Центр міської історії Центрально-Східної Європи

Відгуків 2
Львів
Вулиця Богомольця, 6
ДеньГодини роботиПерерва
Пн,Вт,Ср,Чт10:00 - 18:00Без перерви
Пт10:00 - 17:00Без перерви
Сб,НдВихідний

Інформація

Проведення наукових досліджень, культурна та академічна діяльність. Вивчення історії Львова. Проведення виставок, конференцій та семінарів з дослідження історії Центрально-Східної Європи.

Події

Виставка "Зузанна Ґінчанка. Тільки щастя – це справжнє життя"
Запрошуємо 21 вересня о 17:00 на відкриття виставки "Зузанна Ґінчанка. Тільки щастя – це справжнє життя". Виставка є спробою змалювання особистості й творчості польської поетки єврейського походження – Зузанни Ґінчанки, однієї з найталановитіших, проте недооцінених жінок, що писали у міжвоєнний період. Надзвичайна особистість і творчість Зузанни Ґінчанки представлена архівними матеріалами із колекції Музею літератури імені Адама Міцкевича у Варшаві, серед яких рукописи та фотографії з приватних альбомів Ґінчанки, а також творами сучасного мистецтва, які в метафоричний спосіб пов’язані з життям і творчістю поетки, що були відібрані кураторами Фонду сучасного польського мистецтва. Експозиція – це спроба передати поетичний світ мовою візуального мистецтва, це поєднання світу образів та слова. Зузанна Ґінчанка – народилася 1917 року в Києві. Походила з родини асимільованих російських євреїв. Після вибуху Жовтневої революції її родина переїхала з Києва до Рівного. Ґінчанка самостійно вивчила польську мову, яку й обрала мовою своєї творчості (хоча вдома розмовляли російською). Дебютувала віршем "Вакаційна учта" (1931) у шкільній газеті польської гімназії у Рівному. У 1934 році її вірш "Граматика" був відзначений на Турнірі молодих поетів, що оголосив часопис "Вядомосці Літерацкі". Вивчала педагогіку на Гуманітарному факультеті Варшавського університету. Входила у коло скамандритів, товаришувала з Юліаном Тувімом та Вітольдом Ґомбровичем, була постійною гостею знаменитої кав’ярні "Мала Земянська". Публікувалась у часописах "Вядомосці Літерацкі" і "Скамандр", співпрацювала з сатиричним щотижневиком «Шпильки». Після вибуху Другої світової війни втекла до Львова. Під час окупації Львова німецькими військами на поетку донесла Хомінова – економка будинку, яку Ґінчанка увічнила у творі [***] ("Non omnis moriar"). Зузанні дивом вдалось уникнути арешту, після чого була змушена втекти зі Львова до Варшави, а звідти до Кракова, де й переховувалась. Наприкінці 1943 або на початку 1944 року була заарештована гестапо, страчена у Кракові 1944 року . За життя поетки вийшла лише одна збірка її віршів – "Про кентаврів" (1936). Митці, роботи яких представлені на виставці: Андрій Бояров, Губерт Черепок, Алекс Четвертинський, Моніка Дрожинська, Майя Ґордон, Анета Ґжешиковська, Зузанна Герцберґ, Домінік Яловінські, Анґеліка Маркул, Анна Орліковська, Кристина Пьотровська, Конрад Пустола, Мікілл Скугга, Slavs and Tatars, Марія Стаубер.
"Зуза і Люся". Показ фільму про поетку Зузанну Ґінчанку
8 грудня о 16.00 запрошуємо на перегляд фільму "Zuza i Lusia" ("Зуза і Люся", 2016, 34 хв.). Показ є частиною програми "Вікенд з Ґінчанкою". У своєму фільмі Марія Штаубер, мисткиня і письменниця, представляє спогади своєї матері, Люсі Штаубер, яка приятелювала з поеткою Зузанною Ґінчанкою. Обидві родом із Рівного. Парадоксально, але найбільше їхні долі сплелися передусім під час війни. Зузанна, зі своєю орієнтальною вродою була втіленням ілюзій про "вродливу єврейку", мусила переховуватись, але, зрештою, загинула трагічно. Люся пережила війну. Їй вдалось заховати та зберегти важливий вірш Ґінчанки "[...] Non omnis moriar". Цей фільм – епічна панорама трагічної долі єврейського населення, переказана з перспективи мікроісторії сильних зв’язків між двома жінками.Фільм демонструватиметься польською мовою з синхронним перекладом на українську.Вступне слово до фільму зробить мистецтвознавиця Аґата Арашкевич, історикиня літератури, мистецтвознавиця, доктор гуманітарних наук.Організатори• Центр міської історії Центрально-Східної Європи, Львів• Музей літератури ім. Адама Міцкевича у Варшаві• Фонд польського сучасного мистецтва, ВаршаваПатронат• Генеральне консульство Республіки Польща у ЛьвовіПартнери заходу• Дім Франка, Львів• Кафедра польської філології Львівського національного університету ім. Івана Франка, Львів• Інститут Адама Міцкевича, Варшава• Асоціація авторів ZAiKS

Відгуки

Додати відгук
Для того, щоб залишити відгук, будь ласка, авторизуйтесь через соціальні мережі
Оленка Чередниченко: (Критик)
Сподобалось
Сподобалось: була в захваті від цього місця через можливість спокійно попрацювати чи повчитися, а також відвідати виставки. 

Відповісти:

Оленка Чередниченко,
Оленка Чередниченко, 
Переглянути всі відповіді ()
Іра Козіброда: (Критик)
Сподобалось
Дуже гарне місце, приємна атмосфера, цікава бібліотека, завжди можна залишатися, щоб попрацювати та дізнатися щось цікаве

Відповісти:

Іра Козіброда,
Іра Козіброда, 
Переглянути всі відповіді ()