Книжковий клуб "Чита"Є"мо". Обговорення книги "Гірашки" у місті Івано-Франківськ

Читаючи "Гірашки" в селі, я настільки занурилася в цю історію, що в пам’яті почали оживати і мої власні спогади з дитинства. Ті які, як мені здавалося, давно поховані десь глибоко під вагою дорослого життя. Таке відчуття, ніби авторка володіє якоюсь неймовірною гіпнотичною силою. Вона дуже тонко повертає тебе в той час, коли літо здавалося нескінченним, а звичайнісінький день міг перетворитися на цілу пригоду.

Історія настільки захоплива й атмосферна, що після неї в мене з’явилося велике, майже непереборне бажання знайти щось дуже схоже.

Це історія про двох сестричок, які на канікули приїжджають до бабусі в село. І якщо ви думаєте, що це буде просто меланхолійна історія про дитинство - то ні. Тут є безтурботне літо, сільські пригоди, нові знайомства з місцевими підлітками, відчуття свободи й того особливого дитинства, яке ми всі десь залишили позаду. Але разом із цим - дуже динамічна сюжетна лінія, від якої часом справді морозець по шкірі.

І, мабуть, найбільше мене зачепило саме це поєднання: теплі спогади про дитинство, знайоме відчуття літніх канікул і водночас історія, яка не дає розслабитися до останньої сторінки.