеко на півдні – румунські гори Марамурешу. У центральній частині Білої Кобили є улоговина, вкрита кам'яними розсипами ("сідло Білої Кобили"), яка надає їй форми кінського тулуба і навесні довго залишається вкритою снігом. Звідси і походить назва гори – Біла Кобила. З вершини гори також добре видно "кінський хвіст" - нагромадження кам'яних брил, які, за легендою, приховують під собою могилу найвидатнішого карпатського опришка - Олекси Довбуша.

Звідси ще кількасот метрів і відкривається вид на найвисокогірніший присілок в Україні – Великий Присліп, що розташовується на висоті близько 1200 метрів. Вище в Україні люди вже не живуть. Присілок складається з чотирьох садиб, невеликого цвинтаря та каплички. До вершини звідси залишається ще близько кілометра стрімкого підйому з кількома привалами.