Презентація поетичної збірки Леоніда Мартинчика "Поезія білого неба" у місті Львів

Я почав писати у 2014 році. Це був рік, коли Україна виборювала гідність. У цей самий час розбивалося моє серце і слова стали єдиним порятунком.

Я писав цілодобово. Це було моїм спасінням, розмовою, радістю і болем одночасно. Я не хотів, аби це забулося. Аби зникло без сліду.

"Поезія білого неба" - не вигаданий світ, а мої справжні переживання, пошуки відповідей під час темних і світлих ночей. У цій книзі - мій внутрішній діалог, моя тиша і крик, моя молитва й сумнів.

В книзі я говорю вголос про те, що болить багатьом із нас. Це 126 віршів про світло всередині, про внутрішній спокій і любов, що залишається навіть тоді, коли здається - усе розсипалось.

Це рядки, які не кричать. Вони просто є. Як небо - біле, безмовне, просте. Це поезія для тих, хто читає не очима, а серцем. Ми не завжди можемо поговорити - але ми завжди можемо відчути одне одного.

Запрошую вас на відверту розмову про глибоке, потаємне та дуже давно заховане. Запрошую вас на нове знайомство зі мною.